Анатолій Кучинський: "Завжди грав лише у дворі з дорослими хлопцями"

16 серпня 12:16
Переглядів: 208
Кучинський

В гостях інформаційної служби ФК “Львів” побував півзахисник Анатолій Кучинський:

– Анатолію, як ти розпочинав займатись футболом? 

– Мій футбольний шлях розпочинався неоднозначно. Я народився в Києві, майже одразу сім’я переїхала в Донецьк, до 10 років ми жили там. В той період я займався іншим видом спорту – карате. Футбол подобався, але завжди грав лише у дворі з дорослими хлопцями. Стояв на воротах та грав у полі. Подобалося грати і там, і там. Одного разу, коли просто грав у дворі, до мене підійшла людина і запросила спробувати свої сили у “Шахтарі”, прийти на тренування. Моєму щастю не було меж, але батьки вирішили, що футбол це небезпечний вид спорту і це не для мене, не відпустили мене. У 10 років ми переїхали до Києва. В мою нову школу у Києві прийшли люди рекламувати школу “Динамо”. Запрошували усіх охочих на перегляд. Я дуже хотів спробувати свої сили і вмовив батьків відвести мене. На перегляді було присутньо близько 80 людей. Взяли лише двох: мене і ще одного хлопця. А згодом виявилось, що це було не “Динамо” Київ , а ФК “Добро”, клуб, який грав у чемпіонаті Києва. Після перегляду батьки сказали, що раз зі стількох людей мене обрали, значить це щось означає. Так я опинився у футбольному клубі. Там і вирішили, що бути мені не воротарем, адже зросту не вистачало, а бути польовим гравцем. Моїм першим тренером там став Коновалов Сергій Сергійович.

– У якому останньому клубі ти грав? 

– Останній мій клуб це “Hohenstein Ernsthall”. Я пограв там один рік. Німецький футбол надзвичайно сильний в динаміці і у ньому дуже багато боротьби.

– Як виникла ідея перейти до ФК “Львів”?

– Ідея виникла дуже спонтанно… О 22 годині вечора я сидів вдома зі своєю нареченою і дізнався, що мій товариш Гліб Бухал опинився у Львові. Я попитав у нього як йому, що думає про команду. Він дав лише позитивну оцінку. Потім я подзвонив знайомому агенту і попросив у нього дізнатися стосовно ФК “Львів”, чи потрібен там гравець на мою позицію. А вже вранці я опинився у Львові.

– Як тобі команда? Як розцінюєш шанси на вихід до Першої ліги?

– Команда мені подобається. Найголовніше це те, що ми маємо тут гарний і дружній колектив. Це дуже важливо у футболі. Ми спілкуємося усі між собою і поза футбольним полем. Наші шанси я розцінюю як досить добрі. Наша задача виходити і перемагати , якщо все виконаємо, отже все вийде.

– Кого вважаєш сильним суперником у Групі А?

– Я вважаю, що на суперниках не треба акцентувати увагу. Ми просто маємо виходити грати і перемагати, незважаючи на те, хто проти нас. Усі суперники мають свої задачі і виходять на поле битися. Легких ігор не буває.

– Кого можеш виділити в команді?

– Мені подобається, що в нашій команді ніхто не тягне на себе ковдру, всі готові допомогти битися один за одного. Виділити можна, звичайно, Ігора Ощипка, який дуже нам допомагає і є для нас прикладом того, як треба працювати, і якою людиною треба бути. І хочу виділити нашого бомбардира Сергія Кисленка, який дуже вражаюче стартував у цьому чемпіонаті. Важливо розуміти, що він молодий гравець і стабільність прийде з досвідом. Ми маємо йому допомогти розкритися.

– Яку мету поставив для себе ти у цьому сезоні?

– Я намагався закріпитися у Європі. Але перевірив на собі, що у Європі для нас є велика проблема – це документи. Є два шляхи: або ти граєш там у досить низькій лізі (аматори), або ти їдеш у вищу лігу, де документи не є проблемою. Середнього, на жаль, там немає. У мене була пропозиція від хорошої команди у Німеччині (4 ліга), там це дуже сильний рівень з хорошими умовами. Але всі намагання зробити дозвіл на працю пройшли марно, тому я вирішив, що треба вернутися в Україну і робити собі ім’я тут. Коли тут досягну чогось, от тоді і буде змога поїхати закордон. Тому, завдання це грати і прогресувати. Це саме головне.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити