Андрій Кісь: "Кількість медалей на Олімпіаді буде відповідати кількості грошей, які вкладає в санний спорт країна"

07 лютого 12:38
Переглядів: 344
кісь

Вже наступного дня після церемонії відкриття Олімпіади, стартують змагання в олімпійському центрі з ласкавою назвою «Санки». Для самого досвідченого в нашій команді Андрія Кіся Ігри в Сочі стануть одночасно третіми в кар'єрі і дебютними.  

31-річний львів'янин, нагадаємо, виступав у двійці з Юрієм Гайдуком на попередніх двох Іграх. Їх екіпаж став 14-м в Турині і зайняв 16-е місце у Ванкувері. Про дебют говоримо тому, що не тільки Андрій Кісь, взагалі ніхто з наших чоловіків раніше не брав участь в олімпійському турнірі в одномісних санях.  Хоча жінки - Наталія Якушенко та Лілія Лудан, як відомо, показували досить високі результати на Олімпіадах. І в змаганнях двійок ми теж завжди були представлені.  

ТРАСА В СОЧІ найбезпечніша  

- Андрій, в нинішній олімпійської збірної України є спортсмени, для яких це п'яті Ігри - біатлоніст Андрій Дериземля та лижниця Валентина Шевченко. Але цифра  "3" теж вражає! Може, вас надихає приклад колеги по цеху росіянина Альберта Демченка, який готується виступити вже на своїй сьомій Олімпіаді?  

- Демченко - молодець! Адже він не просто на свою сьому Олімпіаду їде. Він ще й боротиметься за медалі!  

- Чого вас навчили Турин і Ванкувер? І що потрібно в першу чергу знати або чого побоюватися вашим юним товаришам по команді на їх першій в кар'єрі Олімпіаді?

  - Хлопцям побажаю в першу чергу не хвилюватися! І, звичайно ж, набувати досвіду. Їх завдання показати максимальний результат, який їх рівень підготовки, на даний момент дозволяє, і якого взагалі можна домогтися в наших непростих умовах. Що стосується мого досвіду, то в санному спорті величезне значення мають траси. І в Турині, і у Вістлері вони були новими. А з незамагального, вразило, що в Канаді ведмеді мало не по місту гуляли. В Італії нічого особливого не було, жили ми недалеко від траси в горах. Правда, побували на церемонії відкриття Олімпіади, де співав Лучано Паваротті.  

- Так вже виходить, що саме саночники ставали постачальниками неприємних новин на попередніх двох Олімпіадах. У Турині-2006 впав і потрапив до лікарні український екіпаж Олега Жеребецького та Романа Язвінський. У Ванкувері нещастя сталося з грузином Нодаром Кумаріташівілі. Такі випадки - наслідок олімпійського напруги, помилок, допущених при будівництві трас чи просто інша неприємна, але невід'ємна сторона санного спорту?  

- Думаю, бажання спортсменів показати кращий результат тут відіграє роль. Хоча, все-таки більше значення має траса. У Турині, як ми думали, була сама швидкісна траса в світі, але канадці навіть італійців переплюнули. Погоня за швидкістю повинна була колись цим закінчитися. Вимоги до проектування, до речі, змінили. У Сочі траса вийшла на порядок більш безпечна, ніж вище згадані.  

- А чи можемо ми говорити про те, що олімпійська траса кому то підходить більше, і що організатори Ігор могли врахувати побажання саночників збірної Росії?  

- Думаю, можемо. Альберт Демченко, як мені здається, повинен себе дуже добре відчувати на сочинській трасі. Так що можна чекати від нього високих результатів. А взагалі багато чого буде залежати від погодних умов. Під час етапу Кубка світу, там було тепло - плюс десять. Лід відповідно був не найшвидший. Зараз же російські саночники на зборах їхали вже по рекорду траси. З чого випливає висновок, що лід там стали готувати краще.  

У німецьких школах Є УРОКИ САННОГО СПОРТУ

- Росія заради успіху в Сочі запросила перед олімпійським сезоном на пост головного тренера збірної італійця Вальтера Плайкнера - знаменитого в минулому спортсмена і наставника дворазового олімпійського чемпіона Арміна Цоггелера. Як думаєте, можливо, взагалі за такий короткий термін небудь змінити?  

- Вальтер - фахівець найвищого класу і звичайно, він допоможе господарям Олімпіади. Російські саночники ще торік почали додавати, плоди принесла співпраця з тренером -механіком Вольфгангом Шедлера з Ліхтенштейну. Плюс вони залучали до роботи німецького фахівця з стартів.  

- Як гадаєте наскільки виросли б результати українських саночників, якби в збірну запросили іноземного фахівця. Або ж справа не в тренері, а в першу чергу в умовах?  

- Одне можу сказати точно, кількість медалей на Олімпіаді буде відповідати кількості грошей, які вкладає в санний спорт країна. Що стосується, наших умов - то це все одно, що сказати легкоатлетам бігайте без бігових доріжок. У Кременці є траса, але вона натуральна. Зараз її можна заморозити, але все одно, на ній тренуватися і удосконалюватися можуть хіба що діти. Тому що там швидкість 50-60 кілометрів на годину. А на світовому рівні доходить до 120-140. Стартова естакада у Львові, на жаль, не працює. Ми не маємо можливості відпрацьовувати старт, як такого, а з воротами тим більше. Найближча для нас траса знаходиться в Німеччині. Правда, тепер є ще й в Сочі. Але там тренуватися дуже дорого.

- Скільки саней ви поміняли за час занять?  

- Складно сказати, сани складаються з декількох деталей. Обтічник я собі виготовляю кожен рік новий. З чотирьох які у мене були, нинішній - найвдаліший. Кронштейни з металу - міцні, їх надовго вистачає . Ось полози хотілося б міняти частіше. Але все коштує грошей.  

- Розмови про те, що німці встановлювали в своїх санях спеціальних амортизатори, наскільки вони грунтовні? І які ще хитрощі існують у вашому виді спорту?  

- Хитрощів предостатньо , є вони і у нас. У німців, звичайно, секретів більше, але не тільки в цьому справа. У Німеччині чотири штучні траси, у кожної своя секція, де займається дуже багато дітей. По суботах у звичайних школах, які знаходяться в окрузі, проводять уроки санного спорту. Вчителі вже навіть скаржаться, що футболістів не вистачає, тому що всі йдуть на санний спорт.  

- Якщо розглянути успіх німецьких саночників у відсотковому співвідношенні: скільки дістанеться таланту, а скільки технологіям?  

- Складно сказати, які б сани не були, якщо спортсмен погано підготовлений, він просто до фінішу не добереться.  

НАВІТЬ НЕ НАМАГАВСЯ ШУКАТИ ЗАМІНУ ЮРІЮ ГАЙДУКУ  

- А взагалі що значить талант стосовно до санного спорту? У гімнастики, наприклад, він припускає гнучкість, стрибучість ...  

- Гімнасти стрибають без саней. (Сміється) . Насправді у нас все має бути збалансовано. Приміром, приходить дитина в секцію, починає займатися, йому дають сани. Тренер дивиться на час, за який він долає трасу. Непогано, значить можна працювати. Звичайно, звертають ще увагу на ріст і вагу. Легенький швидко не поїде - це вже закони фізики.  

- А який оптимальний ріст і вага для санного спорту?  

- Якщо це одиночник, то ріст 180-190. Більший важіль, значить, старт буде краще. А якщо людина висока, значить і вага буде більше, що теж непогано.  

- У Турині та Ванкувері ви виступали у двійці з Юрієм Гайдуком. Останнє, що я чула про нього , це те , що він після завершення кар'єри успішно в якості тренера-консультанта співпрацює з Міжнародною федерацією санного спорту (FIL). Ви підтримуєте з ним зв'язок?  

- Звичайно! До речі, йому дуже подобається дітей тренувати, що навіть для мене було дивним. Юра з великим задоволенням тренером працює. У нас закінчився збір в німецькому Вінтерберзі. І він якраз приїхав туди зі своїми учнями. Перетнулися, поговорили.  

- Після того, як Юрій Гайдук завершив кар'єру ви собі напарника не шукали чи просто не змогли знайти і тому пересіли в одномісні сани?  

- Юрі складно знайти заміну, і я вирішив не займатися цією безнадійною справою. (Посміхається).  

- А які плюси і мінуси в тому , щоб виступати в одиночці ?  

- У двійці важче, хоча ні. Швидше правильніше буде сказати, не важче, а складніше. Двоє в човні - невідомо, хто сильніше гребе, а хто гальмує. Загалом, горезвісний людський фактор. А в одномісних санях ти сам собі господар, ніхто тобі не заважає, правда, і не допомагає ніхто. Але ти точно знаєш, на що можеш розраховувати.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити