75 років тому київське "Динамо" перемогло у Львові

26 листопада 09:55
Переглядів: 373
Збірна Львова

75 років тому, 26 листопада 1939-го, відбулась історична футбольна зустріч, яка символізувала об’єднання Західної України з Великою.

Збірна Львова та столичне «Динамо». Галичани в темній формі. Зліва направо: Журковскі «Чарні», Горовіц «Гасмонея», Сумара «Погонь», Ганін «Погонь», Ґенінґ «Гасмонея», Наврот «Легія» (Варшава), Казимирович «Погонь», Пемпер «Макабі» (Краків), І. Мікльош «Україна», О. Скоцень «Україна». Кияни в білій формі. Сидять зліва направо: Качкін, Кузьменко. Стоять зліва направо: Гребер, Комаров, Балакін, Ідзковський (у темному светрі), Махиня, Лайко, Шиловський, Афанасьєв, Клименко.

23 листопада київським поїздом до Львова прибула команда «Динамо», а в неділю, 26 листопада, на грищі «Поґоні» увіковічнили товариську зустріч футболістів Радянської України з новими представниками Західної України. Як і анонсувалося, матч зорганізовано задля налагодження братерської співпраці на спортивній ниві. Динамівцям протистояла збірна Львова, підсилена кількома футболістами Кракова та Варшави, які, рятуючись од гестапівського переслідування, осіли в місті Лева.

Капітан киян П.Лайко сказав журналісту польськомовної газети «Сzerwony sztandar»: «Спорт у СРСР користується великою популярністю. Спортклуби існують при фабриках і колгоспах, заводах і радгоспах, у армії та вишах. Мільйони людей займаються фізичною культурою, а радянська влада з особливою турботою піклується про масовий розвиток фізичної культури».

Натомість тренер динамівців М.Печений, якому згодом довелося жити та працювати, відтак спочити у Львові, був небагатослівний: «Гра обіцяє бути цікавою. Результат? Відомо, що трава зелена, а м’яч круглий».

Але в день гри львівську землю вкрив сніговий покрив, який на сонці виблискував сріблом. І вже об 11:00 команди вибігли на поле в таких складах:

Репрезентація Львова (майки червоні, труси сині): Альбанський, «Поґонь» (Пемпер, «Макабі», Краків, 46) — І.Мікльош, «Україна»; Ґенінґ, «Гасмонея» — Ганін, «Поґонь»; Ґрюнберґ, «Краковія», Краків; Сумара, «Поґонь» — Казимирович, «Поґонь»; Скоцень, «Україна» (к); Волянін, «Поґонь»; Наврот, «Полонія», Варшава; Ямґач, «Знєсєньчанка». Запасні: Лемішко, «Поґонь»; Горовіц, «Гасмонея»; Магоцький «Україна»; Наґєр (?). Тренер — невідомий.

«Динамо» (форма біла): Ідзковський — Махиня, Клименко — Кузьменко, Гребер, Афанасьєв — Балакін, Шиловський, Лайко (к), Комаров, Качкін. Запасні: Трусевич, Лемешко, Лівшиць. Тренер — М.Печений.

Перший виступ футболістів із столиці Радянської України, попри сніг і мороз, львівська публіка сприйняла на «Ура!». Трибуни стадіону прикрасили прапорами й транспарантами. Поєдинок розпочався з урочистих промов керівника Окружного Комітету фізичного виховання та спорту Олексія Іванченка та капітанів команд — Петра Лайка і Олександра Скоценя.

Кияни показали гру взірцевою європейського класу, та, демонструючи красиві ігрові комбінації, хороший тактичний вишкіл і високі технічні навики, неодноразово нагороджувались оплесками глядачів, яких зібралося понад 6 тисяч.

Господарі діяли за старою схемою «п’ять у лінію». У складі збірної Львова простежувалася незіграність колективу. Похвали заслужили Пемпер, Ґенінґ і Скоцень. Розчарував Альбанський, який пропустив 4 м’ячі.

Для київських «аматорів», які діяли за системою «дубль-ве», цей поєдинок став легкою прогулянкою, тож вони впевнено перемогли — 6:2.

Голи: Качкін (14, 86), Балакін (16, 70), Шиловський (20), Комаров (28) — Скоцень (49, 85).

Наприкінці року в місті запрацював шахово-шашковий клуб, який містився на вул. Пекарська, 1 «Б», км.4. Республіканський спортком, звітуючи на фініші 1939 року, повідомив, що для потреб громадян УРСР існує 216 стадіонів, 4340 ігрових майданчиків, 25 спортзалів, 1200 гімнастичних, 155 пристаней, 1449 ковзанок, 171 тенісних кортів і т.д.

У грудні Рада Народних Комісарів СРСР затвердила для фізкультурників всесоюзний комплекс «Готовий до праці і оборони СРСР» (ГПО).

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити