Бобслеїст із зелено-білим серцем

11 серпня 07:31
Переглядів: 1567
Каценко

Для багатьох людей головною асоціацією із цим видом спорту є американський комедійний фільм під назвою «Круті віражі», який вийшов на екрани на початку 90-их. У ньому йдеться про чотирьох ямайських бобслеїстів, які беруть участь в Олімпійських іграх. Коли наш герой кілька десятиліть тому вирушав за Океан, то також не мав великого уявлення про бобслей. 

Однак нині він є одним з головних фахівців з цього виду спорту на планеті, відвідав чотири Олімпіади і займає престижну посаду у бобслейному світі. Який же стосунок має бобслей до «Карпат»? 

На календарі був 1980-й рік. Уродженець Львова Леонід Каценко вже вчетверте намагався залишити СРСР. Він мріяв про Сполучені Штати і хотів побудувати своє подальше життя саме за Океаном. За його спиною був Інститут фізкультури, футбольна секція у львівському СКА (у чудових наставників Володимира Вараксіна і Бориса Гріншпуна) та вболівання за «Карпати». 

Лише з четвертої спроби Леоніду вдалося залишити «залізну клітку» і перебратися до Америки. Його шлях не був легким і, як зізнається наш герой, довелося розпочати з самого низу. «У Нью-Йорку, в Манхеттені існував спортивний клуб під назвою «Вертикаль». Так от своє американське життя я розпочав із роботи у цьому клубі. Що я робив? Прибирав там, виконував не найприємнішу роботу», – ділиться спогадами Леонід.

Чоловік зовсім не знав англійської, коли вирушав у чужу країну. «Мені сказали, щоб я дивився телебачення. Я почав вчити слова і подумав, що прогресую. Але одного дня зрозумів, що то була не англійська. Я просто дивився іспанський канал», – з усмішкою згадує минуле Леонід.

До речі, у США львів’янин став Ленні Кастеном. Саме за таким іменем його знають в Америці. У тамтешній спорт Ленні потрапив випадково. Його взяли, як волонтера у збірну саночників, а згодом і у бобслейну команду. «Ми розпочинали з «нуля». У США не існує федерацій. Жодної підтримки спорту від держави. Лише кошти спонсорів. Хоча такі методи працюють. Зараз нашу збірну підтримує концерн «BMW» і ми знаходимося у «топі» країн, де розвивається бобслей та скелетон», – запевняє менеджер. Успіхи бобслейної команди у США не залишаються непоміченими. Не дивно, що Ленні разом зі спортсменами кілька разів відвідував Білий дім і зустрічався з його господарями Джорджем Бушем-молодшим і Бараком Обамою. 

В умовах відсутності державної фінансової підтримки Ленні, як генеральному менеджеру збірної США з бобслею та скелетону, доводиться шукати спонсорів. «Я займаюся всім, що не стосується безпосереднього тренувального процесу. Реклама, організація зборів, змагань і підготовки. Все це входить у мої обов’язки», – розповідає Ленні Кастен

Бобслей – дуже небезпечний вид спорту. Кожна траса є особливою і має свою специфіку. «На Олімпіаді у Сочі організатори підготували незвичну трасу і наша спортсменка на тренуваннях за три дні до старту змагань травмувалася. На щастя, ми її поставили на ноги і вона у підсумку виграла срібло. До речі, у боб, тобто сани, я також сідав. Дуже класні відчуття, але ця штука – шалено небезпечна. Футболістам, які симулюють на полі я б радив сісти у боб і проїхатися хоч раз, щоб мати уявлення про реальні травми», – жартує містер Кастен

Незважаючи на ризик і відповідальність, бобслей притягує спортсменів. «Лоло Джонс – триразова чемпіонка світу з легкої атлетики. Проте зараз вона є професійною бобслеїсткою. Щодо чоловіків, то вони до нас приходять з американського футболу, – розповідає Ленні. – До речі, один з американських фахівців зараз працює за моєю рекомендацією в українській збірній з біатлону»

Леонід востаннє був у Львові ще 20 років тому, однак доля подарувала йому хорошу нагоду повернутися у дитинство. «Я народився і дитячі роки провів на вулиці Марченка, яка тепер носить назву Тершаковців. Ми з дружиною зараз поселилися у «Євроготелі», що знаходиться саме на цій вулиці. Було дуже приємно повернутися у минуле, – щиро розповідає Каценко. – Світ непередбачуваний і тісний. Колись ми з дружиною зайшли у ресторан у США, де я зустрів товариша, з яким навчався у Львові з першого по восьмий клас»

Коли хлопцеві виповнилося дев’ять, у Львові якраз заснували «Карпати». «Я займався футболом у школі СКА, адже дуже любив цей вид спорту, – каже Леонід. – Проте по-справжньому закохатися у цю гру мене примусили «Карпати», які у 1969-му виграли Кубок СРСР. То було величезне свято і я шкодую, що не поїхав зустрічати команду тріумфаторів у аеропорт. Порівнюю ту команду Юста з «Манчестер Юнайтед» сера Алекса Фергюсона зразка 90-их років».

Ще один дитячий спогад Каценка – завжди заповнені трибуни «Дружби». «Особливо мені запам’яталися матчі з московськими командами. Це було незабутньо. Якби ще судді не заважали», – згадує Леонід. Улюбленим його футболістом завжди був Геннадій Лихачов, якого Каценко називає «ракетою». Крім того, чоловік додає, що жив із кумиром в одному будинку. 

Зараз Ленні Кастен разом з дружиною живуть у Нью-Джерсі. Проте навіть там львів’янин слідкує за улюбленою футбольною командою. «Я не пропускаю жодного матчу «Карпат». Постійно дивлюся в Інтернеті нарізки матчів, хайлайти. Дуже б хотів піти на стадіон. Я вже 37 років не був на матчі «зелено-білих». Хоча для мене велике щастя прогулятися з дружиною вулицями Львова, який суттєво змінився, а також відвідати музей «Карпат». А ще радий зустрітися з Валентином Ходукіним, який був моїм куратором ще у Інституті фізкультури», – каже Леонід Каценко

«Я б ніколи не міг подумати, що залишу футбол і Львів, житиму у Сполучених Штатах і матиму чотири персні за участь у чотирьох Олімпіадах», – зізнається Ленні Кастен. – Однак мене завжди тягне додому, який у мене асоціюється у першу чергу з «Карпатами».

За матеріалами: fckarpaty.lviv.ua
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити