"Діти зрозуміли, що можна грати з будь-яким суперником"

21 травня 18:12
Переглядів: 67
карпати діти

Юне покоління львівських «Карпат» повернулося з престижного міжнародного турніру Mini-Euro, що проходив на полях чеського містечка Франтішкове Лазне та німецького Рехау із бронзовими медалями. І це при тому, що суперниками «левів» були їхні однолітки з «Манчестер Юнайтед», «Баварії», «Порту», «Аякса» та інших провідних футбольних шкіл Європи та Японії. Детальніше про поїздку офіційному сайту «Карпат» розповів тренер карпатівців 2004 року народження Віталій Пономарьов, який разом із Михайлом Дячуком-Ставицьким, навчає хлопців азам футболу. 

– Насправді, дуже добре, що в такий скрутний час, у нас є можливість їздити на турніри. Завдяки клубному сприянню, зокрема, фінансовому, наша команда взяла участь у дуже серйозних змаганнях, ми отримали можливість пограти проти кращих футбольних шкіл Європи. На інших подивилися, зрозуміли, що можна взяти для себе і додати до розвитку дітей.

– Чи готувалися ви до цього турніру? 
– Ні, спеціально до змагань ми не готуємося, адже наше головне завдання – навчити дитину. Однак ми знали, що торік наша команда їздила до Чехії та Німеччини, виступили там досить непогано. 

– Відповідно до формату турніру, спершу кожній команді слід було зіграти в груповому етапі. Як ви пройшли свою групу? 
 
– Загалом було дуже цікаво, адже в у нашій компанії опинилися, зокрема, «Аякс», який тричі поспіль вигравав змагання та «Порту» – чиї діти постійно були в призерах. У першому матчі ми перемогли японську команду з міста Фукусіма 5:0. Загалом вони посіли останнє, 18-е місце, тобто нічого складного у матчі з ними не було. А от далі вже стало цікавіше. Другий матч проти «Порту» – відверто кажучи, ми їх переграли і виграли 1:0. Потім нас чекав «Аякс» – мабуть, одна з найкращих дитячих шкіл Європи, і пізніше я обґрунтую цю тезу. Варто сказати, що хлопчики трішки хвилювалися: ім’я суперника трохи на них давило. Але у підсумку гра закінчилася без голів і діти зрозуміли, що можна грати з будь-яким суперником, не дивитися на назву команди-опонента. Після цього ми стали більш впевненими в собі і в останніх двох матчах без проблем переграли шведів та словаків. 

– З групи ви вийшли з першого місця і потрапили до «Золотого» фіналу, де мав би визначитися суперфіналіст... 

– Так, у «Золотому» фіналі зібралися переможці груп, тобто загалом дуже солідна компанія. Перший поєдинок ми провели з данським «Орхусом» – командою дуже непоганою, яка у підсумку посіла 4-е місце. Було не просто, але ми все ж перемогли 1:0. Наступна була «Баварія» – ми зіграли 0:0. Зазначу, що в цьому матчі хлопці проявили себе дуже дисципліновано, інакше проти німців грати важко. Після «Баварії» на нас знову чекав «Аякс» і цього разу ми його таки перемогли 1:0, хоча, зізнаюся, ми не переважали голландців. Навіть швидше саме вони мали перевагу, але нам вдалося забити гол. Передостаннім суперником став німецький «Шальке» і тут, на жаль, ми програли 0:2. Так склалося, вони забили нам два дуже хороші м’ячі. Але шанси на суперфінал у нас залишалися – для цього треба було обіграти празьку «Спарту». По ходу матчу ми програвали, але змогли перебороти себе і двічі забити чехам. 

– Але здобути перемогу не вдалося. Розкажіть, чим був викликаний скандал? 

– Відповідно до регламенту турніру, матч триває 18 хвилин. Не відомо з якої причини суддя не зупинив гру, а продовжив її десь хвилини на 3. Чехи атакували, і вже на третій компенсованій хвилині заробили пенальті, яке й реалізували, відповідно, зрівняли рахунок. Нам було дуже неприємно, діти до такого не готувалися, вони знали, що час вийшов і більше думали про кінець гри. Однак після матчу я сказав їм, що хлопці не засмучувалися. 

– Які загалом враження залишив по собі цей турнір? Які висновки ви зробили? 

– Звичайно, місце – не основне, але тішить, що в загальному рейтингу ми опинилися вище за школи «Баварії», «Аякса», «Порту», «Тоттенхема», «Манчестер Юнайтед», представників польських клубів... Для нас це дуже непоганий показник. Також було помітно, що діти грають у той же футбол, що й дорослі команди. Наприклад, «Порту» показував індивідуальні якості, «Баварія» грала більш прагматично. Чехи, словаки, словенці вразили підбором габаритних гравців. У них такі пріоритети на відборі. 

– Як оцінили представники інших клубів нашу команду?

– Люди підходили, цікавилися. Загалом казали, що карпатівці їм сподобалися. 

– Чи задоволені ви умовами в Чехії та Німеччині? 
 
– Який рівень життя в країнах, такі й умови (сміється). Футбол там на зовсім іншому рівні, ніж у нас. Рівень життя країни прямо позначається на футболі. Я говорив з тренером «Аякса», він мені розповів, що відбираючи дітей в команду переглянув кілька тисяч хлопців. А ми ж так не можемо! Наша Львівська область як уся Голландія. Але у трьох районах діти займаються футболом, а в двадцяти інших не займаються. Там є талановиті діти – без сумніву. Але ми не маємо до них доступу, бо в них нема можливості себе показати. У Голландії в кожному селі в футбол грають...

– Чеські і німецькі поля витримали навантаження?

– Можна сказати, що вони ідеальні. Правда, у чехів трохи кращі, більш доглянуті. Загалом, умови прекрасні. Було б добре, якби ми побільше таких турнірів відвідували. Це важливо і для розвитку, і для психології. Грати тут, в чемпіонаті міста – це одне, а грати проти «Баварії» – зовсім інше. Якщо є можливість, треба їздити.

– Власне, діями своєї команди ви задоволені?

– Після турніру я сказав хлопцям, що задоволений ними. Ми побачили, що не поступаємося провідним школам Європи, але при цьому є ще багато роботи. Ми побачили, у чому їм поступаємося, тож є речі, які треба покращувати. Знову ж таки, зважаючи на рівень життя, їм набагато легше розвиватися. Йдеться і про вибір, і про можливості. 

– То у чому ми все ж поступаємося?

– Якщо говорити відверто, то насамперед, в антропометрії. Ми далеко не найвищі. Але з іншого боку ми не поступилися нікому в технічній підготовці. Може ми не були найкращими за цим показником, але загалом досить добре підготовлені. До слова, в плані індивідуальної і командної швидкості – теж у нас все в порядку. Єдине – зріст гравців. У когось приходить на відбір 10 тисяч дітей, у нас такого нема. У наших дітей нема доступу до спорту, практично ніде нема нормальних умов для розвитку. 

– Які плани на майбутнє у вашої команди?

– Приїхали з турніру, відпочили і далі продовжуємо навчання. У нас є клубна програма розвитку, за нею й працюємо. Беремо участь у дитячій лізі Львівщини. Правда, поляки запросили нас на ще один міжнародний турнір за участю хороших команд – якщо буде можливість, ми б з радістю поїхали. 

– Насамкінець скажіть, чи відчувається по грі і результатах факт серйозної уваги клубу до розвитку дитячого футболу? 
– Однозначно. Завдяки полям, що їх збудував клуб для дитячих команд, ми почали набагато якісніше працювати з м’ячем. У нас тепер є де вчитися. Я впевнений, що за 5-7 років ми вже будемо пожинати плоди.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити