Анна Музичук: "У Тегерані були проблеми з шумом, повітрям і їжею"

13 березня 09:17
Переглядів: 133
Анна Музичук

Стриянка Анна Музичук стала срібним призером чемпіонату світу з класичних шахів, поступившись у фіналі китаянці Тань Чжун'і. По прибуттю в Україну спортсменка розповіла про проблеми, з якими зіткнулася в Тегерані, а також про радість і розчарування від срібної медалі світової першості.

- Анна, друге місце на чемпіонаті світу - це радість чи розчарування?
- Навіть не знаю що відповісти. З одного боку, друге місце - це кращий результат для мене на чемпіонаті світу з класичних шахів. Втім, коли доходиш до фіналу і знаходишся в одному кроці для того, щоб стати чемпіонкою світу, і цей матч ти програєш, є певні розчарування.

- Ти була за крок від своєї давньої мрії.
- Залишилося обіграти тільки одну суперницю, і це було реально. Якби мені перед турніром сказали, що я буду другою, я б була задоволена. Турнір в Ірані був дуже специфічним, адже в разі поразки ти вилітав, тому до фіналу добратися також було непросто.

- Наскільки важким був цей шлях?
- У першому колі суперниця з Алжиру (Аміна Мезіод - Авт.) Не створила проблем, а в другому колі суперниці були відомі і досить сильні. Починаючи з другого кола, вигравати було складно. Після перемоги над алжиркою зустрілася з Аліною Кашлинською. Росіянка дуже і дуже непроста суперниця, нарешті, така, як в'єтнамка в третьому колі (Ле Тао Пхам - Авт.). Також на шляху до фіналу обіграла двох колишніх чемпіонок світу - болгарку Антоанету Стефанову і росіянку Олександру Костенюк.

- Що знала про суперницю з Китаю перед фіналом?
- Її знаю з дитинства. З нею ми грали ще юнацькі чемпіонати світу до 10 і 12 років. Вона на рік від мене молодша, і з нею ми зустрічалися досить часто, можна сказати, що конкуруємо з дитинства.

- Чого тобі не вистачило у фіналі?
- Турнір складний і специфічний. Бути однією в Ірані було непросто. Всі питання доводилося вирішувати самостійно. За місяць їх накопичилося чимало. Також вплинуло те, що я була без тренера. Це мало величезне значення не тільки в підготовці шахістки, але і в допомозі, підтримці і спілкуванні. Китаянка в цьому плані мала велику перевагу. У китаянки був тренер, перекладач і група підтримки. На початку турніру участь в турнірі брали ще кілька українок, проте вони програли швидше. Підтримував в Ірані український коментатор змагань Євген Мірошниченко. Незважаючи на це, це було набагато менше, ніж те, що було у китаянки.

Якби тренер був поруч, було б набагато легше. Наприклад, коли був тай-брейк, перерва між партіями була 5 хвилин. Весь аналіз партії мені доводилося проводити самостійно. Зате китаянці тренер вказав, де вона помилилася і на що звернути увагу. Можливості зайти в номер і комусь зателефонувати, у мене не було. Вважаю, в фіналі китаянки виглядала спокійнішою за мене. Це і зіграло певну роль в такому результаті.

- Але у китаянки шлях до фіналу був важчий, ніж у тебе.
- Все відносно. Вона дійсно зіграла складні матчі і могла вилетіти з турніру ще на попередніх стадіях. У китайців є ціла система і група людей, які займаються відновленням спортсменів перед новими партіями.

- Класичну партію ти програла в свій День народження.
- У шахах є багато різних прикладів, коли шахіст грає в свій День народження. В Ірані вдруге за кар'єру грала в свій День народження. У попередній раз вдалося перемогти. Думаю, що це значення не має. Якби це був інший день, ймовірно, результат не був би іншим.

- Що скажеш про організацію? Наскільки дискомфортно було ходити в хіджабі?
- Ще перед турніром були думки, що хіджаб буде найбільшою проблемою. У хустці ходити не звикла, тому були деякі побоювання, як це все буде виглядати. У готелі прожила місяць. Прогулювалася тільки по території готелю за винятком останнього дня, коли поїхали в резиденцію посла України в Ірані. Тегеран побачити толком не вдалося, на це не було часу. З організацією турніру були певні проблеми. Грали в готелі, який був зданий в експлуатацію, проте постійно будівельники завершували різні роботи, і створювали шахістам дискомфорт.

У залі, де ми грали, також було дуже жарко, тому це питання також доводилося вирішувати регулярно. Словом, було багато побутових проблем, які до кінця вирішити так і не вдалося. Продовження будівництва організаторів, так і не припинили, тому доводилося грати під шум різних будівельних інструментів. На чемпіонаті світу такого бути не може. Під час турніру була також проблема з повітрям і їжею. Шахісти були змушені харчуватися тільки в тих ресторанах, які були в готелі. А для європейців там їжа була дуже специфічною. На третій день все було в один смак (сміється). Цей чемпіонат світу був найбільш проблемний за всі попередні.

- Твої нинішні плани?
- Відпочинок. Останні турніри були дуже довгими і дуже складними, тому хочеться по-справжньому відпочити.

За матеріалами: Xsport
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити