Дебют Андрія Гусіна – як це було

01 жовтня 16:01
Переглядів: 303
гусін

Андрій Гусін увірвався в дорослий український футбол стрімко і впевнено. Хоч з того часу, як він дебютував у складі львівських «Карпат», а разом з тим провів свій перший матч у вищій лізі українського чемпіонату, пройшло більше 20 років, багато учасників тієї події дуже добре пам’ятають її. По-іншому і бути не може – 19-річний хлопець вийшов на заміну у другому таймі і фактично самотужки зробив гру. 

«Карпати» (Львів) – «Нива» (Тернопіль) – 2:0

2-й чемпіонат, 4-й тур. 6 вересня 1992 року. 18:00. 
Львів, стадіон «Україна». 1 500 глядачів, +10°C


Суддя: Бавикін Леонід (Харків).

«КАРПАТИ»: Чабан Сергій, Бенько Олег, Козак Ярослав (Гусін Андрій, 46), Сич Микола, Мокрицький Юрій(к), Ковалюк Володимир, Топчієв Дмитро, Леськів Василь, Покладок Андрій (Мазур Дмитро, 78), Плотко Ігор, Стельмах Михайло (Чижевський Олександр, 22).

Тренер – Маркевич Мирон.

«НИВА»: Тяпушкін Дмитро, Салімов Фанас, Цісельський Ігор, Грегуль Валентин, Василитчук Андрій, Біскуп Ігор(к) (ФасаховТагір, 15), Демянчук Михайло, Горошинський Валерій, Недоростков В’ячеслав, Бабій Олександр, Задворний Ігор (Бордюг Володимир, 20).

Тренер – Колтун Леонід.

Голи: 1:0 – Гусін Андрій (75), 2:0 – Гусін Андрій (90).

Якби на той час в Україні було стільки спеціалізованих ЗМІ і така прискіплива увага публіки, як у наші дні, то безсумнівно наступного дня газети та Інтернет-ресурси рясніли б заголовками про фантастичну гру молодого карпатівця. Блискавичний матч став прологом легендарної кар’єри. Про те, з чого все починалося, ми вирішили поспілкуватися з безпосередніми учасниками прем’єрного матчу Андрія Гусіна у складі львівських «Карпат».

«Я провів багато матчів у якості тренера і футболіста, але ту гру не можу забути. Стільки років пройшло, а я чудово все пам’ятаю» – каже наставник тернополян Леонід Колтун

«Гусін вийшов на поле після перерви і відразу звернув на себе увагу. Високий, фактурний, швидкий... Фігура підтягнута, світле волосся. Андрій мені тоді здався схожим на Валерія Лобановського. Хоч я тренував команду суперника, але його гра не могла не подобатися. Після того матчу я уважно стежив за ним. Вже тоді було видно, що Андрій далеко піде і у нього буде велике майбутнє. 

Яскравий дебют і така ж яскрава кар’єра! Дуже шкода, що так трапилося... Не сумніваюся, з Гусіна був би чудовий тренер. Його запрошували собі у помічники хороші спеціалісти. Його успішна тренерська кар’єра була питанням часу»
.

Наставник «зелено-білих» у тому матчі Мирон Маркевич згадує, як Андрій Гусін з’явився у команді«Коли я прийняв «Карпати», то команди майже не було. Львів’яни балансували на межі вильоту у попередньому сезоні і нам доводилося виправляти ситуацію. Я приїхав до Львова після певного періоду у «Волині». Значну частину футболістів ми знайшли в області. Одним з таких був Андрій Гусін. Мій помічник Володимир Журавчак сказав мені, що в Комарному грає непоганий форвард. Сказав, що це молодий, високий, швидкий виконавець. Я поїхав, глянув на нього і Андрій сподобався мені. На той момент він був ще сирим, але мав світлу голову».

Мирон Маркевич розказав і про дебютний матч матч Гусіна у футболці «Карпат»: «Ми не могли забити, а на табло були нулі. Коли випускав Андрія на заміну після перерви, то сказав йому, щоб він використовував свою швидкість. Гусін двічі прокинув суперників і двічі вийшов на побачення з воротарем. Саме Андрій приніс нам тоді важливу перемогу»

Після того зіркового дня Андрій провів у «Карпатах» зовсім мало часу. «Спочатку він поїхав на оглядини в Москву, далі була армія, «ЦСКА-Борисфен» і відчайдушна боротьба «Карпат» за цього гравця. Ми воювали з керівництвом київського «Динамо», які не бажали відпускати Андрія до Львова. Він мав повернутися в «Карпати», але в Києві навмисне підготували відповідні документи і футболіст залишився в столиці. Вже в «Динамо» Валерій Лобановський побачив в Андрієві опорника і Гусін грав на цій позиції до кінця кар’єри» –розказує Маркевич

Майже всі партнери Гусіна по «Карпатах» добре пам’ятають його дебют. Всі в один голос твердять – Андрій витягнув ту гру.

«Після того матчу всі тільки й говорили про Гусіна» – каже Олександр Чижевський«Про нього до матчу ніхто нічого не знав, людина прийшла з області... В команді Андрія прийняли добре, хоча не обходилося без відчайдушної боротьби на тренуваннях. Конкуренція, самі розумієте. Тим більше, в команді було кілька гравців, яким виповнилося 30. Гусін мав характер і саме завдяки йому зумів вирости у класного футболіста. Одних хороших фізичних даних не достатньо. Треба вміти боротися за себе і свої права».

«Коли Андрійко тільки з’явився у команді, то відразу здався мені дуже приємною людиною. Моє враження з часом не змінилося – компанійський, веселий і в той же час сором’язливий. Той випадок, коли хороша людина і прекрасний футболіст поєднані в одній особі. Першого його матчу майже не пам’ятаю. Знаю лише, що вийшов на заміну і сам зробив гру. Елегантність і пластичність Гусіна впадала в око. Так грати вдавалося лише йому одному» – каже екс-партнер Андрія по «Карпатах» і учасник дебютного матчу Дмитро Топчієв

Надовго запам’ятали прем’єрний матч Гусіна і його суперники. Легендарний капітан «Ниви» поділився спогадами про ту гру, що відбулася у вересні 1992-го.

«Коли Гусін тільки з’явився на полі мені відразу кинулася в очі його настирливість. Помітно було, що хлопчина витривалий і має чудову фізичну підготовку. Я досконало знав склад «Карпат», володів інформацією про кожного гравця. І тут на полі з’являється дебютант... Спочатку Андрій запам’ятався мені своїм світлим волоссям. Але пройшло кілька хвилин і стало зрозуміло, що він є найпомітнішою фігурою на футбольному полі, перш за все, завдяки своїй грі. Я не пригадую, як він нам забив перший гол, але його другий результативний удар запам’ятав – Гусін майже сам зробив все, використавши свої індивідуальні навики. Я щиро радів за Андрія, коли він забивав за «Динамо» у єврокубках і відзначався у матчах за збірну»

«Відверто кажучи, не пам’ятаю тієї гри. Мені Андрій запам’ятався ще раніше, коли тільки-но прийшов у команду. Йому пощастило, що він потрапив у руки до Маркевича. Мирон Богданович побачив в Андрієві перспективного гравця. Гусін був швидким, приймав нестандартні рішення на полі, мав сильний характер. А головне – мав шалене бажання. В певний момент він зазнав перелому і буквально на милицях їхав на оглядини в російський «Асмарал». Добре, що там у нього не склалося. Інакше ми втратили б чудового футболіста» – вважає партнер Андрія у «Карпатах» Олег Бенько.

Феєрію Гусіна запам’ятали не лише учасники матчу, а й ті, хто заповнив чашу «України» 6-го вересня 1992-го. 

«Добре пам’ятаю той день» – згадує журналіст «Інформаційного центру ФК «Карпати», а тоді вболівальник «зелено-білих» Іван Дупнак«З самого ранку у Львові лив шалений дощ. В певний момент виникли сумніви, чи матч розпочнеться, адже у місті панувало справжнє стихійне лихо. Коли нечисленні вболівальники покидали стадіон, то у них було дві теми для розмови: наслідки стихії, що навколо стадіону зламала величезне гілля на деревах і гра дебютанта «Карпат». Гусін тоді всіх вразив своєю грою, що його охрестили новим Блохіним. Андрій настільки вирізнявся з-поміж інших учасників матчу, що здавалося, ніби захисники «Ниви» стоять на місці. Новачок «Карпат» прокидав м’яч і просто не зауважував їх. Тоді подумалося – з Гусіним львівська команда зможе поборотися за найвищі позиції»

Відомий львівський фотограф Євген Кравс також добре пам’ятає ту гру«6-го вересня 1992-го я запам’ятав, бо через жахливу погоду зміг потрапити на стадіон тільки на другий тайм. Відразу пішов за ворота і встиг зробити один кадр. На той момент ми знімали на чорно-білу плівку А2. Андрій Гусін забив гол і побіг святкувати. Я зробив свій перший і, як виявилося, єдиний знімок. Механізм в фотоапараті заклинило і плівка зірвалася з котушки. Її потрібно було перемотувати руками, адже автоматичного режиму у фотоапараті, звичайно, не було. На той момент я працював у газеті «Експрес» і наступного дня в номер я повинен був відправити фотографію. Сканерів і цифрової фотографії не було. Тому я повинен був поїхати додому, проявити плівку. Це приблизно займало 45 хвилин. Потім потрібно було почекати, поки все висохне»

«У тому матчі Андрій забив двічі» – згадує фотограф«Після влучного удару Гусін підняв палець вверх, символізуючи свій перший забитий гол. Тепер за футбольний матч я роблю 300 кадрів, а тоді зробив лише один і він став знаковим. Різкість, якість... Все в нормі»

«Примхи погоди суттєво вплинули на хід матчу. Буря, що пройшла Львовом зробила газон «України» дуже тяжким» – каже гравець «Карпат» Василь Леськів«Поле у ті часи і так було досить м’яким, а після зливи перетворилося на болото. «Нива» підсіла і суттєво втомилася. Гусін легко адаптувався до гри, був свіжим і самотужки дотиснув суперника. Після гри ми раділи за молодого хлопця і бажали йому успіхів. В «Карпатах» він був недовго, але у «Динамо» проявив себе, як великий футболіст».

Воротар «Ниви» Дмитро Тяпушкін нині живе і працює у далекому російському Саранську. Після того матчу 1992-го кіпер зіграв кілька матчів за збірну України, став чемпіоном Росії і кращим воротарем сусідньої країни«Я добре пам’ятаю той матч, хоча, як саме пропускав вже не пригадаю. В Росії я спілкуюся з колегами і всі дуже схвально відгукуються про Андрія. Він тут грав і працював у якості тренера. У нас багато спільних знайомих. З Гусіним я немало спілкувався. Про нього у мене найкращі спогади. Щодо дебютного матчу у футболці «Карпат», то варто відзначити його принциповість. Модного слова «дербі» на початку 90-их ми не вживали, але навіть для мене, уродженця Росії, було зрозумілим, що таке протистояння Львова і Тернополя. Я любив такі матчі і дуже добре запам’ятав дебют Гусіна, а також своєрідну чашу стадіону Україна»

«Один зі своїх голів Андрій забив з-під мене» – зізнається уродженець Львова і екс-гравець «Карпат» Ігор Цісельський, що в тому матчі цементував захист тернополян«На той момент ми не знали, що це за гравець з’явився на полі. Це тепер можна переглянути відео з будь-яким футболістом і завчасно підготуватися до зустрічі з ним. В одному з епізодів Андрій швидко обігрався у стінку в штрафному майданчику і пробив. Ніхто навіть не зреагував. Захисники не чекали такого, ніхто не знав, якою ногою Андрій битиме. Пригадую, що свої голи Гусін забив у ті ворота, де на «Україні» стоїть пожежна машина. Андрій мав чудові фізичні дані: швидкий, високий, атлетичний. Вже тоді всім стало зрозуміло, що у цього хлопця велике майбутнє»

Крім того, матчу Гусін провів за «Карпати» ще 16 ігор і забив два голи. Один з них – у наступному турі у ворота луцької «Волині». Далі було «Динамо», збірна України, десятки важливих голів і справді зіркова кар’єра. Андрій Леонідович встиг попрацювати на тренерському містку, але всі плани обірвала трагедія 17 вересня 2014 року.

У неділю, 11 жовтня, о 15:00 на стадіоні «Україна» відбудеться товариський матч-пам’яті Андрія Гусіна.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити