Анатолій Мущинка про турне в Штати і перший гол чемпіонатів України

05 червня 07:02
Переглядів: 294
Мущинка

Пошук автора історичного першого гола у чемпіонатах України був схожий на детективну історію. Але, напевне, по-іншому бути не могло. Знайти людину, яка останні 20 років мешкає на відстані півтори тисячі кілометрів од Батьківщини, насправді нелегко

Попри два десятки років життя на чужині, в голосі чемпіона світу 1987 року серед юнаків ще зараз відчувається закарпатський темперамент, щирість і відвертість. До вашої уваги — спогади Анатолія Мущинки про перші кроки незалежного українського футболу, виступи в юнацькій збірній СРСР, футбольне життя в Німеччині та можливе повернення в Україну.

«Лендела можете не чекати»

— На початку 1990-х «Карпати» вирушили в турне Сполученими Штатами. Про гол у ворота «Тризуба» із Філадельфії запитувати не буду, але, думаю, хоч невеликі деталі ви має­те пам’ятати.

— Ми поїхали в гості до української діаспори. Вийшло так, що команда суміщала відпочинок і футбол. У нас було багато зустрічей зі співвітчизниками. Мене дуже здивувала їхня мова. Ми, нібито, спілкувалися всі українською мовою. Але їхня українська й наша суттєво відрізнялися. Мене це дуже шокувало. Футбольні матчі для нас відій­шли на другий план.

— Америка чимось вразила?

— Уже й не пригадую. Запам’яталася історія, яка відбулася в аеропорту. Уся команда якраз зібралася займати свої місця в літаку. Але хтось сказав, що немає мого земляка й партнера В’ячеслава Лендела. Він просто не прийшов… Ми чекали доволі довго, але, зрештою, нам повідомили: «Не чекайте його, він не прий­де». Так і до сьогодні Лендел в Україну не повернувся.

— Окрім США, ви відвідали Туманний Альбіон. Поїздка в Ноттінгем до «Ноттс Каунті», однієї з найстаріших команд світу, теж була знаменною. Тим більше, що «Карпати» добиралися туди дві доби потягами…

— Це була добротна команда. Вона виступала в другому дивізіо- ні (до реформи 1992 року він називався Football League Second Division і перебував на другому щаблі за ієрархією англійського футболу. Тепер він називається Football League Championship. — прим.). Перші 30 хвилин ми грали дуже доб­ре. «Карпати» третину гри переважали у швидкості, але після того, як хлопці втомилися, а сили закінчилися, ми програли.

— Пригадуючи події першого чемпіонату України, не можу не запитати про головне: яким був перший гол українських чемпіонатів у свідомості його автора?

— На жаль, все забулося з роками. Якби тоді усвідомлював його значимість, то обов’язково запам’ятав би його. Пригадую, що це було в Одесі, а нашим суперником був «Чорноморець». Рахунок матчу, здається, залишився незмінним — 1:0?

— Ні, тоді гра закінчилася нічиєю — 2:2…

— Може, й так. Старий я вже для таких питань.

— У складі «Карпат» у незалежних чемпіонатах ви відзначилися ще одного разу. Гра була не менш важлива й принципова. М’яч, забитий у ворота Дмитра Шуткова, забезпечив «Карпатам» перемогу над «Шахтарем» — 1:0. Цифри в протоколі кажуть, що вас тоді замінили на 40-й хвилині…

— Якщо не помиляюся, я тоді зазнав серйозної травми. Внизу на ступні зламав кістку. Пропустив шість тижнів. До речі, може, ти й усі голи пам’ятаєш?

— Усі матчі й команди, яким ви забивали, можу перерахувати. До речі, на основі цього можна вивести приємну закономірність — у всіх матчах, в яких ви забили свої 13 м’ячів, «Карпати» жодного разу не програли.

— Це — супер! Я фартовий. Голи забивати завжди приємно. І не важливо, кому ти забиваєш: «Шахтарю», «Чорноморцю» чи ще комусь.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити