Андрій Баль: гол його життя

28 вересня 07:14
Переглядів: 592
баль

Є речі, які не стираються з пам'яті.

У багатьох футбольних уболівальників, кому за 45 і більше таким моментом стала по-своєму унікальна подія, що сталася пізно увечері 14 червня 1982 року.

На 34-й хвилині матчу фінальної стадії чемпіонату світу в Іспанії всі 68,000 глядачів, присутніх на знаменитій арені «Рамон Санчес Пісхуан» зойкнули в захваті, а з помешкань радянських громадян, немов перекличка на всю багатомільйонну країну пролунала звістка про успіх нашої команди - гол!

Автором шедевру став київський динамівець Андрій Баль, єдиний з радянських футболістів, який забив у ворота збірної Бразилії на форумі найсильніших футболістів планети.

Герой тієї знаменної зустрічі Андрій Михайлович Баль нещодавно пішов з життя, але створене ним маленьке футбольне диво і його спогади залишаться в літописі гри назавжди!

«Ми приїхали на чемпіонат досить досвідченими гравцями. У всіх за плечима були матчі в єврокубках. Але бразильцям трохи поступалися. В досвіді, наприклад, спортивному нахабстві. Я зовсім не був у захваті від завдання, яке поставили переді мною Валерій Васильович і Костянтин Іванович Бєсков. Виключати з гри чужих гравців - не найприємніше справа, але це було необхідно для команди.

Матч з бразильцями проводили в Севільї 14-го червня. А вранці було невелике тренування. Намотуємо кола на стадіоні, а поруч зі мою біжить Валерій Балясников. Колись він виступав за московське «Динамо», був дублером самого Льва Яшина. А завершивши спортивну кар'єру, пішов працювати в Комітет державної безпеки, і з тих пір часто супроводжував радянські спортивні команди в зарубіжних поїздках одним з керівників делегації. От він мене і питає: «Андрюша, заб'єш сьогодні?» А ми як раз пробігали повз ворота. Я кажу: «Ну, якщо потраплю он у ту купину перед воротами, то, може, і залетить. Але хто знає, чи буду грати». «Не переживай, - каже Балясников. - Будеш грати».

Я дійсно вийшов проти Бразилії і забив! Але в кожному голі є частка везіння. Іноді з метра не потрапляють, а буває, що і з 40-ка забивають. Так, як це зробив одного разу Андрій Андрійович Біба у ворота Льва Яшина. Головне - потрапити у ворота. Якось Юра Гаврилов золоті слова говорив, до них слід прислухатися футболістам: «Моє завдання - потрапити в «рамку». А там або воротар зловить, або пропустить». Адже якщо не в «рамку», то точно гола не буде.

Я діяв на позиції опорного захисника. А це означає, що якщо візьмеш гру на себе, почнеш обігравати суперника, є ризик «обрізатися». А з бразильцями таке не проходить - не пробачать. Тому, щоб не ризикувати в тій конкретній ситуації, я пробив у бік воріт. А м'яч вдарився перед Пересом в якусь грудку і влетів у сітку. Ну прямо так, як я і говорив Балясникову!

Ми могли і перемогти бразильців. Іспанець-суддя не зарахував ще один гол, який ми забили, потім не призначив у ворота «жовто-зелених» «чистий» пенальті... На наступний день нам перевели матеріал з місцевої газети «Ель Пасо», яка на першій сторінці помістила фото Кастільо, який судив матч, з написом «Ганьба для Іспанії!» Однак це оцінки, а результат був у протоколі матчу - 1:2...»
Подивіться ще раз на шедевр Андрія Баля. Своєю грою він залишив у пам'яті кожного футбольного гурмана частинку себе.

Прийдіть 28 вересня о 15.00 на Матч пам'яті динамівських футболістів, адже величезною мірою саме від нас залежить, чи живуть в наших спогадах майстри які пішли з життя чи ні.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити