Чайка з Вільхівців: перерваний політ

31 жовтня 18:06
Переглядів: 126
Чайка Вільхівці

Дочасний схід з дистанції друголігової першості на початку серпня команди з Вільхівців викликав чималий резонанс у футбольних колах краю. Самобутній колектив, який ще навесні прагнув будь-що опинитися у когорті обласних клубів, прикладав задля цього зусиль, і таки свого досяг. Нехай стартувала «Чайка» із запізненням, тоді коли турнір вже  набрав ходи, але не пасла задніх, не виглядала таким собі хлопчиком для побиття. Навіть навпаки - вільхівчани мали у своїх лавах досвідчених виконавців, демонстрували непогану гру, що приносила результат і мали достатній очковий багаж, а разом із ним непогані шанси потрапити до вісімки найсильніших.

І раптом, як грім серед ясного неба, така несподівана розв’язка. Чому так сталося? ЦЕ та інші подібні запитання непокоять і досі. Сьогодні, коли емоції вщухли, ажіотажу немє, «Матч» наважився все таки звернутися за роз’ясненнями для читачів до віце-президента ФК «Чайка» (тепер, щоправда, вже колишнього) Романа Бичая і той дещо привідкрив завісу певної таємничості над тогочасними подіями.

- Романе Андрійовичу, так через які причини все-таки знялася «Чайка»?

- Справа у тому, що це було вольове рішення нашого президента Івана Приймака. Він порахував, що після поразки «Чайки» від «Тепловика» наша команда не потрапляє до головного фіналу і вирішив вчинити радикально. Але цьому також посприяли й інші...

- Хто саме?

- Насамперед арбітри того поєдинку. У епізоді, коли у наші ворота забивали другий м’яч за кілька  секунд до того відбулося порушення правил гравцями «Тепловика», яке арбітр і лайнсмен не зафіксували. Це моє тверде переконання. Це і обурило тоді нас усіх.

- Коли так, то будьмо відвертими до кінця: у схожій ситуації, коли відкривала рахунок «Чайка», також можна було фіксувати  порушення, але вже гравцем Вашої команди.

- Я не знаю і зараз чи можна. А чому арбітр так не зробила я не відаю. Вважаю, вона перебували під тиском представників суперника і тому провела гру невпевнено.

- Та головне все ж не у цьому. Невже не можна було віднайти аргументи і переконати людину залишити команду  у турнірі?

- Особисто я цього зробити не зміг. Просто не мав такої змоги. Президент навіть не порадився зі мною з цього приводу. Про те, що «Чайку» знято зі змагань мені повідомили телефоном з обласної федерації.

- ???

- Моєму здивуванню також не було меж. Дещо пізніше я дізнався, що таке рішення п.Приймак ухвалив з подачі нашого тренера п.Куртяника. Я ж у цій ситуації виявився третім зайвим. Зрештою він, як президент, що фінансував команду, до слова, платив чималі кошти, міг приймати рішення, які вважав за потрібне. Але це було не по спортивному і скажу пряміше - суперечило здоровому глузду.

- То чи варто було взимку-навесні докладати таких зусиль для «польоту Чайки», щоб все дісталося сумного фіналу?

- Наш президент повівся у цій ситуації як людина нефутбольна. Пан Приймак не втямив основного - всі команди-суперниці також хтось фінансує. Хтось, правда, більше, а хтось - менше. І також ставить завдання. Але разом із тим  не лише величина вкладених фінансів визначає переможця і не завжди. Усі одночасно не можуть стати чемпіонами.  До цього потрібно йти поступово. Минулого року у нас взагалі не було команди, ми ніде не виступали. І коли її - команду - відродили і вдалося заявитися в обласну першість - з’явилися амбіції. В цьому наче нічого поганого не було. Але виявилися вони непомірними.

- За що найбільше прикро Вам особисто?

- Залишилося відчуття, що мене підставили. Ми розпочали добру справу, докладали зусиль, а виявилося усе в холосту. Як на мене, коли вже у когось визрівало чи закрадалося подібне рішення про припинення виступів, то правильніше було робити це після першого кола. А то ми провели дозаявку, підсилилися і, як виявилося, тільки на одну гру.
Найприкріше те, у який спосіб це було зроблено. І справа не тільки у мені. Президент навіть не зібрав для цього гравців, як це повинно робитися у таких випадках, не повідомив їх. Він не переймався їхньою подальшою долею, адже більшість із них до кінця сезону залишилася поза грою, позаяк не могла заявитися вже за інші колективи. Коли говорити по правді, мені соромно дивитися їм у очі, адже до «Чайки» запрошував їх я.

- Як подібний крок сприйняли у Вільхівцях?

- З обуренням. Стадіон пустує, заростає бур’янами, за ним ніхто не доглядає. У сельчан і так не було особливого дозвілля, а тут відібрали і той невеличкий клаптик - футбол.

- Невже ніхто із місцевих підприємців не наважився виправити ситуацію і продовжити розпочате?

- Наш земляк Приймак Петро Михайлович, котрий наразі проживає і працює у США, міг би це робити. Він і у цьому сезоні на чверть фінансував команду. Інші заможні вільхівчани зацікавленості не вияили.

- А коли інший Приймак наважиться на чергове відродження «Чайки» і покличе Вас до тандему чи згодитеся Ви йому у цьому допомагати?

- Якщо скажімо пан Петро чи хтонебуть інший за це візьметься і візьметься серйозно та прохатимуть у мене допомоги, то я, звісно, відгукнуся, адже люблю футбол, люблю свою команду, і своє село.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити