5 плюсів і 5 мінусів у грі збірної України перед стартом відбору на Євро-2016

07 вересня 07:20
Переглядів: 470
україна

Пропонуємо аналіз стану команди Михайла Фоменка на основі контрольного матчу проти Молдови на порозі старту відбірної кампанії на чемпіонат Європи-2016. 

Збірна України за відсутності Ротаня, Коноплянки, Гармаша та Хачеріді змогла здобути мінімальну перемогу над молдовськими футболістами (1:0). У грі "синьо-жовтих" були кілька позитивних моментів, які варто відзначити, але й були деякі явні недопрацювання, які кидались в очі.

Почнемо з приємного. 5 плюсів у грі України проти Молдови.

1. Воля до перемоги. Важливий компонент, без якого у футболі робити нема чого. Дуже радує, що він присутній у грі нашої національної команди. Попри масовану оборону суперника українським футболістам за рахунок нестандартних дій та індивідуальної майстерності вдалось забити гол. Є впевненість, якщо б Молдова зрівняла, то підопічні Фоменка ще більше натисли б на суперника і вирвали перемогу. Дуже хороша риса, яка може стати ледь не головною зброєю нашої збірної у кваліфікації до першості Європи.

2. Надійна оборона. Не пропустили, не дали, по суті, створити нічого небезпечного біля власних воріт (за вийнятком одного моменту). У психологічному плані фактор "сухих воріт" навіть при мінімальній перемозі є суттєвим. Україна добре оборонялась і на флангах і в центральній зоні захисту. Є проблемки у опорній зоні, але про це пізніше. Нарешті з впевненістю можна сказати, що в збірній є два захисника сучасного світового рівня - Ярослав Ракицький та Артем Федецький. По порядку про кожного.

Ракицький запам'ятався впевненою і надійною грою при виконанні своїх безпосередніх обов'язків, а також дуже проодуктивно підтримував атаки. Центрбек виконував класні кроси, якими починав атаки команди і звісно запам'ятався чудово виконаним штрафним ударом. Оцінка - 5, Ярославе, питань нема.

Федецький схоже з віком, як вино, стає все краще і краще. У матчі з Молдовою латераль повністю закрив праву бровку, не залишивши шансів супернику у атаці і постійно тероризувавши опонентів біля їх штрафної зони. Федецький подавав, обігрував, пробивав, відбирав і знов по колу. Класний матч від Артема і можна йому побажати стабільності у грі, адже насправді заміни йому в Україні наразі не існує.

3. Гостра флангова гра. ЧС-2014 показав, що швидкі крила атаки - це надпотужна зброя, перед якою не встоюють навіть найміцніші мури оборони. В нашої збірної здорово працює флангова гра, де діють крайні захисники плюс флангові хави. Практично вся небезпека, яку створювали підопічні Фоменка, приходила з флангів. А з наявністю таких гравців, як Ярмоленко та Коноплянка, які можуть зміститись в центр і пробити, атака України здається доволі небезпечною.

4. Підбирання. Думаю, багато хто помітив, що Україна у матчі з Молдовою виграла близько 85% "нічийних м'ячів". Знаєте, хто ще так грає? Правильно - найкращі команди світу. Дуже позитивна риса, яка, видно, відпрацьовувалась Фоменком впродовж тривалого періоду часу. Адже, що таке підбір - це можливість продовжити атаку другим темпом, організувати контратаку, притримати м'яч в потрібний момент. Підбір "нічийних м'ячів" - це дуже важлива риса тактичної грамотності і дисципліни.

5. Тактична грамотність. Кілька слів про тактичну схему збірної України. З плюсів: з'явився командний рух, виграється більше половини підбирань, миттєво використовується високий пресинг і колективний відбір при втраті м'яча навіть біля чужих воріт. Вцілому збірна України грає за сучасними тенденціями і вже не виглядає відсталою тактично.

Прогрес є, але ще багато аспектів гри потрібно покращувати. І це не ситуація з розряду "нема меж досконалості", а у нашої збірної насправді купа ігрових проблем. Давайте не забувати, що вищеназвані чесноти були продемонстровані у матчі з відверто слабенькою Молдовою і далеко не факт, що вони будуть продемонстровані в поєдинках з потужнішими суперниками.

Тепер про мінуси.

1. Індивідуальна майстерність. Риса, яка відрізняє футболіста найвищого гатунку від просто хорошого гравця. Наші футболісти частенько приймають м'яч у три дотики, потім піднімають голову і віддають пас або йдуть в обіграш. Футболісти найвищого гатунку перед тим, як приймають м'яч вже бачать кілька варіантів своїх дій і обробляють м'яч одним дотиком.

Культура пасу десь на середньому рівні у наших гравців. І схоже, що ці дві проблеми тісно пов'язані, адже досить непросто обробити м'яч після незручної, кривої передачі. Схоже, що дійсно окрім Ротаня майстерністю пасу найвищого рівня в нашій збірній ніхто не володіє.

2. Пасивність при відборі. Колективний відбір, який з'явився у нашій збірній - це прекрасно. Але відбір має під собою на увазі активні дії для повернення м'яча, а не просто симуляцію відбору. Саме супроводженням суперника і симуляцією відбору займались українські збірники при так званому колективному відборі, тим самим дозволяли супернику з м'ячем вибігати з-під пресингу і починати контратаку. Активний відбір при втраті м'яча - ось чого бракує поки що збірній України.

3. Початок атак. Проблема київського "Динамо" і національної команди. Більшість атак команди починається довгим пасом на чужу половину в боротьбу. Гра надто тяжіє до флангів, центр дуже пасивний. Має бути якраз таки навпаки. При концентрації на атаках через фланги крайні гравці розташовуються дуже широко, практично біля самої "бровки", тим самим вони розтягують оборону суперника і зменшують щільність її  побудови. Отже, в центрі стає вільніше і звідти має надходити такий собі удар з глибини. У нас нема в  центрі такого кулака з 3-4 гравців, які б загрожували чужим воротам з центральної зони при атаці.

Як було з Молдовою. Стандартно іде атака флангом, звідти подача в карну зону, припустимо захист відбивається, наші футболісти здійснюють підбір та миттєво знов повертають м'яч на фланг і як приречені прокручують те саме по колу.

Також досить дивний розрив ліній при розбудові атаки. Коли наші захисники з м'ячем, то чомусь два опорники, або взагалі центрхави, не відкриваються під пас, а навпаки віддаляються від оборонців. Досить дивно і небезпечно так грати, все ж треба додавати у варіативності.

4. В попередньому пункті плавно перейшли до наступного. Відсутність варіативності в атаці.Фланги і подачі - це наше все. Малувато, шановні. Наша флангова гра дійсно класна, але лише коли є простір і українські збірники розбігаються на швидкості. В такій ситуації наша збірна вкрай небезпечна. Але коли Україна переходить в позиційний наступ, то тут просто ступор. Ніяких комбінацій, тонкої гри. Звісно трапляються вибухи індивідуальної майстерності, але це відбувається вкрай рідко і далеко не завжди закінчується чимось толковим.

5. Розподіл сил. У збірної України практично повністю відсутнє поняття "аритмія гри". Тобто, ми не контролюємо темп гри, не задаємо його ані собі, ані супернику. Наша збірна викладається за 20 хвилин, потім лише дограє вже трохи обезсилена і втомлена.

Неправильний розподіл сил і відсутність контролю темпу гри - величезний мінус, над яким треба фундаментально попрацювати тренерському штабу.

В кінці хочеться сказати, що у грі збірної України намітився явний прогрес, проте ще дуже багато роботи, яку треба старанно виконувати під час збору національної команди з клубів. Шанси на вихід з групи на Євро-2016 у нас дуже хороші і команда виглядає досить симпатично, тому при правильному підході до справи, будемо чекати лише позитивного результату у поєдинках головної команди країни.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити