Дворазова чемпіонка світу з фітнесу Оксана Бригідир: "До змагань "підсушилася" на 8 кг"

07 листопада 07:14
Переглядів: 212
Оксана Бригідир

Нашою співрозмовницею є львів’янка, перша в нашій державі спортсменка, якій надано звання «Заслужений майстер спорту України з бодибілдингу», Оксана Бригідир. Наприкінці жовтня в польському місті Білостоці вона вдруге стала чемпіонкою світу з фітнесу серед аматорів, перемігши в категорії «фітнес-бікіні до 169 см».

Сам чемпіонат завершився тріумфально для збірної України, яка посіла перше загальнокомандне місце, здобувши 36 медалей, з яких 14 – золотих, 19 – срібних і 3 – бронзові. Журналіст Leopolis.news зустрівся з атлеткою у спортивно-оздоровчому комплексі, де вона готується до свого першого Elite Pro-турніру в Мексиці, який стартує вже 18 листопада.

Оксано, починаючи з 2015 року, маєте чимало перемог на чемпіонатах світу, Європи, інших престижних турнірах серед аматорів. Чим цей титул чемпіонки світу, здобутий у Білостоці, особливий?

Тим, що це був мій останній турнір серед аматорів. Тому я дуже хотіла здобути золото і піти красиво.

Як далася ця перемога? Наскільки конкурентною була боротьба?

Конкуренція була хороша. Порівняно з минулорічним чемпіонатом, на якому я стала другою, цього разу була сильніша категорія. Приємно, що дві українки були у фіналі в категорії до 169 см. Я стала першою, Альбіна Устименко – другою.

Після перемоги на чемпіонаті світу 2015 року на двох наступних ви ставали срібною призеркою. Як сприймали цей відносний крок назад?

Було складно психологічно, емоційно. Чи сприймала срібло як поразку? Ні. Для команди загалом друге місце на чемпіонаті світу не можна сприймати як поразку. Для мене це був сигнал до того, що треба покращитися. Це мотивувало.

Наскільки об’єктивний ваш вид спорту?

Суб’єктивний (сміється). Є критерії, правила. Але я як людина, яка давно в цьому спорті, бачу, що судді не завжди дотримуються правил. Спортсменки не завжди мають правильно пошиті купальники.

Я навіть стикалася з тим, що мені поправляли труси, кажучи, що вони замаленькі. Хоча в мене труси завжди пошиті за правилами. Це було на чемпіонаті Європи в Іспанії. І суддя при учасниках (той, що водить спортсменок по сцені), постійно підходив до мене, вказував на якісь недоліки, закривав від суддів. Коли таке роблять часто – це вже підозріло. Тим паче з моєю практикою дефіле. Такого не може бути, щоб я стояла неправильно. Просто комусь треба було, щоб мене закривали. На жаль, такі моменти бувають. Це вже їхня політика.

Розкажіть нашим читачам, які ніколи не бачили змагань з фітнесу, як вони власне відбуваються.

Спершу виходить загальна категорія. В моїй було 24 учасниці. З них 15 потрапляють у півфінал. Найкращі з них виходять у фінальну шістку. І вже у фінальній шістці триває боротьба за медалі. Важливим є дефіле – індивідуальний вихід, коли кожна дівчина виходить окремо і презентує себе. Потім відбувається порівняння, нас «прокручують», судді оглядають нас із різних боків. І врешті оцінюють.

Глядачі, їхня реакція на учасниць впливають на оцінки суддів?

Не думаю. В Іспанії виходили українки – крик був нереальний. Була величезна підтримка. Не думаю, що цей фактор впливає на суддівські оцінки.

Основні критерії оцінок – досконала форма і розвинуті пропорції?

Так, звичайно. Хоча на одних зборах говорять, що важливі купальник, обличчя, волосся. На інших зборах головний суддя каже, що неважливо, в якому ви купальнику, важлива ваша форма. Тобто не вгадаєш. Важливо, щоб усе було в комплексі.

А якщо дівчина має не дуже красиве обличчя, але досконалу фігуру, то матиме шанси на перемогу?

Звичайно. І таких прикладів багато. Але якщо ми говоримо загалом, то в комплексі все має бути гармонійно. Утім, багато залежить від смаків суддів. Більшість суддів – чоловіки, тому…

…Тому, мабуть, не варто бути надто скромною, а радше грайливою…

Звичайно. Коли ми виходимо на сцену, цілеспрямовано працюємо з суддями.

У цій «роботі на суддів» допускаються якісь жіночі хитрощі, загравання, підморгування?

Цього не може бути. Це заборонено. Доторкатися до себе, гладити. Все має бути стримано, але максимально жіночно й розслаблено. Повторюю, стримано, бо інколи буває перебір і це видно. За правилами, мали б знімати за таке бали. Утім, не завжди так відбувається, не завжди гра триває за правилами.

Наскільки жорстка конкуренція між учасницями? Бували випадки спроб психологічно впливати і вивести з себе конкуренток?

У принципі, таких війн немає, але, наприклад, взуття я завжди ношу з собою. Буває, що воно пропадає.

Ви заявили, що переходите з аматорів у професіонали. Перший старт уже 18 листопада.

Так, мій перший Elite Pro-турнір відбудеться в місті Канкуні, Мексика. Він буде першим і ним також закривається нинішній сезон.

Між минулим чемпіонатом світу серед аматорів і турніром у Мексиці якихось три тижні. Форму підтримати реально?

Її не те що підтримати, її покращити треба.

А вийти на два піки за три тижні – це реально у вашому виді?

Це, в принципі, не дуже короткий час. Цього достатньо. Мало – це тиждень. А коли три тижні – це якраз супер.

Коли «підсушуєтеся» до змагань, скільки втрачаєте у вазі?

Цього разу було багато – 8 кг. Це забагато для мене. Моя маса – 64 кг, а на сцені в Білостоці важила 56 кг. Для порівняння, ще два роки тому важила на сцені 59 кг. Я була більша, в мене була більша спина, більші плечі.

Наскільки дороге харчування (вітаміни, добавки) для спортсменки вашого рівня?

Не сказала б, що дорожче, ніж звичайне харчування людей «хліб-ковбаса». Щодо добавок, протеїнів, то я не дуже це використовую. Якщо ми говоримо про харчування – це недорого. Якщо ж про купальники – це вже інша тема. Там уже від 500 і більше євро за купальник. Значно більше я витрачаю на них, аніж на харчування. До слова, купальники ми самі виготовляємо, шиємо, маємо свій бренд «BikiDirsha Suit».

На сайті Міжнародної федерації бодибілдингу і фітнесу ваші зображення використовують у правилах позування як еталонні…

Саме так. Тобто за моєю світлиною намальовано стрілки, які правильні позиції руки, ноги, плечей, наскільки має бути повернутий корпус. І взагалі, яким повинен бути правильний образ на сцені. Нині, якщо чесно, правила трішки змінилися. Але федерація далі використовує цю фотографію. Значить, для неї це правильно.

Припускаю, для спортсменки це – найвища відзнака.

Так, це приємно.

І ще про одну відзнаку. Наказом Міністерства молоді та спорту України від 15 березня вам першій серед українок надали звання «Заслужений майстер спорту України з бодибілдингу».

Так, тільки мені ніяк не можуть віддати моє посвідчення (сміється). Воно в Києві. Хочуть вручити офіційно і гарно на сцені. Можливо, на змаганнях у грудні.

 

 

Автор: Василь ТАНКЕВИЧ
За матеріалами: leopolis.news
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: