ФК "Прикарпаття": назад у майбутнє

02 травня 10:00
Переглядів: 1318
Прикарпаття

Про перспективи відновлення професійного футболу на Прикарпатті, принцип формування клубу та роль вболівальників у цьому процесі - читайте в авторському матеріалі відомого прикарпатського футбольного оглядача Олександра Дем'янчука.

В травні 2012 року івано-франківське «Прикарпаття» провело свій останній до сих пір матч на професійному рівні. Про причини втрати клубом професійного статусу можна говорити дуже довго, але це вже нічого не змінить. З тих пір було декілька намагань відродити професійний клуб на Івано-Франківщині. Знаково, що реальних обрисів цей процес набув саме напередодні Великодня, коли сили добра перемагають, а все живе ніби воскресає після довгого (в даному випадку аж занадто) сну.

Першим кроком на шляху до відродження професійної команди в м. Івано-Франківську стала поява місцевої команди «Тепловик», яка отримала в назві приставку «Прикарпаття» в чемпіонаті України серед аматорів. Радує, що в ініціаторів даного процесу є розуміння, що повертатися на професійний рівень треба правильно, згідно регламенту, або як кажуть у народі: «Як книжка пише». При цьому треба віддати належне гравцям, тренерам та керівництву «Тепловика». Команда по-суті пожертвувала сезоном заради того, щоб вже восени тисячі вболівальників змогли відвідувати матчі професійних команд в Івано-Франківську. Тому не має великого значення спортивний результат, який на даному етапі демонструє цей молодий колектив.

Також дуже тішить, що локомотивом відродження професійного футболу в обласному центрі є як міська, так і обласна влада. Міською радою Івано-Франківська вже виділений 1 мільйон гривень, є надія, що зустрічний крок зробить і обласна рада. Також набуває нарисів коло майбутніх керівників клубу, серед яких футбольні люди: Ярослав Паранюк, Микола Палійчук, Тарас Гурик, Василь Ольшанецький, Олександр Левицький Дмитро Лащук, Іван Гарасимко та інші. Активно йде пошук партнерів та спонсорів клубу з числа комерційних структур, що працюють на теренах області. І це не може не радувати.

Проте є одне дуже велике але. На даному етапі не видно намагань залучити до процесу відродження професійного футбольного клубу його головного споживача та потенційного інвестора – вболівальників. Насправді це дуже важлива складова новоствореної структури, яка може стати її фундаментом на довгі роки. За прикладами далеко ходити не треба: рівно рік тому головною рушійною силою, яка врятувала від зникнення аматорську футбольну команду «Карпати» (Коломия) стали саме місцеві вболівальники.

В Україні є й більш глобальні приклади участі останніх в роботі футбольного клубу. Рівненський «Верес» на даний момент налічує 3 617 учасників, кожен з яких щороку сплачує 100 грн. за клубне членство. Натомість отримує ряд бонусів, серед яких: знижки на квитки та сувенірну продукцію з логотипом команди, участь в розіграшах та лотереях, інше. Таким чином за рік вболівальники вже внесли в бюджет клубу більше 360 000 грн. Середня відвідуваність домашніх матчів "Вереса" в поточному сезоні становить 3 995 глядачів. Ціна квитка на матч - 40 грн. (для членів клубу 20 грн.), а отже за 15 домашніх матчів лише продані квитки принесуть в клубну касу мінімум 1 мільйон 320 тисяч гривень. Тобто виходить, що сукупно вболівальники за сезон інвестують в клуб 1 мільйон 670 тисяч грн. Це без купівлі атрибутики, без витрат так званого "матчдею" на води, соки, морозиво, насіння, які також може отримувати клуб. Є з кого брати приклад...

При бажанні можна піти ще далі і згадати такі проекти, як «Сіті оф Манчестер» та ФК «Честер», що грають в нижчих дивізіонах Англії. Засновником останнього взагалі є киянин Єжи Рудь, який завжди готовий поділитися секретами своєї роботи із земляками. Членами цих клубів також є українські вболівальники, які кожен рік вносять по 10-20 фунтів за право гордо іменувати себе їх частиною. Головним аргументом для вступу саме в британські клуби для наших спввітчизників є прозорість управління та відкрита звітність про використання кожного фунту. Ну на сам кінець варто зазначити, що славнозвісна «Барселона» є громадською організацією, яка налічує сотні тисяч членів, що опосередковано управляють робото клубу, раз в чотири роки вибираючи президента команди.

Є глибоке переконання, що саме таких шляхом варто рухатися у майбутнє і новоствореному ФК «Прикарпаття». Слід віддати належне структурам, які вже долучилися до відродження клубу, але не має гарантії, що вони кожен рік зможуть вносити такі суми з бюджету. Те ж саме стосується і потенційних спонсорів команди. Сьогодні вони є, а завтра з різних причин їх може і не бути. Натомість вболівальники були, є і будуть завжди. Велика кількість людей ще має у пам’яті славні виступи івано-франківських «Спартака», «Прикарпаття», «Факела», «Чорногори» та інших команд на радянській та всеукраїнській аренах. Найбільш віддані з них за свій рахунок вже почали супроводжувати новостворену команду, в тому числі і на виїзних матчах. Це зайвий раз свідчить, що потенціал вболівальників, як джерела наповнення клубного бюджету є дуже великим. Проте звісно ж люди мають відчувати, що вони фінансують не ефемерний проект, а реальну структуру, членами якої вони є.

Тому рядові члени обов’язково мають бути залучені до управління клубом, до їх думки мають прислухатися керівники, тренери та футболісти. Звісно ж мова не йде про вибір складу чи тактики на гру, але глобальні рішення, пов’язані з робою клубу мають вирішуватися на загальних зборах, де голос того, хто вніс умовні 100 грн. має таку ж вагу, як голос того, хто вніс мільйон. Так і тільки так ми зможемо створити професійну команду в Івано-Франківську, яка буде справді народною і яку люди будуть готові підтримувати завжди, як це було 20, 30, 40 років тому…

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити