Андрій СІМКА: "Завжди приємно залишити свій слід в історії"

03 жовтня 11:33
Переглядів: 128
Сімка

Матч 4-го туру Екстра-ліги проти "Титан-Зорі" найбільше запам'ятається Андрію Сімці, який став автором ювілейного, 850-го м'яча "Урагану" в "еліті", а також зіграв свій 300-й матч у футболці івано-франківського клубу.  А загалом незмінний сьомий номер "драконів", який грає в команді з моменту її створення, зумів відзначись у тринадцятому сезоні поспіль! Ми поспілкувалися з ювіляром про його досягнення, а також пригадав, як усе розпочиналося для одного з кращих гравців в історії "Урагану".

- Андрію, насамперед, вітаємо тебе з почесним ювілеєм - 300-м матчем у складі "Урагану". Чи знав заздалегідь про своє досягнення?
Я уважно слідкував за оновленням зведеної таблиці гвардійців клубу і орієнтовно знав, коли проведу свій ювілейний поєдинок. Мав би його зіграти 20 вересня - вдома проти луганської "ЛТК". Втім, за тиждень перед тим, у Сумах, одержав червону картку, тож був змушений його пропустити. Висидівши дискваліфікацію, свій 300-й матч за "Ураган" я зіграв у Покровському проти "Титан-Зорі".

- Ти відкрив рахунок у цій грі, забивши свій перший м'яч  у цьому сезоні. Як виявилося,  він став 850-м голом у історії івано-франківського клубу…
Ви знаєте, відчуття дуже класні, адже завжди приємно долучатися до таких знакових подій в історії, без перебільшення, рідної команди, за яку виступаю вже досить тривалий час. Про цей ювілейний гол дізнався наступного дня на нашому клубному сайті.

- Справді тринадцять років ти захищаєш кольори НФК "Ураган". Який матч за цей час тобі найбільше запам'ятався?
Я вже неодноразово казав, що найпам'ятнішим для мене був і залишається домашній поєдинок  у 2003 році - тоді ще першолігового "Урагану" проти титулованого "Шахтаря" з Донецька.  Це була кубкова гра 1/16 фіналу, і вона проходила ввечері о 19-й годині за шаленої підтримки переповненого манежу КФВ.  Як-не як, проти нас грала фактично збірна України. Це були справжні майстри, які не тільки в Україні, але й за її межами вважалися взірцем футзалу, адже ці гравці двічі ставали віце-чемпіонами Європи. Тому для Івано-Франківська то був дуже знаковий поєдинок. Емоції переповнювали, адреналін просто зашкалював. І якраз в цьому матчі я забив свій найпам'ятніший гол легендарному Владиславу Корнєєву. Ми тоді показали досить хорошу гру і навіть незважаючи на поразку (4:5), після матчу у роздягальні керівництво клубу подякувало усім гравцям і ще навіть й премію виписали (посміхається).

 - До речі, свій перший матч у футболці "Урагану" пам'ятаєш?
Так, звісно ж, пригадую не лише свій дебют, а перший офіційний матч в історії клубу . В рамках Кубку ліги ми вдома програли львіввській "Енергії-2" з рахунком 0:5. Втім, навіть незважаючи на поразку, особливо не були засмучені, адже тоді наша команда була тільки на стадії формування, багато гравців прийшли з великого футболу. Ми тільки опановували новий для себе вид спорту, в якому робили свої перші кроки, тому, звісно, багато помилялися. Відверто, після такого "дебюту" думав навіть зав'язати із футзалом. Але вчасно одумався (посміхається). З часом прийшли і перша перемога, і перший забитий гол, а зараз, як бачите, вже святкую свій 300-й ювілейний матч!

- Гаразд, з яким з тренерів "Урагану" тобі працювалося найкраще?
Справді, за роки моїх виступів змінилося декілька тренерів, під керівництвом яких я виступав. Найбільший внесок у моє становлення, як гравця, зробив Сергій Ожегов. Він чи найбільший причетний до становлення "Урагану", як команди, до її перших успіхів. Він був дуже вимогливий та амбіційний тренер, який ставив цілі та йшов до мети. Саме він дав поштовх у моїй кар'єрі в Урагані. Але пройшов час і його ріст, як тренера, в певний момент зупинився, натомість з кожним роком не стояв на місці. У цьому плані найбільш прогресивним і сучасним тренером виявився Сергій Гупаленко - самий успішний тренер у новітній історії "Урагану", з яким наша команда вперше стала чемпіоном, виборола Суперкубок України, виступала в елітному раунді Кубку УЄФА, а ще виграла "срібні" і двічі "бронзові" нагороди.

- Якщо говорити про гравців "Урагану", з ким тобі гралося найбільш комфортно?
Найкомфортніше мені було виступати у сезоні 2012-13, в якому клуб здобув срібні нагороди Екстра-ліги. Для мене це був найбільш успішний період. Я грав тобі у одній четвірці з Євгеном Валєнком, Петром Шотурмою та Максимом Павлюком, якого заміняв Павел Будняк. Саме з цими хлопцями я насолоджувався грою, відчув, як то кажуть, свою другу молодість. Якщо пригадувати більш ранній період виступів, то досить цікаво було виступати у одному квартеті з Валентином Цвєлих і двома Романами - Ярим та Кіндратівим. Тоді ми брали не так майстерністю, як бажанням і самовіддачею, що також досить важливо у великому спорті.

- У твоїй кар'єрі є виступи у синьо-жовтій формі. У 18 років ти дебютував у складі "молодіжки", а після майже 10-річної перерви отримав виклик і до національної збірної України. Що для тебе це означає?
Виклик до лав збірної - це мрія кожного футболіста, тому мене переповняли виключно позитивні емоції. Як у молодіжній збірній у 2003 році на неофіційному чемпіонаті Європи, де я був єдиним гравцем з першої ліги, так і минулоріч, коли "синьо-жовті" грали плей-оф з угорцями за вихід на чемпіонат Європи. І звісно, ці матчі, згадуєш з особливою приємністю, тим паче, якщо вдалося своїми голами дпомогти команди перемогти. Загалом, коли одягаєш футболку збірної, то відчуваєш себе частиною України. А коли перед матчем лунає наш держаний  гімн, то відчуття - просто нереальні, по тілу просто "пробігали мурашки". Це важко передати словами, це треба просто відчути.

- Скільки ще плануєш виступати на найвищому рівні?
Я розумію, що час біжить і рано чи пізно мені доведеться закінчувати ігрову кар'єру. Але, на даний момент, відчуваю, що можу пограти принаймні ще декілька років на високому рівні. Можу сказати з упевненістю, що зараз, як ніколи, я ціную і розумію футзал.

КРАЩІ "ГВАРДІЙЦІ" КЛУБУ (МАТЧІ):
340    Роман Кіндратів (з 2003-го)
300    Андрій Сімка (з 2002-го)
284    Роман Ярий (2002-2012)
218    Євген Валєнко (2007-2014)
196    Валентин Цвєлих (2003-05, 2006-07, 2008-12)
195    Максим Павлюк (2007-11, 2012-14)
185    Олег Іжаковський (2002-2011)
179    Юрій Сендецький (2002-2009)
157    Петро Шотурма (2009-2014)
118    Іван Скіцко (2002-2008)

КРАЩІ БОМБАРДИРИ КЛУБУ (ГОЛИ):
191    Валентин Цвєлих (2003-05, 2006-07, 2008-12)
136    Андрій Сімка (з 2002-го)
94    Роман Ярий (2002-2012)
79    Юрій Сендецький (2002-2009)
75    Євген Валєнко (2007-2014)
61    Сержао (2010-2012)
55    Роман Кіндратів (з 2003-го)
50    Петро Шотурма (2009-2014)
43    Максим Павлюк (2007-11, 2012-14)
34    Михайло Ткачук (2002-2006)
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити