Артем Федецький: "Уболівальники знову відчують справжній карпатівський дух"

02 серпня 18:00
Переглядів: 280
Артем Федецький
Для львівського вболівальника прізвище цього футболіста викликає справжній океан емоцій. Справді, чого вартує тільки гол Артема на останніх хвилинах матчу турецькому «Галатасараю» у раунді плей-оф Ліги Європи. Той серпневий вечір залишиться одним з найпам’ятніших не тільки для тисяч прихильників «зелено-білої» команди, а й для самого футболіста... 
 
– Розкажи, як виник варіант продовження кар’єри в «Карпатах»?
– Насправді, думка про «Карпати» була присутня вже давно. Пропозиція надійшла кілька тижнів тому. Я постійно слідкував за «Карпатами», маю за плечима чималий досвід виступів у Львові. Моя відповідь була однозначно позитивною. Вважаю, що зможу допомогти «Карпатам», як мінімум, пробитись до зони єврокубків. Хочу подякувати президенту клубу Петру Петровичу за запрошення. Впевнений, що разом з командою виконаємо поставлені перед нами завдання.
 
– Тебе «сватали» у польську «Термаліку», ізраїльський «Маккабі». Стосовно цього було чимало чуток у пресі, зокрема, про недомовленість із поляками через малу зарплатню...
– Дуже добре, що ви про це запитали, хочу розвіяти всі чутки навколо цієї ситуації. Варіант із «Маккабі» виник, коли я був гравцем «Дармштадту». Мене запитали стосовно переходу в ізраїльську команду, я попросив дочекатись закінчення контракту із німцями, після чого дати відповідь. Щодо чуток пов’язаних із «Термалікою», то це повна нісенітниця. Насправді, перемовини з ними ніяк не стосувались моєї зарплатні.
 
– Ти провів з командою дебютне тренування, познайомився з новачками, тренерами... Якими були перші думки після занять з оновленими «Карпатами»?
– Таке відчуття, що нікуди не їхав (усміхається). Зізнаюсь, перед підписанням контракту трішки хвилювався. Пройшло багато часу з моменту мого останнього матчу у зелено-білій футболці. Як не як, а минуло п’ять років, відбулось чимало змін як у моїй футбольній кар’єрі, так і в клубі. Щодо знайомства з командою, то всі із задоволенням працюють. Молода команда, багато нових футболістів, але зустрів і добре знайомі обличчя (усміхається). Думаю, що результати – це питання часу, новачкам потрібна акліматизація.
 
– На твою думку, який стиль футболу хочуть бачити нові тренери в «Карпатах»?
– Скажу, що у кожного тренера індивідуальний підхід до роботи, від цього залежать і погляди на футбол. «Карпати» мають діяти в атакуючій, гарній манері. Вболівальникам подобається той карпатівський футбол, який демонструвала команда у Лізі Європи. Серхіо Наварро хоче бачити швидкий футбол, аби команда більша пресингувала та діяла на атаку.
 
– Мабуть, кожен знає про твій універсалізм на полі. Яка позиція стане для тебе рідною на найближчі два роки у Львові?
– Це теж буде вирішувати тренер. Історія моїх виступів у «Карпатах» показує, що я хіба у воротах не стояв (сміється). Тоді на стійці у «зелено-білих» був незмінний кіпер Андрійко Тлумак. Мені звично діяти праворуч в обороні, але якщо Серхіо Наварро поставить у центр захисту, то я готовий до цього.
 
– Досвід роботи з іспаномовним тренером ти отримав ще у «Дніпрі». Чи стало це одним із факторів, які вплинули на перехід до Львова?
– Однозначно, адже знаю, чого вимагають іспанські спеціалісти. Хуанде Рамос хотів аби ми грали у короткий пас, демонстрували агресивний футбол та швидко приймали рішення на полі. 
 
– Більше року ти не грав в українському чемпіонаті. Як думаєш наскільки змінився рівень футболу в Україні за цей час?
– Будемо відвертими, сьогоднішній чемпіонат не порівняти з тим, що був 3-4 роки тому. На жаль, є фактори, котрі впливають на це: війна на Сході, економічні проблеми в країні. Незважаючи ні на що, у «Карпатах» є всі умови для підготовки та розвитку команди. Львів завжди славився неймовірною підтримкою вболівальників. Ми будемо робити все можливе, щоби підняти рівень футболу в Україні. Вважаю, у мене склалася непогана кар’єра: грав у фіналі Ліги Європи, отримав досвід виступів у топ-чемпіонаті. Якщо молоді гравці звернуться за порадою, то нікому не відмовлю, набутими вміннями хочу поділитись з майбутнім львівської команди.
 
– Старт нового чемпіонату показав, що прохідних команд немає та кожен колектив здатен боротись за найвищі місця...
– Повністю погоджуюсь з такою думкою, простих команд справді немає. «Динамо» та «Шахтар» залишаються незмінними грандами українського футболу. «Зоря» минулого року зайняла третє місце, але старт для луганчан поки що теж не є вдалим. Можливо, це пов’язано з тим, що грає багато молодих виконавців. Як би там не було, я вважаю, кожна команда має шанс поборотись за зону єврокубків.
 
– В одному з інтерв’ю ти говорив, що у «Дармштадті» виникали певні нюанси, про які говорити не зовсім приємно...
– Повторюсь, у кожного тренера свої погляди на футбол. Я приїхав у команду, де абсолютно все нове: країна, мова, чемпіонат. Для них не має значення в якій команді ти грав, в яких турнірах брав участь. За кордоном рахують, що існують європейці, а є люди третього сорту. Звичайно, про це неприємно згадувати. Я намагався залишатись професіоналом та чесно виконувати свою роботу. Зі своєї сторони зробив усе можливе, викладався на повну як на тренуваннях, так і безпосередньо в поєдинках. Не вважаю це невдалим періодом, адже там я навчився багато нових речей, отримав хороший досвід. Спробувати себе у топ-чемпіонаті було для мене мрією, тому ні про що не жалкую.
 
– Як щодо мовного питання? Як спілкувався з тренерським штабом та партнерами по команді?
– Вирішив для себе, що маю вивчити німецьку мову. Відразу скажу, що подібної вимоги у моєму контракті не було. Клуб надав мені викладача, але постійні тренування, потім виклик до збірної не давали достатньо часу для повноцінних занять. Тому, здебільшого, самостійно вчив німецьку. Розумів про що говорять одноклубники та тренер, але сказати щось самому було дедалі важче. В основному, спілкувались англійською, адже вона у мене на досить хорошому рівні. Мовних проблем у колективі не виникало.
 
– Повернемось до «Карпат». Львів’яни провели три гри в чемпіонаті, але старт «левів» важко назвати вдалим...
– Не варто судити за першими поєдинками. Потрібно розуміти, що прийшло багато новачків, а їм, так само як і тренерському штабу, потрібна адаптація. Команді необхідно більше часу, аби у майбутньому демонструвати футбол, який хочуть бачити вболівальники. Такі періоди трапляються з кожною командою. Одна перемога може все змінити, варто тільки хлопцям повірити у власні сили. Запевняю, скоро наші фани знову відчують справжній карпатівський дух.
 
– Наступним суперником «Карпат» виступить кам’янська «Сталь», команда, яка демонструє одні з кращих результатів у новому розіграші чемпіонату...
– Дійсно, її можна назвати відкриттям старту сезону. Дивився їхній матч з «Шахтарем», «Сталь» гідно виглядала на фоні чемпіонів України. Запевняю, вони нам під силу. Будемо доводити це на полі, «вигризати» кожен епізод та «битись» за перемогу.
 
– Яким для тебе є найпам’ятніший епізод за час виступів у «Карпатах»?
– Гол «Галатасараю» є одним з таких, що ніколи не забуду. Деколи, передивляюсь той матч, емоції як і кілька років тому. Тоді був справжній карпатівський дух, повний стадіон, неймовірна підтримка. Поєдинок проти «Галатасарая» – один із найважливіших у моїй кар’єрі. Згадую шалену львівську торсиду і мурашки по тілу бігають. Заради таких матчів потрібно працювати, мріяти про єврокубки.
 
– Ти маєш змогу звернутись до карпатівських вболівальників. Що хотів би їм сказати?
– Перш за все, бути терплячими, розуміти, що команда молода, «Карпатам» потрібен час. Від себе можу запевнити, на кожен матч ми будемо виходити із величезною мотивацією, бажанням. За рахунок шаленої самовіддачі будемо «вигризати» кожну перемогу. Ігрові, тактичні помилки можуть траплятися у футболі, та щодо бажання нам ніхто не зможе дорікнути.
 
За матеріалами: fckarpaty.lviv.ua
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити