Дулуб: Вічні експерименти ні до чого доброго не приводять

16 грудня 22:00
Переглядів: 164
Дулуб

Головний тренер "Карпат" Олег Дулуб підбив підсумки виступу команди в першій частині сезону.

— В листопаді-грудні ледь не в кожному матчі львів’яни дуже активно починали, проте скоро самі не витримували темп. Інколи закладалося враження, що є певні проблеми із «фізикою»…

— Я би шукав причини в іншому — у психології. Коли швидко відкриваєш рахунок, треба заспокоїти гру. Потрібні досвідчені футболісти, здатні в такий момент тримати м’яч, робити акуратні передачі не в напад. А у нас із цим — із досвідченими гравцями — труднощі, тому й такі результати: маємо у складі багато молодих, які, забивши, знову біжать уперед. Футбол, як гра, нагадує синусоїду, тут домінує рваний темп, і успіху досягають ті команди, які вміють прилаштовуватися під зміни ігрового ритму.

— Ще один парадокс нинішніх «Карпат»: це чи не єдиний колектив Ліги Парі-Матч, яка грає з трьома центрбеками, один із них — Андрій Нестеров — став справжнім відкриттям сезону, але при цьому «зелено-білі» багато пропускають і часто помиляються саме в обороні…

— Із трьома виконавцями в центрі захисту ми граємо не так уже й часто. Наприклад, із тією ж «Зіркою» починали з трьома центрбеками, проте вже під час матчу перебудувалися на двох. Я у Львові всього два місяці: за цей період зміг підтягти «фізику», а на тактику потрібно більше часу.

— Інколи виникає думка, що крайні хавбеки Володимир Костевич і Денис Мірошниченко занадто захоплюються атакою. Більше того: Ви, здається, хочете зробити їх т.зв. «латералями», до чого вони не зовсім готові.

— Справді, є у них таке: інколи бракує холоднокровності для правильних рішень. Щодо використання їх латералями: це вимагає конкретної тактичної схеми — з трьома центральними захисниками, а я планую застосовувати її нечасто.

— Ви практикуєте значну ротацію складу — значну в тому розумінні, що гравці діють на різних позиціях у різних лініях. Наскільки це корисно й чи довго триватимуть експерименти?

— Це корисно, бо дає змогу побачити істинний потенціал кожного футболіста. Проте це не може практикуватися завжди, бо вічні експерименти ні до чого хорошого не приводять. Маємо тимчасовий момент, до якого я був вимушений вдатися.

— Чи можете сказати, що дивитесь у завтрашній день — тобто в 2017 рік — із оптимізмом? Принаймні стриманим…

— Уже не раз про це казав: усе залежить від того, наскільки добре укомплектуємося під час зимової перерви. Оптимізм у мене є, головне, щоби його підкріпило життя.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: