84 вчителі Львівщини отримали сертифікати за програмою "Дитяча легка атлетика ІААФ"

21 жовтня 08:30
Переглядів: 172
легка атлетика
З 13 по 18 жовтня Львів жив програмою «Дитяча легка атлетика ІААФ». Для вчителів зі шкіл Львівщини ФЛАУ спільно з компанією Nestle організовали тренінг, за підсумками якого 84 з них отримали відповідні сертифікати ІААФ.
 
У тренінгу були задіяні близько 90 дітей. І відтепер близько 70 шкіл Львівської області зможуть користуватися комплектом дитячої легкої атлетики, який зберігатиметься на базі школи №54 м. Львова. Крім того вчителів забезпечили навчальними матеріалами і посібниками за програмою «Дитяча легка атлетика ІААФ», які допоможуть їм проводити аналогічні тренінги для своїх колег.
 
Своєрідним Днем відкритих дверей під час тренінгу стало 15 жовтня. Саме тоді представники ЗМІ мали нагоду завітати на свято та на власні очі побачити програму «Дитяча легка атлетика ІААФ» у дії і поспостерігати за тим, як викладачі складають іспити. 
 
У спортзалі Львівської загальноосвітньої школи №54 на четвертому уроці було як ніколи галасливо. В одному класі урок фізкультури проводило одразу… 34 вчителі. За 45 хвилин ця вчительська команда у білих футболках встигла познайомити вихованців з усіма основними видами легкої атлетики, а наприкінці вручила кожному чемпіонські медалі. Самі ж учителі, які під час перерви з дитячою безпосередністю раділи влучно закинутому спису чи демонстрували дива координованості у «класиках» чи захмарні швидкості у бігу з бар’єрами, одержали сертифікати тренерів. Так заснована у 2005 році програма Міжнародної асоціації легкоатлетичної федерації (ІААФ) «Дитяча легка атлетика», яка чудово прижилася у США, Китаї, Росії, Сінгапурі та країнах Європи, а з 2012-го успішно функціонує у Києві, нарешті побувала і на Львівщині.
 
Єгипетський секрет популярності
 
Відверто кажучи, у програмі, розробленій експертом ІААФ Абделем Малеком Ель-Хебілом, окрім яскравих атрибутів, немає нічого надзвичайного. Усю специфіку уроку, організованого коловим способом, студенти університетів фізкультури чи факультетів фізвиховання вивчають уже з другого курсу. Та й у багатьох школах діти на власному досвіді знають, як це – на одній «базі» у режимі нон-стоп віджиматися від підлоги, на іншій – качати прес, випереджаючи стрілку вчителевого секундоміра, на третій, будьте певні, чекають й інші «тортури». Подібний урок практично не передбачає часу на відпочинок, якщо не вважати таким перехід від однієї «бази» на іншу. Подібний досвід до душі не кожному. З іншим настроєм виходили на старт кожного нового етапу новоспечені адепти «Дитячої легкої атлетики». Учителі марно намагалися «втиснути» у кількахвилинні перерви дихальні вправи і навіть виміряти своїм підопічним пульс. І дивувалися, коли від такої турботи в нетерпінні відмахувалися навіть завжди обачні дівчата. Мабуть, у єгипетського фахівця Ель-Хебіла все ж таки є якийсь невідомий іншим секрет.
 
«Мені шкільні уроки фізкультури запам’яталися тим, що бігати нам доводилося розбитими асфальтовими доріжками, - зітхнув переможець командного чемпіонату Європи і почесний гість семінару Дмитро Дем’янюк. – Саме там я вперше травмував ахілли. Тож те, що я побачив на цьому уроці, не могло не припасти до душі. Різні види легкої атлетики на одному шкільному уроці – це направду цікаво. І потрібно навіть не так для пропаганди спорту, як для розвитку дітей. Приємно, що так багато вчителів зголосилося взяти участь у цьому семінарі – відійти від звичних догм і спробувати щось новеньке».
 
«Наша мета – залучити до занять легкою атлетикою якомога більше дітей, - пояснила керівник департаменту розвитку Федерації легкої атлетики України Ольга Аксьонова. – Та «фішкою» цієї програми є не лише розвиток фізичних якостей школярів. Завдяки командному підходу уроки, проведені за програмою ІААФ, сприяють соціалізації дітей, навчають працювати в колективі.
 
Адже результати змагань навіть в таких індивідуальних видах, як метання чи бар’єрний біг, зараховуються до «скарбнички» всієї команди. У невеличких групах менш здібні діти намагаються не відставати від своїх фізично обдарованих товаришів по команді, святкують разом з ними перемогу, а це чудовий стимул для власного розвитку. А лідери у команді вчаться бути терплячими по відношенню до тих, кому вдається не все, підтримувати одне одного. Це далеко не останній чинник для подальшої міцної дружби. Чому саме легка атлетика? Тому що біг, стрибки чи метання є основою для будь-якого виду спорту. А ця програма дозволяє залучити до роботи велику кількість дітей на доволі обмеженому просторі. До того ж обладнання можна використовувати як у приміщенні, так і на вулиці».
 
Королева спорту школам не по кишені
 
Перший львівський «результат» цієї програми я виловила у різноколірній юрбі школярів відразу після завершення уроку. Олег Димчарський, стискаючи у руках медаль, пообіцяв уже у найближчому майбутньому поповнити ряди юних легкоатлетів: «Мені найбільше сподобався біг з бар’єрами і стрибки. Я займався тенісом, але останнім часом вирішив спробувати щось інше. До цього уроку не знав, на чому зупинитися. Та тепер, мабуть, піду на легку атлетику. Цей урок вразив мене неймовірно. Зазвичай на фізкультурі після розминки ми продовжуємо робити різні вправи, бігаємо та граємо в ігри з м’ячем. Теж непогано, але те, що нам запропонували цього разу, сподобалося значно більше».
 
«Федерація легкої атлетики України має за мету впровадження «Дитячої легкої атлетики ІААФ» до шкільної навчальної програми, - веде далі Ольга Аксьонова. – Наразі ми працюємо над розробкою такої програми для модуля «легка атлетика» уроків фізичного виховання у загальноосвітніх школах». І усе було б гаразд, якби не одне «але»: вартість одного комплекту обладнання італійського виробника становить… 3000 євро. «Так, якщо ми хочемо глобально впровадити цю програму, нам потрібно шукати варіанти, як забезпечити кожну з 20 тисяч українських шкіл бодай одним комплектом, - розводить руками Ольга. – Для цього необхідно налагодити виробництво в Україні».
 
Кожен з учителів, які під час семінару на цьому доволі простому для виготовлення обладнанні встигли вигадати чимало своїх цікавинок, бажав би для своїх уроків такий комплект. Однак ні відсутність ультрасучасного забезпечення, ні навіть недосконала програма фізичного виховання у системі шкільної освіти, яку обговорюють і намагаються поліпшити уже не один рік, не може завадити креативному вчителеві заманити комп’ютерне покоління до спортивної зали. «У школі я працюю уже 19 років і не скаржуся: як би не було важко, мені понад усе подобається щодня спілкуватися з дітьми, - зізналася лауреат конкурсу «Вчитель року-2012» Галина Солтан, яка працює у ЗОШ №83. – Я зрозуміла, як найкраще зацікавити дітей, коли працювала в інноваційній школі «Надія», що славиться особистісно зорієнтованим навчанням.
 
Тепер у мене на уроках головне завдання – позитивні емоції, які посилюють у дітей бажання займатися фізкультурою. Мені до вподоби той підхід, який пропонують у програмі «Дитяча легка атлетика»: це якраз те, що може звичайний урок перетворити на свято. Я також намагаюся мислити нестандартно, дивитися на світ очима дітей, передбачати, що їм може бути цікаво. Тож свої уроки проводжу під музику, використовую різні цікавинки тощо. У нас в школі є предметні тижні. Наприклад, цілий тиждень може бути присвячений козацтву, а кожен вчитель на своєму уроці повинен цю тему якнайширше розкрити. Ми на фізкультурі влаштовуємо для дітей козацькі забави з дотриманням традицій. А от у тиждень, присвячений Іванові Франкові, ми запропонували п’ятикласникам ігри за «Лисом Микитою», якого вони вивчали на українській літературі. Ми згадували казку і відтворювали у грі найцікавіші сценки».
 
Спортивний ген закладається у школі
 
«Вчителю не потрібно зациклюватися на шкільній програмі чи гнатися за результатами і в будь-який спосіб намагатися вкластися у нормативи, - переконана Галина Солтан. – Сьогодні практично усі діти належать до підготовчої групи – з певними відхиленнями у стані здоров’я. Цілком здорових, які, займаючись в основній групі, можуть витримувати заплановані навантаження, одиниці. Чому так? Дається взнаки генетика, до того ж у батьків завжди на дітей бракує часу. Неодноразово я пропонувала батькам віддати дитину в ту чи іншу секцію. Але більшість з них не може вирватися з буденного коловороту. Імунітет дитини закладається до трьох років. Чи буде здоровою доросла людина, залежить від її рухової діяльності у шкільному віці. А якщо часу на спорт немає у цілих поколінь, то відсутність здоров’я вписується у гени».
 
Сьогодні шестикласники, якими курирує Галина Солтан, не лише охоче ходять на фізкультуру, а й почали опановувати різні види спорту. «Не так давно мої діти записалися у секцію веслування, - пишається одна з найкращих учителів країни. – Ми разом поїхали на Наварію, спілкувалися з тренерами. А тепер вони уже здобули перші нагороди. Інші займаються футболом чи гандболом. Хоча на початках, коли я тільки прийшла у цей клас, очками, голами та секундами ніхто з них не переймався. Більш того, ці діти здавалися абсолютно неспортивними. Сподіваюся, мені вдається впливати на особистість та вибір моїх вихованців. Так само, як багато років тому переворот у моєму власному світогляді зробили мої шкільні вчителі та інститутські викладачі».
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити