Андрій Череднюк: «Дуже полюбив Львів»

01 вересня 12:47
Переглядів: 354
Default Image

У літнє міжсезоння «львів» змінив свій склад на 90 відсотків. Тепер ця команда є наймолодшою у першій лізі. Одним із новачків команди став Андрій Череднюк, який у «Львові» виступає на позиції воротаря. Кіпер «синьо-золотих» розповів «Спортивці» про шлях у великий футбол, футбольні мрії, акліматизацію у команді та місті, а також про своїх кумирів-воротарів. 

-А чи не боявся ти перед початком сезону переходити у «Львів»?

-Я прекрасно знав, що у цій команді відбувається, знав, що це молода команда. Я їхав сюди, щоб грати у першій лізі, щоб засвітитися. Адже «Львів» -- це команда, яка є брендом в Україні, за нею всі слідкують. Це була найперша моя ціль, щоб грати у цій команді і бути на видноті у провідних футбольних клубів України. 

-А як загалом розпочалася твоя карєра гравця?

-Першою моєю командою була одеська ДЮСШ 6. У цій команді я став бронзовим призером чемпіонату України у першій лізі. Потім я перебрався в Академію донецького «Шахтаря», закінчив її і став чемпіоном України з цією командою вікової категорії 1987 року народження. А згодом знову переїхав в Одесу, де й підписав свій перший професійний контракт з одеською «Пальмірою». Тоді ми було 17 років, і саме тоді я дебютував у Другій лізі у грі проти армянського «Титана», в якого ми виграли 1:0. Потім була невеличка пауза, після якої я підписав контракт з «Кримтеплицею», в якій не вдалося заграти в основному складі. Я переважно сидів на лаві запасних. А потім настав важкий для мене період – операція нирки. Довго не грав. Потім поступово почав тренуватися з іллічівським «Бастіоном»,згодом уклав із цією командою контракт і відіграв у ній два роки. А вже після «Бастіону» перебрався в «Львів». 

-Ти є вихованцем академії донецького «Шахтаря». А чому не закріпився у цій команді?     

-Там була дуже велика конкуренція. Та й тоді я не був основним голкіпером, а лише другим. Мені не багато давали часу грати. Ми тренувалися з «Шахтарем-3» по завершенню цієї Академії. На той момент конкуренція серед воротарів була велика, мене в цю команду не взяли і я змушений був перебратися в Одесі та в «Пальміру». 

-До переходу у «Львів» когось знав із теперішніх партнерів?

-Перед тим, як перейти у «Львів» я їздив на перегляд в охтирський «Нафтовик» і тамна зборах познайомився із Володимиром Заставним. А так з іншими гравцями не був знайомий. Хоча, акліматизації у «Львові» це не завадило. Я відразу влився у колектив. Хлопці всі добрі, товариські, завжди підтримують. 

-А чому ти обрав позицію воротаря, а не, скажімо, форварда?

-Ще з дитинства я перепробував дуже багато видів спорту. Ходив на карате, гандбол, дзюдо. А на позицію воротаря обрав ще з тих часів, коли ми ганяли з хлопцями м’яч у дворі. За це я ладен був падати на асфальті, розбиваючи коліна… 

-Чи маєш воротарські забобони?

-Трішки дотримуюся окремих забобонів, але не завжди. Наприклад, коли ми перемагаємо, то перед наступною грою я намагаюся проводити день так, як перед тим матчем, в якому ми перемогли. 

-А хто був твоїм кумиром у дитинстві серед воротарів?

-З наших воротарів мені подобалася гра Шовковського, а також росіянина Нігматуліна. А, взагалі, найкращим до цих пір для мене серед воротарів є Буфон. Мені імпонує його гра та його техніка. 

-Якщо б тобі запропонували зіграти з командою футбольних зірок проти кого з воротарів та форвардів ти б зіграв?

-Такої думки у мене не було. Моєю мрією є вийти на поле у складі якоїсь із команд та почути гімн Ліги чемпіонів. А там усі зірки грають, то до цього треба йти. 

-Ти родом з Одеси, в якій є дві команди майстрів, - «Чорноморець» та «Одеса». Чи не надходили пропозиції від «Одеси», яка також виступає у першій лізі?

-Я давно знайомий з тренером «Одеси» Пархоменком, але жодних пропозицій від цього клубу до мене не надходило. Хоча, в принципі, два сезони, які я відіграв за «Бастіон» на хорошому рівні, але нікому в душу не запав. Таке трапляється, це ж футбол, тому довелося шукати інші варіанти за межами Одеської області. 

-Ти вже тривалий період у «Львові», а до міста та тутешнього менталітету вже звикнув?

-Після Одеси, мабуть, Львів є другим за красою містом в Україні. Дуже полюбив Львів, тут неймовірної краси архітектура. Вже потрішки звикаю до тутешніх людей. А те, що розповідали перед цим, що тут погано відносяться до російськомовних людей – це не правда. Тому у цьому плані все гаразд. 

-А яке місце у Львові тобі найбільше подобається?

-Мені дуже сподобався Високий Замок. А так, взагалі, просто люблю вийти та погуляти в центрі міста, вузькими вуличками та спостерігати за красою міста. 

-Як вважаєш, яке місце із цим складом гравців до снаги посісти команді перед зимовою паузою?

-Завдання вам не скажу. Нам просто потрібно виходити на ігри, гарти, демонструвати змістовний футбол та звертати на себе увагу, аби клуби прем’єр-ліги цікавилися нами. А так, гадаю, що ми можемо зайняти місце 12-13 після першого кола повинні займати за тією грою, яку ми показуємо. Звичайно, що не у всіх іграх нам щастить, але вважаю, що 12-13 очок точно наберемо.    

 

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: