Дана Сарамака: "Наважтеся стати на сноуборд – не пошкодуєте!"

06 лютого 15:04
Переглядів: 136
сарамака

У Львівському училищі фізичної культури навчається семикласниця Дана Сарамака. Побачивши її вперше – невисоку тендітну - ви б і не подумали, що вона – сноубордистка і вже має значні успіхи у цьому екстремальному виді спорту.

- Дано, сноубординг для більшості асоціюється з екстремалами – любителями гострих відчуттів. Як така скромна дівчина наважилася встати на «сніжну» дошку?

- Те, що сноуборд для екстремалів і божевільних шукачів пригод - це стереотип, який необхідно долати. У світі сноубордингом займаються мільйони. І в Україні щороку з’являється все більше його прихильників. У мене взагалі спортивна сім’я: мама займалася спортивною гімнастикою та фігурним катанням, тато – регбі та гірськими лижами, а також одним із перших у Львові почав освоювати сноуборд. Сьогодні тато - тренер зі сноуборду. Я з 3-х років почала кататися на лижах, а в шість уперше встала на сноуборд. (Тато спершу всіх ставить на лижі, а потім уже на дошку.) Сноубординг у нас - сімейний спорт. Також ним займається старший брат, молодша сестричка, якій 11 років, а двійнятка - шестирічні братик та сестричка - поки що катаються на гірських лижах.

- Та ж у такому ранньому віці, напевно, небезпечно займатися сноубордингом?

- На дошці можна кататися по різному. Сноубординг має декілька різновидів. Можна стрибки та акробатичні трюки виконувати (фрістайл), я ж обрала альпійські дисципліни - слалом, слалом–гігант, сноубордкрос.

- Дано, а у чому суть слалому та сноубордкросу?

- У слаломі і слаломі-гіганті спортсмени їдуть спеціально розміченою трасою. У них є дві спроби. Переможцем змагань стає той, хто за сумою двох спроб найшвидше за часом долає трасу. Сноубордкрос, або бордеркрос - один з найвидовищніших видів сноубордингу. Це своєрідні гонки. На одній трасі в кожному окремому заїзді стартує по 4 спортсмени – і починається запекла боротьба: хто прийде до фінішу найшвидше. Протяжність траси - до 900м. Перший поворот має 90 градусів. Сама ж траса складається з амплітудних перепон, ролерів (горби від 18 до 22м), яких може бути до 8-и, а також - із крутих поворотів висотою по 5-6м. Тут треба вміти спритно маневрувати, інакше вилетиш на узбіччя. Довжина фінішної смуги 65-75м, там швидкість сноубордиста сягає близько 50км/год. З тих чотирьох, які стартували, двоє, що прийшли у заїзді першими, проходять у наступний раунд. На них чекатиме черговий відбірковий старт.

- Цікаво, а кого сьогодні з твоєї сім’ї можна назвати найвправнішим сноубордистом?

- Якщо не враховувати тата, то, певно, мене (сміється). Просто я серйозно захопилася спортом. Хоча старший брат та сестра також виступають на змаганнях. Брат у мене - бронзовий призер Кубка України серед хлопців. Він хоче бути програмістом, а сестра грає на гобої і разом із двійнятами вчиться у музичній школі ім.Соломії Крушельницької. Наймолодші братик и сестричка поки що тільки готуються освоювати сноуборд. Я також майже чотири роки грала на віолончелі і фортепіано, проте мені стало важко поєднувати музику зі спортом, адже тренуюся не менше 8-9 разів на тиждень.

- Дано, яких успіхів досягла на сьогоднішній день?

- У сноубордингу виступала на змаганнях дозволяють із 10 років. Тож, досвід змагальної діяльності у мене лише 2 роки. На кожних змаганнях намагаюсь потрапити в призери. У 2012 році я стала срібною призеркою Кубку України серед дівчат, а у 2013р. здобула бронзу на Чемпіонаті України. Цього сезону планую виконати кандидата в майстри спорту, також закріпитися в резерві збірної команди України.

- Напевно, найпоширеніше питання, яке тобі доводиться чути – чи не страшно мчати горами на дошці? Як долаєш страх?

- У ЛУФК, куди я нещодавно поступила, усі однокласники розпитували, чи не страшний цей вид спорту. Головне - правильно засвоїти техніку, тоді ймовірність травм не така вже й велика. Колись старший брат зламав собі ключицю на бордеркросі. А це тому, що неправильно ввійшов в поворот, перечепився і вилетів з траси. У нас є захисне екіпірування: захист для зап’ястків, спини та хребта, щитки для стегна, шолом, окуляри для захисту очей від снігу, вітру і сонця. Тож, усе не так страшно, як видається спершу. Перед кожним тренуванням я молюся. Знаю - Бог оберігає мене, тому і не боюсь падінь. Та й мама переживає, і також молиться. Я думаю, ця спільна молитва оберігає мене!

- А де в Україні можна повправлятися у сноубордингу?

- Краще у Буковелі та Кострино (Закарпатська обл.). Початківцям варто обрати рівний схил, а не розбитий лижниками. На цих курортах спеціальними машинами – ратраками - ущільнюють сніг, що робить схил ідеально рівним. До слова, саме у цих місцях ми в основному проводимо збори. Тренуємося ж у Львові у парку «Знесіння» Шевченківського гаю на базі СДЮШОР «Динамо» з гірськолижного спорту, де директором школи є Палеха Лідія Павлівна. Хочу подякувати їй за участь у проведенні тренувань і зборів. І наостанок - усіх закликаю – наважтеся стати на сноуборд – не пошкодуєте! Коли катаєшся – дихаєш. Дихаєш по справжньому. І це відчуття свободи! Здається, що за спиною виростають крила.

Автор: Наталія Васьо, за матеріалами журналу для підлітків «Сто талантів»

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити