Дмитро ДЕМ'ЯНЮК: "По суті, я вже можу їхати на Олімпійські ігри..."

22 вересня 16:08
Переглядів: 338
Default Image

Після виступу на Чемпіонаті світу в Дегу львівський стрибун  у висоту Майстер спорту міжнародного класу , переможець командного Чемпіонату Європи, студент Львівського державного університету фізичної культури Дмитро Дем'янюк  розповів про  сезон, що минув , виступ на Чемпіонаті світу, легку атлетику за кордоном та про інвентар тридцятирічної давності у Львові...

Спостерігаючи за поєдинками в професійному спорті, інколи складається враження що це не просто гра, видовище,розвага, а справжня війна. Як ти почуваєшся в секторі при переповнених трибунах в жорсткій конкуренції?

Усе залежить від мого стану. Можу сказати що, наприклад, висока  конкуренція,  чи переповнені трибуни на мою впевненість у собі мало впливають. Скоріше на мобілізацію та самовіддачу. Але при впевненості у собі це плюс. Кожен спортсмен сприймає переповнений багатотисячний стадіон по- різному. Одному  страх, а іншому - допомога і підтримка . Хоча я не любитель постійно робити шоу та заводити публіку. Частіше стараюсь завойовувати її прихильність гарними і високими стрибками.

Які прийоми ти застосовуєш для мобілізації, максимальної концентрації?

Якихось конкретних прийомів немає. Просто за роки спортивної кар'єри навчився контролювати свої емоції та краще керувати ними. Це не так легко, адже змагання - це постійна зміна емоційного фону. Спортсмен повинен вміти "завестись" за короткий період часу, настроїти свій організм на стан максимальної віддачі, ввести себе в "контрольований стресовий стан" (я б так це назвав). А потім, виконавши спробу, відразу перелаштувати себе на декілька  хвилин максимальної релаксації та спокою, і знову максимально "завестись". І так до 10-15-ти разів за один старт.  Можу випити кави чи енергетичного напою,щоб просто перебувати у трішки кращому тонусі, і то лише  перед самим виходом у сектор.

Збірна команда України посіла високе 10 місце в світі серед 215 країн учасниць Чемпіонату світу. Чи є резерв для кращих показників в 2012-му, олімпійському році ? Яка в цілому атмосфера в збірній команді?

Я впевнений що є.  Багато наших спортсменів  та й лідерів команди з тих чи інших причин показали не найкращі свої результати. Я думаю, що в нашої команди дуже великий потенціал. Такі висновки напрошуються  за результатами  командного   та молодіжного чемпіонатів Європи, на яких збірна посіла високі треті місця в командному заліку, інших стартах. Головне - правильні висновки , аналіз  та корекція майбутньої підготовки.  Атмосфера в команді мені видається чудовою та приязною. Атлети  навчились підтримувати один одного,  вболівати за товаришів по команді, радіти  успіхам інших. Перед  Чемпіонатом світу ми провели просто прекрасний збір у корейському місті Бусані. Атмосфера там була затишною і домашньою, без зайвого ажіотажу і дуже дружня, як на мене. В загальному , в цьому сезоні можна виділити багато таких плюсів в підготовці до Чемпіонату світу. Чудовий акліматизаційний збір, можливість індивідуальної підготовки до сезону, а також те, що вперше  взяли мого тренера в офіційну команду. Але був один великий мінус, який усі ці плюси фактично перекреслив. Після Всесвітніх ігор військовослужбовців, що проходили у Бразилії,нам просто не вистачило  часу щоб провести блок підготовки до  Чемпіонату в Кореї.. А там не ті змагання, і не ті висоти, що вибачають такі помилки. На майбутнє треба розставляти пріоритети,і вирішувати чи ти хочеш ставати переможцем  на головному старті сезону, чи просто всюди встигнути.. Але висновки та аналіз провели і будем вносити корективи в подальшу підготовку.

Сезон був довгим та тяжким. Але зараз після його закінчення,як ти його оціниш?

Відносно виконання запланованого на сезон - то ніби то й усе зроблено. Але я знаю, що не реалізував свій потенціал, і міг набагато краще провести сезон. Мінімально ми планували виграти один з офіційних стартів (Всесвітню Універсіаду, Всесвітні військові ігри або Командний чемпіонат Європи), покращити власний рекорд та потрапити в фінал чемпіонату світу. Мінімум виконали. Але хочеться максимум.. Додайте до більшості моїх результатів по 3-5 сантиметрів, і уявіть що додатково виступ на Чемпіонаті світу був вдалим - от той сезон якого я б прагнув,  оглядаючись назад. 3-5 сантиметрів - небагато,скаже людина , яка не дуже  розуміється  в стрибках у висоту. Всього сірникова коробочка. Але в цю коробочку потрібно вкласти такий величезний обсяг роботи, терпіння, спортивної злості та мобілізації,що вона здається не об'ємних розмірів ))) Деколи в два сантиметри розходиться чотири-шість місць Чемпіонату світу, а деколи й Олімпійські медалі.

Щодо Олімпіади. Люди часто запитують, чи те що ти маєш олімпійський норматив означає що ти візьмеш участь у Олімпійських іграх 2012?

В нас олімпійський норматив - це ще не олімпійська ліцензія. Хоча дещо подібне. Наприклад в стрибках у висоту норматив встановлений 2.31см. Термін виконання - з травня цього року. При виконанні нормативу ти маєш право їхати в команді збірної на ігри. Але чи потрапиш ти в команду  - вирішує тренерська рада нашої федерації після остаточного відбору Чемпіонату України 2012р. Для цього,  зазвичай, потрібно потрапити  у трійку призерів  та показувати пристойні результати впродовж сезону. Тобто, по суті, я вже можу їхати на Олімпійські ігри, але все буде залежати від наступного сезону. Та в нас немає цілі просто потрапляти в Лондон і виконувати нормативи, метою є там боротись за високі місця,тобто це означає що стрибати наступного року я повинен високо і проблема відбору на Олімпіаду тоді не стоятиме.

Ти в цьому році взяв участь в найбільш престижних змаганнях : Командному чемпіонаті Європи, Чемпіонаті світі, Діамантовій лізі. Всі ці змагання проходять при заповнених глядачами трибунах. Що робить легку атлетику такою популярною в світі?

Фізична культура, думаю. Причому наголос на слові "культура". Діти на стадіонах і майданчиках займаються усюди і постійно. Для них створені умови. А легка атлетика - основа майже будь-якої спортивної підготовки. Чим популярніша вона стає тим ще більше інтересу викликає. Телевізійні трансляції - звичайна справа. Навіть регіональних змагань. Я вже мовчу про Чемпіонати світу чи Діамантову лігу. Приємно. Люди чекають на тебе під готелями з роздрукованими твоїми фотографіями і просять розписатись. З багатьма фотографіями. І багато людей. Знають, фотографуються, бажають успіху, вболівають..  А в нас? В країні  немає  жодного спортивного каналу! Мало хто знає навіть Олімпійських чемпіонів. Останнім часом в нашому місті стараються проводити заходи з популяризації  спорту і, зокрема, легкої атлетики. Такі як "Ярмарок спорту." Але. Який сенс рекламувати спорт, нормальних умов для занять яким немає. Це теж саме що рекламувати плавання в басейні без води... Львову, як культурному європейському місту, просто необхідно мати повноцінний легкоатлетичний стадіон, а не лише футбольне поле з трибунами.

Раз ми про це заговорили, як оцінюєш умови для розвитку легкої атлетики в нашому місті, порівнюючи з іншими країнами і нашими сусідніми державами?

Легка атлетика це масовий літній вид спорту, який не вимагає надзвичайних умов. Потрібні доріжки та сектори на стадіоні, інвентар,  побутові зручності і ...свіже повітря. В нашому місті таких  умов не створено. Коли приїжджаєш з-за кордону і дивишся на наш інвентар на стадіоні, то плакати хочеться. Нехай це  сектор для  стрибуна, бар'єри для бігуна, спис або диск для  для метальника. Принизливо . Все тридцятирічної давності... Інвентар, на якому ще мій батько тренувався. Добре, що взимку  ми маємо змогу  займатись в манежі Університету фізкультури, покращуються умови в  манежі СКА. Там  стараються створювати умови максимальні, виходячи зі своїх можливостей. Тому фактично всю основну підготовку проводимо  на зборах зі збірною командою, де є належні  умови для тренувань. Але щоб спортсмен потрапив до збірної йому потрібно показати результат міжнародного рівня, а без умов для підготовки це неможливо. Виходить замкнуте коло? Щоб мати умови - потрібен результат, щоб мати результат - потрібні умови..

Успіх кожного спортсмена(а цей рік в тебе безумовно успішний) залежить від його команди, прихильників, однодумців. Кого б ти зарахував до їх числа? Яку допомогу відчуваєш з боку керівництва регіонального спорту?

Звичайно, найважливішу роль тут відіграє тренер. Ми з ним як одне ціле, робимо одну справу, разом стараємось приймати основні рішення, аналізувати помилки, вносити корективу. Я надіюсь,  що в подальшому наш тандем ставатиме тільки кращим і праця буде ще більш плідною. Також хороший менеджер, з яким ми співпрацюємо.  Вдячний керівництву Львівської ШВСМ та СКА  за допомогу в підготовці, позитивно оцінюю призначення стипендій Голови  Львівської ОДА. Вдячний  старшому тренеру збірної команди України зі стрибків  В'ячеславу Тиртишнику, який завжди вірив в мене в найгірші моменти, і без якого я б, напевно, давно залишився без умов для підготовки. Звичайно підтримують близькі люди та друзі. Скоріше морально. До однодумців потрібно віднести напевно усіх членів нашого клубу «СК «Висота».

Сучасна легка атлетика досить професійна, результати на межі людських зусиль. Чи відчуваєш себе спортсменом-професіоналом?

Так. Зараз відчуваю. Напевно тому, що це дійсно моя професія, а не хобі. Я віддаюсь повністю справі, заробляю цим на життя.. Оплачується легка атлетика на високому рівні досить непогано, але як Ви самі сказали потребує результатів на межі людських зусиль. А вони досягаюся тільки роботою на такій самій межі. Людина, що  дивиться на стрибок через планку на висоті 2м30см, який виконується легко і граціозно, не завжди розуміє якою ціною це дається. Вона не відчуває напруги концентрації, не бачить, як кожного дня під час  підготовки ти просто падаєш на ліжко після другого тренування і не можеш дійти до душу.. Але я це люблю. Я цим живу.

Чим відрізнялась чемпіонка світу Ольга Саладуха до і після змагань від інших членів команди України?

Я не можу сказати, що Оля чимось відрізняєтеся. Але вона завжди виглядає сконцентрованою, і чітко знає, для чого вона приїхала на змагання і що для цього  зробила. Я впевнений, що вона не просто "заслужила" перемогу, вона її виборола. І навіть не на секторі. А тією змагальною та тренувальною роботою, яку вона зробила для того... Радий щиро за неї.

Ти завжди береш активну участь в організації та проведенні змагань пам'яті батька - «Меморіал О.Дем'янюка». Як йде підготовка до наступного турніру, які будуть новинки?

Наразі  підготовка ще не розпочалась, так як реально просто не мали на це часу.. Хоча деякі "напрацювання" є. Думаю ,що будемо змінювати місце проведення та обов'язково посилювати склад учасників Гран-Прі.  На всіх міжнародних спортивних форумах я часто спілкуюсь з суперниками, є серед них і друзі. Наприклад, Іван Ухов, Алєксєй Дмітрік, Ярослав Баба, Джессі Вільямс. Вони чули про наш старт, цікавляться спортивною кар'єрою мого батька. Ми сміливо можемо запросити до нас Чемпіонів світу та Олімпіади, але на усе потрібні кошти. І відносно не такі великі, як у футболі. Львів може мати престижний турнір європейського рівня. В безпосередньому проведенні змагань нас підтримує ФЛАУ, є незначна допомога спортивних місцевих організацій. Багато робимо за кошти не байдужих до легкої атлетики людей, підприємців. Вірю, що спільними зусиллями будемо розвиватись і виходити на високий рівень проведення.

Наступний рік особливий - рік Олімпійських Ігор. Чи є план підготовки, поділись основними його складовими?

План є , але ще не затверджений остаточно. Його потрібно в деталях напрацювати і захистити перед керівництвом збірної команди.  Цей рік потрібно працювати , як ніколи з повною самовіддачею,а для цього необхідно відпочити і переключитись зараз, набратись бажання та відновити  сили. Маю на це два тижні часу. Можливо проведу відпочинок у Трускавці. Щодо конкретної  підготовки -точно знаю і впевнений, що  навіть до зимового сезону потрібно  готуватись через призму Олімпійських Ігор. Тому плануємо декілька контрольних  стартів  для  змагальної практики,і скоріш за все будемо відмовлятись від участі в зимових Чемпіонатах України та Світу. Літній сезон буде, напевно, подібним до цьогорічного, але з деякими змінами. Не буде  ніякої Азії і Америки. І Олімпіада і Чемпіонат Європи проходитиме на нашому континенті. Плануєм потрапляти і виступати на обох  цих стартах, але знову ж таки усе буде зводитись до Олімпіади і виглядати так: декілька змагань для набуття необхідної  стрибкової форми,чемпіонат Європи а потім цілеспрямована підготовка до Лондона. Можливо навіть десь на окремому зборі,або на зборі в складі збірної команди,це ми будемо вирішувати пізніше.

Окрім спорту , ти ще я знаю маєш талант до дизайну (ми бачили це на чудових афішах та логотипах до Меморіалу Дем'янюка). Чи бачиш себе в цій сфері у майбутньому?

Не впевнений ще. Я думаю усе залежатиме від того, як закінчиться спортивна кар'єра. Скажу так: хотілося б пов'язати власний бізнес з дизайном, а не просто займатися ним.

Ти є одним із засновників спортивного Клубу «Висота». Чим займається клуб, які перспективи його розвитку?

Стрибуни у висоту завжди вирізняються не лише своїми антропометричними даними, але й особливою атмосферою спілкування. Адже ми змагаємось не так із суперником, як з земним тяжінням, страхом невідомого, з самим собою. Можливо тому в нашій групі панує доброзичлива атмосфера, в якій сильніші і старші допомагають молодшим.  Це команда. Разом ми проводимо змагання «Меморіал О.Дем'янюка», виїжджаємо в карпати, на тренувальні збори. Нещодавно  відкрили сайт клубу - VYSOTA.ORG. Надіюсь, він буде популярним  і цікавим не тільки "висотникам" , а й всім прихильникам  легкої атлетики.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: