Дмитро Андрусів: "Футбол допомагає бачити, ким ми є насправді"

06 листопада 17:20
Переглядів: 127
Дмитро Андрусів

Минулих вихідних завершився четвертий сезон Християнської футбольної ліги Івано-Франківська. Цьогоріч у змаганнях взяли участь 34 команди, які склали три повноцінні дивізіони.

Організатор ХФЛ Дмитро Андрусів розказує, як за чотири роки змагання, в яких грали п’ять дворових команд, виросли до одного з наймасовіших аматорських турнірів Івано-Франківська, а також про те, на яких принципах базується Християнська ліга.

- Дмитре, ви стояли у витоків Християнської футбольної ліги в Івано-Франківську. Розкажіть, як виникла ідея створити такі змагання?

- Основною метою нашої ліги є показати актуальність християнських принципів у сучасному світі. На базі цієї мети ми й організували змагання. У сьогоднішньому житті люди часто бувають егоїстичними, нестриманими, і ми хочемо через спорт, через футбол доносити їм інші ідеали.

- В інших містах України також проводяться Християнські футбольні ліги. Ви орієнтувались на їх зразки?

- Так. У мене виникла ідея організувати змагання, але не було чіткого уявлення, як це зробити. Коли я дізнався, що в Києві існує така ліга, то ми подивились, як там усе влаштовано, і зробили схожий турнір. Але, в той же час, наші змагання дуже відрізняються. Насамперед тому, що там інший формат – великий футбол 11 на 11, інший регламент. Але структура схожа.

- А чи є якась організація, яка керує всіма Християнськими лігами в Україні?

 - Ні, ліги керуються на власний розсуд, у кожної свій регламент. Але всі вони об’єднуються метою через спорт показати християнські принципи.

- Хто допомагав вам у створенні ліги?

- У витоків ХФЛ в Івано-Франківську стояли я і Роман Марущак, ми разом починали цю лігу. Нещодавно Роман одружився, з чим його можна привітати, тому наразі трохи менше часу приділяє ХФЛ. Але зараз самі команди проявляють ініціативу і теж допомагають в організації. Це полегшує нам роботу.

- Чи всі учасники ХФЛ дійсно поділяють і дотримуються християнських принципів?

- Ні. Насправді, у Християнській футбольній лізі можуть грати всі – і християни, і мусульмани, і атеїсти. Наша ціль не змусити виконувати якісь правила чи настанови, а показати людям правильність певних християнських принципів, щоб люди самі до них прийшли. Ми прагнемо їм показувати хороший приклад, а вони вже самі обирають, як їм поводитись.

- А як щодо системи штрафів? Чим може загрожувати гравцеві недисциплінована поведінка?

- У нас є організаційний комітет, який складається з капітанів команд. Він і вирішує, що робити з командою, яка неадекватно себе поводить, вирішує щодо дисциплінарних санкцій. Для гравця це може бути дискваліфікація на певну кількість матчів залежно від порушення. Насправді, через футбол дещо складно показати християнські принципи, якщо ти сам їх не сповідуєш. Тому в нас є зустрічі з командами, зустрічі з капітанами, де ми розказуємо про християнські принципи, про приклад Ісуса Христа. І ці заходи є обов’язковими. Якщо представник команди не з’являється – з команди можуть зняти три очки. Це один із пунктів нашого регламенту, і це для нас дуже важливо. У ХФЛ може помінятись все, що завгодно, ми можемо перейти з футболу на баскетбол, але такі зустрічі – наш фундамент.

- Які були найсуворіші покарання в розіграші, що минув?

- У нас на самому початку сезону, прямо в першому турі, відбулась одна неприємна подія. Був фол, постраждалий трохи агресивно відповів, суперник йому, а потім брат першого вийшов на поле, щоб провчити порушника – і зав’язалась сутичка. Ми серйозно покарали учасників бійки, одного взагалі дискваліфікували на 9 матчів, інших - на 6. Ми одразу зібрались, обговорили цю проблему. Але хочу сказати, що після того, як вони відбули дискваліфікацію, вони кардинально поміняли свою поведінку на полі.

- Наскільки я знаю, цей розіграш був одним із наймасовіших в історії ХФЛ Івано-Франківська?

- Так, у ньому брали участь 34 команди. Не всі дійшли до кінця, деякі знялись з різних причин, але ми закінчили лігу в кількості 32 учасників. З огляду на те, що наш турнір – аматорський, це непоганий результат. Коли ми починали у 2011 році, у нас було 5 команд, складених з хлопців до 18 років, і на той час це було успіхом. А зараз бачимо, що молоді це дійсно потрібно, і до нас приходить дедалі більше людей. Тут вони мають можливість не лише пограти у футбол, а й відчути турнірну боротьбу, інколи дати інтерв’ю, тобто показати себе справжніми футболістами. Їм це приємно, та й для міста це є важливим соціальним проектом.

- Скільки учасників очікуєте наступного сезону?

- Важко сказати, адже у нас зміни відбуваються кожного року. Команди об’єднуються, розформовуються, гравці кудись переходять або просто перестають грати. Але ми сподіваємось, що принаймні ті команди, які грають у Вищій лізі, лишаться, бо вони вже є нашими старожилами, у нас з ними хороші стосунки, і вони підтримують наші принципи.

- У ХФЛ виступають команди, які також грають на чемпіонаті області, тож мають досить непоганий спортивний рівень. Чим удається їх зацікавити?

- Дійсно, ми бачимо, що цього сезону в нас грали "Віза-Вторма", "Курінь-Пас", "Ельдорадо Галицький двір", а також "Uteam-Кеп", який зараз грає на місто. Їм важлива футбольна практика, адже ми розпочинаємо у березні, коли обласний та міський чемпіонат з футзалу завершується. Приємно, що такі команди у нас грають, і сподіваємось, що гратимуть і надалі. 

- У вас дуже демократичні принципи управління лігою. Розкажіть, як відбувається вибір членів оргкомітету, як приймаються важливі рішення.

- До організаційного комітету входять капітани команд, і разом з ними ми вирішуємо складні питання. У цю групу входять не всі капітани, а 5-6 осіб. На початку сезону я пропоную кандидатури, вони відповідають, чи згідні, чи ні. Оргкомітет приймає попереднє рішення з певного питання, а потім на зустрічі всіх капітанів його оголошує. Якщо є ті, хто не погоджується, вислуховуємо інші точки зору і зразу на місці голосуємо за чи проти. Зустрічі капітанів проводяться раз на місяць.

- Які є ще вирізні риси ХФЛ Івано-Франківська?

- Наприклад, те, що нагородження ми проводимо в церкві. Ми хочемо, щоб у людей не було бар’єру прийти до церкви, тому запрошуємо їх туди на звичайний захід. Уже потім їм буде набагато легше прийти на богослужіння, бо вже не буде страшно, бо вони вже все там побачили і з усім знайомі.

- Деякі люди схильні вважати, що футбол не дуже сумісний з християнськими принципами, бо в ньому присутня боротьба, конфлікт, бо ти бажаєш собі перемоги, а супернику автоматично поразки. Чи погоджуєтесь ви з цим?

- Узагалі, якщо говорити про спорт, він традиційно важко поєднувався з християнством. Уже зараз у сучасному світі простіше сприймається словосполучення "спортсмен-християнин". Але спорт дає можливість людині виробити в собі хороші якості, такі, як самоконтроль, повага до суперника, дисципліна. Такі риси відрізняють і християнина. Спорт – це така собі екстремальна ситуація, постійна напруга під час гри. Але це є стимулом виробляти в собі стриманість, більше працювати над собою, поважати суперника. Тобто спорт виступає таким собі випробуванням людини, яке показує, як вона поводитиметься в цих умовах. Християнин може відреагувати на складну ситуацію стримано, дисципліновано, винести якийсь урок з неї, а інший може виплеснути негатив. Так само й у футболі. Він допомагає бачити, ким ми є насправді.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити