Анатолію Рибаку – 68!

27 лютого 18:12
Переглядів: 46
Карпати

Сьогодні, 27-го лютого, вітання з 68-им Днем народження приймає Анатолій Рибак, колишній захисник «Карпат», який хоча й захищав честь нашого клубу лише один сезон, але встиг залишити в його історії яскравий слід.

Сезон 1971 року був особливим в історії «Карпат». Адже «зелено-білі» дебютували у вищій лізі чемпіонату СРСР. І якраз напередодні його старту керманичі нашої команди Ернест Юст і Карло Мільош для посилення конкуренції в лінії оборони запросили до Львова Анатолія Рибака, який демонстрував непогану гру в складі кишинівської «Молдови». Вихованець кримського футболу (Анатолій Рибак народився 27-го лютого 1946 року в Керчі) на пропозицію перейти в «Карпати» відгукнувся майже без роздумів: хто не хоче спробувати свої сили на найвищому рівні.

27-е червня 1971 року Львів очікував з особливим нетерпінням. Та що там Львів, вся Західна Україна не могла дочекатися, коли до столиці Галичини на офіційний матч проти «Карпат» приїде київське «Динамо». Про проблему зайвого квиточка говорити зайве. За офіційною інформацією за першим в історії поєдинків між «Карпатами» і «Динамо» очним побаченням з трибун стадіону «Дружба» (нині – «Україна») наживо спостерігала 51 тисяча вболівальників. Це при тому, що офіційно на той час головна споруда Львова могла прийняти 48 000 глядачів. Але насправді народу було значно більше – десь близько 65 тисяч, а може й навіть трохи більше. В усякому разі, яблуку ніде було впасти, це точно!

І треба ж такому статися, що перед надпринциповим матчем у «Карпат» виникли більш, ніж серйозні проблеми з оборонцями. Зокрема через травми не могла вийти на поле пара центральних захисників Ростислав Поточняк – Валерій Сиров. А щойно почався поєдинок, як вже на 6-ій хвилині зазнав ушкодження правий захисник Іван Герег. Справи «Карпат» виглядали зовсім кепськими. Але в тій зустрічі спрацював філософський закон життя, який ми всі дуже добре знаємо: немає поганого, щоб на добре не вийшло.

Замість Івана Герега на поле вийшов Анатолій Рибак. Напевно, коли відбувалася заміна, ніхто й гадки не мав, що саме Рибак стане героєм зустрічі. Але трапилося саме так...

Щойно карпатівці провели вимушену заміну, як вже за хвилину після передачі верхом у виконанні Левка Броварського в район 11-метрової позначки наш центрфорвард Янош Габовда перестрибує знаменитих динамівських захисників Стефана Решка та Вадима Соснихіна і головою переправляє м’яча в сітку воріт Євгена Рудакова – 1:0. А далі настав зоряний час Анатолія Рибака.

Трибуни ще не закінчили святкування першого голу своїх улюбленців у ворота команди Анатолія Севідова, яка до речі приїхала до Львова з гордим «0» у графі «поразки» в турнірній таблиці, як бальон вдруге опинився в сітці київських воріт. Причому гол вийшов просто красень! Анатолій Рибак метрів з 25-ти з такою силою вгатив м’яча у рамку, що Євген Рудаков, якого між іншим за підсумками сезону в 1971 році визнали найкращим футболістом СРСР, навіть не встиг підняти руки – 2:0.

Втретє зірватися глядачів зі своїх місць на трибунах «Дружби» Анатолій Рибак змусив за хвилину до свистка на перерву. І знову це був сольний номер у його виконанні. Захисник «Карпат» зі штрафного потужно пробив і м’яч від поперечки потрапляє в кіпера і вкочується у ворота – 3:0.

Гра закінчилася перемогою «Карпат» з рахунком 3:1. Причому гол престижу за киян забили самі львів’яни у свої ворота. А от скільки літрів справжніх чоловічих напоїв вболівальники нашої команди того дня випили після матчу за звитягу своїх улюбленців і зокрема за голи-красені героя зустрічі Анатолія Рибака, сказати не зможе ніхто. Бо це просто не можливо зробити. Так само, як не можливо забути той матч і його героя!

Тож колишні партнери-карпатівці, ветерани та нинішнє покоління «Карпат» разом з багаточисельною армією вболівальників «зелено-білих», а також керівництво і увесь колектив ФК «Карпати» від усієї душі вітають Анатолія Яковича і бажають йому міцного здоров’я, родинного щастя, матеріального достатку, успіхів у непростій тренерській роботі по вихованню юних футболістів та усіляких гараздів.

Многая літа, пане Анатолію!

ДОВІДКА

РИБАК Анатолій Якович
Народився 27-го лютого 1946 року в Керчі. Вихованець кримського футболу. Амплуа – захисник. Зріст – 183 см. Вага – 77 кг.
Кар’єра в «Карпатах»: 1971 рік. Дебютував 16-го травня 1971 року в матчі проти московського «Динамо». Зіграв 20 матчів, забив 3 голи. В 1971 році увійшов до списку 33-ох кращих футболістів України. Майстер спорту СРСР.
Окрім «Карпат» грав за команди: «Авангард» Керч – 1965 р. (11 матчів / 1 гол); СКА Одеса – 1966/1968 рр. (55 / 1); «Ністру» Кишинів, Молдова – 1969/1970, 1972/1974, 1980/1983 рр. (319 / 17); «Чорноморець» (Одеса) – 1975/1977 рр. (71 / 3); «Кубань» Краснодар, Росія – 1978/1979 рр. (65 / 0).
Триразовий срібний призер Першої ліги чемпіонату СРСР (вихід у Вищу лігу) – 1973, 1979, 1982 рр.
Мешкає в Молдові, працює дитячим тренером у ФК «Зімбру» (Кишинів).

rsquo;яча у рамку, що Євген Рудаков, якого між іншим за підсумками сезону в 1971 році визнали найкращим футболістом СРСР, навіть не встиг підняти руки

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити