5 причин, чому "Карпати" переможуть "Металіст"

18 квітня 09:03
Переглядів: 314
Карпати - Металіст

Три перемоги у 19 матчах, -9 очок й у більшості поєдинків неприваблива глядачам гра. На стадіон приходить все менше людей й доводиться в протоколі матчів збільшувати кількість відвідувачів ігор ледь не вдвічі. Нинішні «Карпати» примітні лише тим, що активно залучають до основи юних вихованців клубу (Кльоцу, Шведу і  Гуцуляку й двадцяти нема) й грають без номінального форварда. Ці два явища виникли не від добра: керівництво свідомо зробило ставку на молодь, враховуючи складну фінансову ситуацію в клубі, а хороших нападників у рядах «левів» просто нема. Сергійчук і Пучковський, які підпускалися до вістря атаки «зелено-білих», забили «аж» по одному м’ячу, а останній в кінці січня на зборі в Туреччині ще й «порвав» хрестоподібні зв’язки й вибув до кінця сезону.

карпати

Львівський вболівальник почитав новин, сходив на матчі з «Шахтарем» і «Волинню», подивився по ТБ гру з «Олімпіком» й вирішив, що на стадіоні «Україна» краще не з’являтися. Мовляв, все одно ж програють. Який сенс витрачати гроші, час і нервові клітини, які, не з чуток стверджую, відновленню не підлягають. Ах! Ще й очок зняли пристойну кількість – 9 пунктів для нинішніх «Карпат» багаж немалий. Словом, порожній стадіон, нецікавий футбол й погані результати.

Логіку львів’ян зрозуміти можна. Тим більше, коли зовсім поруч можна подивитися по українських мірках яскравий футбол у виконанні «Шахтаря». Та «Карпати» не такі вже безнадійні, як виглядає той стереотип, що заклався в головах любителів гри мільйонів у місті Лева. Команда відрізками демонструє досить цікаву гру, створює моменти, а наставник Ігор Йовічевіч частенько дивує тактичними інноваціями. Коли ж експериментувати, як не зараз? Для того й хлопців з дубля запрошують до основної команди й хорватського тренера, обділеного досвідом, біля керма «Карпат» поставили. Наразі, щоправда, малорезультатно. Та хороший і  якісний футбол рано чи пізно знайде стабільність, а в молоді у вирішальних моментах перестануть трястися коліна? Хочеться вірити.

Останній матч проти «Ворскли» став одним із найкращим у цьому сезоні для «Карпат». Особливо другий тайм. Якщо продовжувати у такому ж темпі, то перемоги не за горами. Наразі першою перешкодою на шляху до створення стабільно якісного продукту є харківський «Металіст». Небезпроблемна, хоча дуже харазматична й досвідчена команда. Проти хлопців Рахаєва можна грати й здобувати результат. «А як же виїзні нічиї проти «Шахтаря» і «Дніпра»?» – нерезонно запитаєте ви. Проти обох грандів харків’яни діяли «другим номером», покладаючи свої надії на стандарти (проти «гірників» ще й футбольний Бог неабияк допоміг – відскочив тоді на «Арені Львів» «Металіст»), а от проти гостей зі Львова доведеться грати першим номером й швидкі «карпатівці» гарантовано матимуть шанс у контратаці й … Стоп. Все по порядку. Давайте розберемося. Що ж такого невирішуваного може запропонувати господарям стадіону «Металіст» львівська команда?

 

1. Активна флангова гра.

Головною силою «Карпат» у нападі безумовно є активні краї: зв’язки Костевич – Кожанов і Мірошниченко – Швед можуть створити проблем (при потребі  флангових хавбеків можуть зіграти Карноза,Чачуа чи Голодюк). Цьому сприяє активна взаємодія між партнерами на фланзі, обіграш з центральними хавбеками й зміщення фуллбеків та вінгерів безпосередньо до штрафної.

Наприклад, в матчі з «Ворсклою» Костевич часто робив рейди не лише суто по бровці, а й зміщувався в центр. Такі дії захисника вводили в ступор центрбеків полтавчан й доводили до дуже гострих моментів біля воріт Богуша. Ось так Володимир пролетів по правому фланзі, відкинув м’яч в центр на Чачуа, а той переадресував шкіряного на Шведа, акцентований удар якого, щоправда, не вдався.

 

2. Постійні варіації на позиції центрального форварда. 

Навчаючись у таких метрів світової тренерської школи як Вісенте Дель Боске та Рафаель Бенітес, Йовічевіч показує себе непоганим тактиком й вміє дивувати нестандартними рішеннями. Одне з таких – випускати у нападі Страшкевича чи Карнозу, яких важко назвати центрфорвардами. Щоправда, завдання обох на полі сильно відрізняється від стандартного «простріл-гол». Метою такої тактичної схеми для Йові є варіація футболістів на цій позиції – тут може опинитися будь-який футболіст й це сильно плутає оборонців суперника. 

Відтак, ситуація з відсутністю альтернативи незабивному Сергійчуку має й позитивний момент. Зі здавалося програшної ситуації хорватський фахівець старається витиснути максимум, придумуючи нову модель. 4-6-0. Таке український футбол бачить рідко. Не інакше, як дон Вісенте порадив. 

Гол у ворота запорізького «Металурга» «Карпати» забили саме завдяки вдалому зміщенню номінально правого півзахисника (у тому матчі) Страшкевича на лівий (!) кут воротарського. Зверніть увагу, що за спиною у Вадима знаходився опорник Кльоц. До такого захисників «металургів» життя не готувало. 

 

3. Міцна опорна зона.

Чачуа – Кльоц. Ось так на даний момент виглядає пара основних центрхавів «Карпат». Першому 21 рік, другому – 19. Обидва вихованці львівського клубу. Нічого не нагадує? У лондонському «Тоттенхемі» дует Бенталеб – Мейсон ну дуже схожий на молодих «карпатівців». Варто сказати, що Кльоц більше уваги приділяє руйнуванню атак суперника й короткий пас, а Чачуа більше зорієнтований на креативні дії й часто саме Амбросій отримує м’яч від захисників й розпочинає атаки «левів». 

При схемі 4-6-0 обидва опорники часто опиняються у центрі штрафного, але не для того, щоб завершувати атаки, а «підігравати» партнерам по команді. Часто-густо вони «стягують» на себе кілька суперників й відкидують шкіряного у вільну зону. Ось вам і гольовий момент, який, щоправда, нема кому реалізувати. 

Великим плюсом для опорників «левів» є вміння зіграти на підборі після стандартів й розпочати атаку другим темпом. Кльоц – особливий майстер підбирань.

 

4. Загальна командна швидкість.

Не любить Йовічевіч в обороні відсиджуватися. Цікаво, що «зелено-білі» атакують не одноманітно: тут і позиційна атака, і швидкий перехід в контрнаступ і, як наслідок, «крилаті» напади у відповідь, і гострі стандарти. Хорват старається по максимуму використовувати сильні сторони своїх хлопців. Щоправда, не вписується у загальний ряд Ігор Худоб’як, який з віком став досить повільним й любить гальмувати атаки. У Харкові в основі слід очікувати Голодюка, який повинен відновитися після травми. 

Те, як «Карпати» у другому таймі навалилися на ворота «Ворскли,  викликає повагу, проте у вирішальних моментах ті, хто мали можливість для удару, «замандражували» й точно пробити не змогли. Знову слід похвалити фланги – саме після точних передач із країв у штрафний майданчик чи перед ним виникають вільні зони (заслуга опорників) і момент для удару. 

 

5. «Карпатам» нема чого втрачати. 

Львівський клуб навіть з «-100» в графі очки навряд залишить вищий український дивізіон. Справа в тому, що система розіграшу Прем’єр-ліги гарантовано у наступному сезоні зазнає змін й невідомо, скільки команд буде у чемпіонаті й чи забажають колективи з Першої ліги підвищуватися у класі. Зараз головне – зберегти бодай ці, хоча й дуже слабкі, фінансово клуби «вишки». 

Так ось. Втрачати нічого (забудьте про турнірну таблицю). Схоже, Йовічевіч отримав карт-бланш й при нинішніх умовах у відставку хорвата не віриться (хіба що Димінський заборгував Містеру солідну суму грошей). В основі виходять молоді й по-доброму голодні до футболу хлопці, яким випав унікальний шанс проявити себе на найвищому рівні. Експериментів не бракує. Для цього власне клуб і змінив свою стратегію. 

Словом, відповідальність за результат не повинна давити на футболістів: єврокубків їм не бачити, виліт,будемо чесні, не загрожує. Залишається лише награвати певні комбінації, дивувати грою без форварда й тішити рідного фана красивим футболом. Результат прийде. У Харкові. Не вірите? Вмикайте телевізор о 14:00.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити