Денис Пеляк: "У 2 роки переїхав з Тернопільщини до Чехії. З 6-ти років захищаю кольори празької Славії"

27 січня 20:40
Переглядів: 160
мяч

Football.ua відшукав у юнацькій команді історичного гранда чеського футболу нашого земляка, Дениса Пеляка.

Нині справжнім трендом трансферного ринку стає масовий від’їзд вітчизняних гравців за кордон, однак є й ті, хто грає за межами батьківщини дуже давно — заледве не з дитинства. Ми уже розповідали про таких юних українців із Італії, Португалії, та й тієї ж Чехії. Про іще одного нам розповів наш колега Андрій Крупенко, котрий дізнався про талановитого українця, переглядаючи один із матчів юнацького складу чеської Славії.

Денис Пеляк у свої 18 років є заледве не старожилом цього клубу — він починав тут кар’єру ще шестирічним, а нині виступає за команду U-19 Славії. За манерою гри нагадує чи то Олега Лужного, чи то Миколу Морозюка, а сам симпатизує бразильському мадридцю Марсело. У розмові з Football.ua українець розповів про себе та свої виступи у Чехії.

 — Українець у складі одного із чеських історичних грандів — це доволі незвично, тим більше — коли гравець зовсім юний. Як ти опинився у Чехії, скільки років займаєшся безпосередньо у Славії?

— Я народився в Україні, у маленькому селі Вікторівка (Тернопільщина). Коли мені було 2 роки, ми переїхали до Праги з батьками. До футболу мене тягнуло з самого дитинства, тож кожного дня я ходив грати з м’ячем у дворі. У 6 років я записався у секцію Славії, і з того часу захищаю барви цього клубу.

— На якій позиції виступаєш? У якому турнірі зараз граєш?

— Основна позиція — правий крайній захисник, можу зіграти і зліва, а також у півзахисті. Наразі я виступаю за юнацький склад Славії (U-19).

— З часів чемпіонства 6-річної давнини Славія не завойовувала медалей, а минулого сезону ледве не вилетіла. Що сталося з командою, яка дала світовому футболу Планічку, Поборського, Шміцера, Бергера?

— Мені здається, що шість років тому запорукою успіху був досвідчений тренер та сильний підбір виконавців. Після зміни тренерського штабу та переходу кількох ключових гравців якість гри команди погіршилася. Зараз команда омолоджується, а тому, вважаю, потрібен час аби зігратися. З іншого боку, це великий шанс для нас, молодих.

— Розкажи, як працюють молоді футболісти в Славії. Яка у клубу база, стадіон? У роботі більше орієнтуєтесь на техніку чи на фізику? Ваша команда займається окремо від дорослих, чи з ними також доводилося грати чи тренуватися?

— Тренування в нас кожного дня. У нашому розпорядженні три поля з натуральним покриттям, а також одне зі штучною травою — поруч із стадіоном основної команди. Раз на тиждень займаємося у спортзалі та маємо відновлення. Все необхідне знаходиться на арені. Що стосується тренувань, то ми працюємо переважно з м’ячем, велику увагу приділяючи техніці та тактиці. Кожна категорія займається сама по собі, зі своїм власним тренерським штабом, тож з гравцями першої команди тренуватися не доводилось.

— Які твої перспективи в клубі?

— Уже другий сезон я виступаю за U-19, моя ціль — пробитися до першої команди та зіграти на стадіоні Еден. Конкуренція дуже серйозна — один з гравців виступає за збірну Чехії, інший — Словаччини. Разом з тим, це мої добрі знайомі, ми постійно підтримуємо один одного.

— Як ставляться в Славії до того, що ти українець? Не просили змінити паспорт?

— У мене ніколи не було проблем у Славії з цим питанням. Кілька разів питали, чи не збираюся міняти громадянство на чеське, але моя мрія — зіграти за збірну України. Від нового року існує можливість отримати чеський паспорт не відмовляючись від українського, тож я ще подумаю над цим.

— А сам хотів би заграти саме у Чехії, чи, можливо, в Україні?

— В Чехії мені подобається, але звичайно, як і будь-якому іншому футболістові, хотілося б спробувати себе у іншому чемпіонаті, в тому числі й в українському.

— Знаю, що є ще кілька українців у чеському футболі — Артемук в молодіжній команді Богеміанс, Рудницький у другій лізі. Час від часу іще дехто приїздив. З ким із земляків знайомий?

— Про цих футболістів я чув, але особисто з ними не знайомий. Я знаю лише одного хлопця, який виступає за празький Метеор.

— Якій збірній віддаєш перевагу — українській чи чеській? Хто твої улюблені футболісти?

— Під час матчу Чехія – Україна вболівав за Україну, до неї мене тягне більше. Що стосується улюблених гравців, то я би назвав Марсело з мадридського Реалу. Я слідкую за його грою. Подобається, як він підтримує атаки з позиції крайнього захисника.

— Як глядач, часто відвідуєш матчі Славії? На дербі із Спартою справді особлива атмосфера? Доводилося подавати м’ячі дорослим гравцям на особливих матчах? Які поєдинки залишилися в пам’яті?

— Звичайно, матчі Славії дивлюся регулярно. На домашні поєдинки ходжу, а коли команда грає на виїзді, спостерігаю за грою по телевізору. Дербі зі Спартою — це справді щось особливе, матч сезону! На стадіоні аншлаг, атмосфера прекрасна. До того ж, вболівальники Славії належать до найбільш відданих у Чехії. М’ячі ми подавали у сезоні 2009/2010, з того часу залишилося багато приємних спогадів. Наприклад, з матчів Ліги Європи проти Лілля, коли на полі були Еден Азар та П’єр Обамеянг, чи Валенсії (Хуан Мата, Давід Сілва).

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити