Чи є життя у «вишки»?

02 листопада 23:44
Переглядів: 216
Баскетбол

Минулого тижня традиційно непомітно для основному маси шанувальників баскетболу стартували змагання в чоловічій (до слова, і жіночої) Вищій лізі. Між тим, саме цей турнір носить офіційний статус чемпіонату України з баскетболу. Парадокс, але факт: переможець Суперліги формально не є найсильнішою командою країни. Парадоксальна (і навіть в деякій мірі абсурдна) ця ситуація й тим, що багато команд ПЛ не є професійними у повному розумінні цього слова. Сьогодні ми з допомогою наших експертів спробуємо розібратися в проблемах цієї ліги, спробуємо визначити яке місце вона має посідати в українському баскетболі. І природно, спробуємо запропонувати свій варіант розвитку.

Проблема № 1. Престиж, рівень і егіда

Навряд чи хтось заперечить той факт, що незважаючи на наявність трьох ліг в Україні, реальну популярність має лише одна - Суперліга. Втім, і у Вищій лізі є на що подивитися. Причому, це лігу можна вважати своєрідним втіленням "справжнього баскетболу", де дух гри стоїть набагато вище грошових інтересів.

- Тут люди отримують задоволення від того, що грають, - відзначає безпосередній учасник змагань - форвард "Волиньбаскета" Богдан Каребін - один з кращих гравців ліги. - Рівень ліги непоганий. Є декілька команд, які можуть претендувати на перемогу: "Харцизьк", "Політехнік", "Муссон" і ми. Однією з головних особливостей ліги можна назвати те, що тут народ хоче доводити. І виграти лігу не так вже й легко. Не факт, що ті, хто сидить на лавки в командах Суперліги відразу ж змогли показати результат у нас. Звичайно, тут немає великої відвідуваності, але люди ходять, причому ті, хто любить баскетбол.

Каребін - екс-гравець "Києва" (з яким став чемпіоном в 2000 році), "Хіміка", "Одеси", "Кривбасбаскета" і "Будівельника" має досвід виступів і за межами України - зокрема, у Литві, Бельгії, Швейцарії , Австрії та Німеччини. Але, схоже, зараз Богдан і у Вищій лізі почувається добре.

- У мене було влітку пропозицію від одного з клубів Суперліги приїхати на перегляд, - розповідає форвард. - Але я сказав: "який перегляд, мені 33 роки, хто мене не бачив? Або укладайте відразу контракт, або я залишаюся".

Втім, престиж для самих учасників - це одне. Куди важливіше, щоб від процесу отримували задоволення і глядачі. Але поки що команди грають в залах, у порівнянні з якими суперліговскіе здадуться справжніми палацами. А освітлення чемпіонату обмежується сайтом федерації.

Богдан Каребін продовжує ділитися своїми думками. - Необхідно, щоб Вища ліга була на слуху, щоб була присутність на телебаченні. Підвищило б рівень ліги і запрошення легіонерів. Зараз у нас грає лише один легіонер - грузин Давид Майсурадзе (він виступає за "Кіровоград"). Але 2-3 іноземця в кожній команді не завадили б. Можна було б спокійно запрошувати хлопців з NCAA, які готові грати за невеликі гроші. Для них би виступ в Україні стало б підготовкою до більш сильним чемпіонатам - Європа-то велика. А у нас підвищився б і рівень, та й люди ходили б на легіонерів. На чому б я хотів поставити акцент. Думаю, що навіть у цій лізі можна було б спокійно провести "Матч зірок". До прикладу, в німецькій Pro A (другий дивізіон - "ПБ") такий захід було. Можна навіть піти далі: взяти кращих гравців чемпіонату і Кубка України і провести матч з українцями з Суперліги. Зіграти заради інтересу.

У нинішньому розіграші "вишки", як і рік тому, беруть участь всього десять команд. Напевно, це не те, чим можна хвалитися. Але де взяти нові команди, якщо практично кожен рік в Україні зникає якийсь колектив? І тут всі наші експерти зійшлися на одному: навіщо створювати нові команди, якщо вони фактично є, а саме - дублюючі склади команд Суперліги.

- Турнір дублерів в деякому розумінні надуманий. Виходить, хлопці грають до 21, далі багато хто не готовий до Суперлізі, і незрозуміло куди їм йти, - зазначає Тимур Арабаджи - граючий тренер "Авантаж-Політехніка", в минулому - один з кращих снайперів Суперліги. - Думаю, якщо до команд Вищої ліги додадуться дублери, її рівень підвищиться.

- Для молодих баскетболістів - це був би хороший крок у розвитку, - продовжує Лариса Шабанова - провідний спеціаліст Федерації баскетболу України. - Навіщо далеко ходити? До прикладу, "Азовмаш", "Хімік" і "Дніпро" організували свої команди в Першій лізі. Я бачила їх на початку сезону і в кінці: у наявності був великий прогрес, є перспектива. Тому хлопці постарше цілком могли б грати і конкурувати у Вищій лізі.

- У Суперлізі молоді гравці отримують 2-3 хвилини часу, - говорить Каребін. - Тут би набиралися б реального досвіду. І відразу ж з'явився б резон розвиватися далі. Можливо, хтось із них в подальшому потрапив би навіть в збірну.

- Скажіть, хто з дублерів в останні роки реально заграв в Суперлізі? - Запитує Сергій Шемосюк - один з фундаторів великого баскетболу в Рівному, старший тренер "Пульсара" - команди, яка колись входила до числа твердих середняків елітного дивізіону, а нині - зі змінним успіхом виступає у Вищій лізі. - Так, хлопці з БК "Київ". Але у Чернія вони грали в чому тому, що просто не було кому грати. Думаю, і Вища ліга може готувати хороших гравців. Інша справа, що менеджерам федерації потрібно піклуватися про те, щоб вони були захищені. Ви розумієте, про що я.

Проблема № 2. Міжпланетний зв'язок

Іншим важливим фактором загального розвитку баскетболу є обмін між лігами: будь-яка команда з нижчого дивізіону при бажанні та можливостях може спробувати завоювати місце в еліті. Але якщо між Вищою і Першої лігою цей зв'язок існує (хоча часто пониження в класі відбувається з фінансових причин), то Суперліга залишається закритою. Єдиною командою, пополнившей Суперлігу з нижчого дивізіону були "Черкаські мавпи". Та й то, лише тому що протягом двох років не могли знайти спільну мову з засновниками ліги. Не варто забувати і те, що разом з відділенням Суперліги від впливу ФБУ (принаймні, формального) відбулася й втрата престижу такого важливого змагання як Кубок України.

У цьому сезоні у Вищій лізі ви побачите як знайому по виступам в Суперлізі команду - "Пульсар", так і ряд гравців, що мають чималий досвід в елітному дивізіоні (Володимир Журжій, Юрій Зозуля, Вадим Река, Анатолій Дубнюк, Сергій Шемосюк, Сергій Сабутський, Володимир Орленко, Денис Баяндін та інші - "ПБ"). На цьому, мабуть, все.

- Поки зв'язок між двома лігами не знайшли. Та що тут говорити, взагалі немає якогось контакту! - Говорить Тимур Арабаджи. - Суперліга - комерційний проект, в якому більше місця для іноземних гравців та тренерів, - Недавно, пам'ятаю, наводився приклад з цього приводу: з 14-й лише два тренери - українці плюс Олег Юшкін, який і не зовсім українець. Виходить, Суперліга та український баскетбол - на різних планетах, і важко зіставити ліги. Природно, що з іноземцями елітний дивізіон краще, ніж якщо б там грали одні українці. Але з навіть з наших збірників одиниці грають і показують хороший рівень.

- Розглядати Вищу лігу, як підготовчу для Суперліги, не можна, - продовжує Лариса Шабанова. - У кожної з ліг - свої завдання, кожен займається своєю справою на своєму рівні. Втім, спортивний принцип передбачає зміни команд у дивізіонах. Він діяв і в нас на протязі багатьох років, поки не почалися фінансові проблеми. І цей фактор сталь відігравати велику роль, ніж спортивна складова.

Але на твердження про закритості тут же можна привести контраргументи зі світу баскетболу. Свіжа кров, обмін гравцями потрібен навіть такому монстру як НБА. Таким чином, в 2001 році була створена Ліга розвитку НБА (NBDL - потім NBA Development League). Якщо ж поглянути на стару добру Європу, то і тут будь-хто зможе знайти приклади. LEB-Gold проводиться іспанською федерацією, проте дві найкращі команди ліги отримують можливість підвищитися у класі. Далі, Італія - Серія В, Німеччина - Pro A: і тут переможці міняються місцями з невдахами еліти.

В Україні ще в років 7-10 назад діяв згаданий Ларисою Шабанової спортивний принцип і у нас в країні. З нинішніх команд Суперліги тільки "Будівельник", "Дніпро" і "Миколаїв" (тоді "Динамо" і МКІ відповідно) брали участь у всіх розіграшах елітного дивізіону. Лише БК "Київ" потрапив в елітний дивізіон відразу ж, за рішенням згори (до речі, до цих пір незрозуміло чому?). Більшість інших клубів пройшло через участь у вищій (а хто і першою) лізі і перемагало там. Виняток становлять лише "Говерла" та "Азот", які потрапили в СЛ завдяки участі в УБЛ (втім, також з Вищої ліги).

Можливо, варто було б повернутися до цього принципу і зараз. Але тут є кілька серйозних перепон. По-перше, бажання самих представників АБКУ "Суперліга". Там і так вистачає своїх проблем всередині, щоб ще опікуватися розвитком нижчих дивізіонів. Але ніби як з одного боку Асоціація і відраховує частину коштів від вступних внесків клубів у ФБУ. Але не зовсім зрозуміло куди саме йдуть ці гроші (у цьому світлі ми часто чуємо рятівну фразу - на розвиток дитячо-юнацького баскетболу). З іншого, закритість і підвищені фінансові вимоги не дають можливості всім бажаючим потрапити в Суперлігу.

І все ж є шанс, що найближчим часом, як мінімум, один з клубів "вишки" поповнить Суперлігу. Найбільші шанси у харківського "Авантаж-Політехніка". Його вже давно чекають в еліті, і ніби як харків'яни подавали заявку. Але на презентаційній прес-конференції в.о. директора Суперліги Олег Бичков спростував це.

- Ми подавали заявку, її розглядали, - говорить Тимур Арабаджи. - Але міська влада і спонсори не встигли підготувати необхідні документи, щоб оформити нашу участь. Багато в чому через Євро-2012. Однак у зв'язку з проведенням Євробаскету-2015 начебто в Харкові намічається і будівництво спорткомплексу. Так що ми не відмовляємося від ідеї участі. Але тут від нас залежить мало. Ми розвиваємо в місті баскетбол на всіх рівнях, але для Суперліги потрібні немаленькі фінансові вливання. Так що потрібно чекати, коли дозріють для цього наші спонсори. Зі свого боку, ми готові до участі хоч зараз.

Нещодавно з'явилися чутки і про зацікавленість "Волиньбаскете" в переході на новий рівень.

- Я не знаю, чи ставилося це питання, - зазначає Каребін. - Але в будь-якому випадку перед нами в цьому сезоні стоїть завдання виграти і чемпіонат, і Кубок. Причому, не для того, щоб брати участь у Суперлізі. А щоб просто виграти.

Нарешті, ще однією серйозною перепоною у відновленні відносин між дивізіонами є статус національного чемпіонату. Поки їм володіє саме "Федеральний" турнір - Вища ліга. Іншими словами, формально чемпіоном України-2012, до прикладу, є "Волиньбаскет", а не "Донецьк". Дивно, що лише через три роки після переформатування Суперліги її представники повернулися до обговорення питання зміни статусу зі спортивними чиновниками країни.

- Забрати цей статус у Вищої ліги було б помилкою, - говорить Сергій Шемосюк. - У програші опиняться тренери. У них не буде можливості отримати якусь категорію за рахунок участі в змаганнях. А так, виходить, що суддя у Вищій лізі отримує за дві гри більше, ніж зарплата того ж гравця за місяць. І виходить, що в судді стоїть черга, а тренером ніхто не хоче бути. Якщо так триватиме і далі, то на український баскетбол ніхто не буде працювати. ... Але навряд чи можна заради цих самих звань, які за великим рахунком є спадщиною совка, жертвувати статусом Суперліги, і провідних клубів країни. Так, ніхто не сперечається, що професія тренера втратила свій престиж через жебрацьких зарплат. Але ж зовсім не звання, а результати та досягнення є реальним доказом сили того чи іншого фахівця.

Проблема № 3. Фінансове питання

Втім, навіть якщо спробувати повернути прямий зв'язок між двома лігами, тут же з'являється перешкода - фінанси. Всі ми пам'ятаємо, як через це з Суперліги зникли два клуби - "Грифони" і "Пульсар".

- Весь світ рахує гроші, але у нас це питання стоїть дуже гостро, - говорить Сергій Степанович. - За останні два роки у Вищій лізі ми втратили баскетбол в Чернівцях, Білій Церкві, Вінниці, Дніпропетровську, Сімферополі, Кривому Розі. З великими труднощами знайшов кошти Кременчук.

Шемосюк вважає, що реально зменшить фінансові витрати перехід на географічний принцип ліги - саме так було раніше, коли клуби були розділені на дві групи - східну і західну.

- У нашої команди жалюгідний фінансовий стан, - констатує Сергій Степанович. - Коштів вистачає лише, щоб оплатити переїзди і мінімальні витрати. Регіональний принцип скоротив би їх. Упевнений, підвищилося б і кількість учасників. Дуже допоміг би всій країні і закон про меценатство і спонсорство.

Тимур Арабаджи запропонував свій варіант допомоги, при якому в першу чергу потрібно використовувати фінансову міць клубів Суперліги.

- Можливо, вихід полягає в тому, коли Суперліга в кожному регіоні візьме під опіку певну команду. І щоб це був не дубль, а саме команда готова команда Вищої ліги, - говорить він.

- Не можна забувати про те, що ФБУ - це громадська організація, - пояснять Лариса Шабанова. - Ми проводимо різноманітні змагання, але як ми можемо створити команду на рівному місці? практично всі клуби Суперліги містять або допомагають дитячим та юнацьким командам, у деяких є свої колективи в Першій лізі. Навіщо їм створювати ще якісь нові структури?

Приклад своєрідного втілення ідеї, озвученої Арабаджи, в цьому році представив баскетбольної Україні БК "Одеса". Відмовившись від дублюючого складу одесити взяли активну участь (і фінансове, і кадрове) у створенні нової команди в "вишці" - "Торнадо". Але чи захочуть витрачати додаткові гроші засновники Суперліги? І тут федерації варто було б спробувати виробити спільну позицію, настояти на чомусь, і дійсно зайнятися реальним підвищенням рівня Вищої ліги. Адже по суті, якщо для нормального функціонування клубу в Суперлізі достатньо $ 700 тис., то напевно половини цієї суми буде достатньо і для команди з "вишки". Природно, що покладатися в цьому питанні лише на "транші" з Суперліги буде, як мінімум нечесно і недалекоглядно. Однак певний поштовх у розвитку команди ліги отримають.

Наша модель Вищої ліги

У матеріалі були озвучені чимало думок і кожне з них має право на існування і втілення. Ми ж спробуємо, спираючись на них, запропонувати свій план.

1. Починаючи з наступного сезону, в Вищу лігу додати дублюючі склади клубів Суперліги. При цьому чемпіонат дублерів скасувати. У випадку, якщо у клубу еліти є можливість утримувати не один молодіжний склад, заявляти їх у Першу лігу.

2. Вищу лігу поділити за географічним принципом на дві групи - Схід і Захід. Скористатися досвідом ліг Америки і Росії. Наприклад, команди з однієї умовної "конференції" грають між собою по чотири, а з представниками іншого - по два рази. Потім по чотири кращих виходять у плей-офф.

3. Зобов'язати кожен клуб Вищої ліги займатися популяризацією баскетболу через інтернет, медіа, роботу з уболівальниками.

4. Проводити "Матч зірок" Вищої ліги з усіма належними заходами.

5. Надати Суперлізі статус національного чемпіонату, визначити чітку формулу взаємодій між нею та Вищої лігою. У главу поставити спортивний принцип.

6. Повернуться до нормального проведення Кубка України, в якому будуть брати участь всі українські клуби. При цьому, можливо, команди Суперліги будуть підключатися до турніру на пізніх етапах.

7. За кожним клубом Суперліги, у якого немає дублюючого складу, закріпити свій фарм-клуб, якому буде направлятися фінансову допомогу.

У висновку запрошуємо зацікавлені сторони до полеміки. Хотілося б, щоб думки, озвучені в статті, були почуті. Адже якщо наші функціонери будуть розглядати чемпіонати що в Суперлізі, що у Вищій лізі як поле для експериментів, і будуть ставити власні амбіції і жадобу до влади вище інтересів українського баскетболу, то ніякого реального розвитку не буде.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: