Богдан Куличок: "В юні роки хотів бути схожим на Андрія Шевченка"

17 січня 15:20
Переглядів: 129
Богдан Куличок

Уродженець смт. Перегінське, екс-гравець ФК "Лімниця" Богдан Куличок сьогодні досить успішно захищає кольори чеської команди Fc Trnavan Rozdalovice.

Народився 26 серпня 1985 року
Виступав за команди: «Лімниця» (Перегінське), Jiskra Hořice, а з 2011 р. грає за FС Trnavan Rozdalovice (Чехія), контракт з якою спливає в кінці сезону 2016 року. Забив 16 м’ячів за дубль та 4 – за основу FС Trnavan Rozdalovice.
Амплуа: правий півзахисник.

— Мало хто знає на Рожнятівщині, що наш уродженець Богдан Куличок з Перегінська грає у футбол в чеському чемпіонаті. Розкажи, як так сталося, що футбольна доля закинула тебе до Чехії?

— У футбол граю з 10 років, а в Чехії я почав виступати в 24, коли поїхав на заробітки. До Чехії я грав за «Лімницю» (Перегінське). Підійшов там одного разу до керівництва клубу і спитав, чи можу грати в їхній команді. Мені сказали: «Приходь на тренування і доказуй, що ти сильніший, ніж вони». Так і почалося.

— Чи важко було адаптуватися в новому клубі і загалом у чужій країні?

— У новому клубі адаптуватися було, звичайно, нелегко. Спочатку грав за дубль, і коли там став лідером, почав грати за першу команду. Спершу переважно був на заміні, а потім поступово закріпився в основі.

— На якій позиції виступаєш?

— Правий півзахисник.

— На кого хочеш бути схожим?

— Не знаю. На даний момент такої мрії не маю, а в юних роках кумиром був Андрій Шевченко.

— Чи слідкуєш за виступами своєї рідної «Лімниці», яка минулого року виступала в першості області?

— Так, слідкую, це – моя рідна команда.

— Ти зараз – на Батьківщині? Як часто буваєш у Перегінську і чи немає ностальгії за рідними, друзями?

— Почну з кінця. Ностальгії нема, бо з рідними щодня бачуся, в Перегінську теж часто буваю, а з друзями граю в міні-футбол щонеділі, де, до речі, ми лідери групи. (Тепер «Лімниця» лідирує в перегінській групі з міні-футболу – авт.). Та й тепер-ось я вдома, з родиною в Перегінську. Я у відпустці, до Чехії поїду десь перед кінцем березня, збори з командою я пропущу.

— Якщо пропустиш збори, чи не важко буде потім вливатися в награні схеми?

— Так, буде важко. Коли я їхав додому, тренер мені казав: «Шкода, що ти пропустиш збори». Ну нічого, почну знову з лави запасних.

— Окрім футболу, чим займаєшся у вільний час?

— Вихованням донечки, працюю.

— Чи є в команді ще хтось із України?

— Тепер ні, раніше грав Ігор Шайбан.

— В якій лізі грає твоя команда?

— Ми граємо в п’ятій лізі, тобто до першої ліги треба пахати і пахати.

— Перша, то там, де грає «Спарта», «Дукла» та інші?

— Так, «Спарта», Пльзень…

— П’ята ліга Чехії в порівнянні до української – то де?

— Це – чемпіонат нашої області, група А.

— Якщо ти слідкував за нашим футболом, то, на твою думку, чи могли б успішно виступити наші команди, такі як ФК “Перегінське”, «Карпати» (Брошнів), Цінева, в чемпіонаті, де виступає твоя команда, яке би місце вони посіли в турнірній таблиці?

— Оце питання найцікавіше і для мене. На мою думку, ФК «Перегінське» був би серйозним суперником для нашої команди, 2 – 3 місце.

— Твій клуб професійний чи любительський? Ти маєш із ним контракт? Якщо так, то доки?

— В Чехії мала різниця – клуб профі чи аматор. Тобто, якщо взяти збірну Сан-Марино чи Андору, там грають лікарі, прокурори і так далі, та сама ситуація і в Чехії. Якщо скажу – аматорський, то буде неправильно. А контракт є, до 2016 року.

— Скільки часу ти виступаєш за цей клуб? Чи були інші команди, за які ти виступав у Чехії?

— Граю тут чотири роки, до того півроку грав у Jiskra Hořice.

— Після 13 матчів першого колу твоя команда є третьою в таблиці. Чи є перед нею завдання підвищитися в класі?

— Завдання перед командою – перше місце!

— В одному з матчів чемпіонату в домашній зустрічі ви за стартових 20 хвилин програвали 0:3, а в підсумку перемогли – 5:3. Що, недооцінили спочатку суперника? Які слова казав тренер у перериві, що в другому таймі зуміли забити 4 голи?

— Саме так, ми недооцінили суперника. Коли нам забили три голи, ми не розуміли, що сталося. У перерві тренер зробив заміни, і гра помінялася.

— В чемпіонаті ви також багато забиваєте – 32 м’ячі, другий показник після команди «Пятек». Але водночас багато також пропускаєте? У чому причина? Граєте в занадто відкритий футбол?

— Коли завдання стоїть перед командою – перше місце, ми виходимо і граємо відкритий футбол, тому й така різниця забитих і пропущених.

— Глядачам, напевне, така кількість забитих голів приносить і задоволення, але й переживання?

— Тренер і вболівальники задоволені, коли ми забиваємо, а ось коли пропускаємо, завжди критикують гравців, навіть наступну гру гравець, який грубо помилився, сидить на лаві запасних.

— Маєш друзів по команді? Тобто таких ближчих, рідніших?

— Друзів у мене багато, думаю, десь чоловік 50, є навіть два, які виступають в перші лізі, один грає в Яблонці з Томашем Хюбшманом, який грав за донецький «Шахтар».

— Твоя сім’я з тобою в Чехії?

— Ні, сім’я – вдома.

— Що можеш побажати для футбольних уболівальникам Перегінського і Рожнятівщини загалом?

— Вболівальникам – цікавих матчів, красивих голів. А командам – багатих спонсорів, багато перемог і процвітання. А ще футбольного розвитку!

— Дякую, що згодився на розмову. Тобі також успіхів у чемпіонаті й виграти лігу.

— Дякую!

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити