Футбольна Україна: Івано-Франківська область

02 серпня 08:11
Переглядів: 527
Ярослав Годзюр

Одна з найменших за площею областей України подарувала нам, вболівальникам, чимало здібних футболістів.

Посеред полонин і гірських річок виросло не одне талановите покоління. Якщо брати до уваги радянський період, то в першу чергу назвемо імена київських «динамівців» Петра Слободяна і  Ярослава Думанського, нападника луцької «Волині» і франківського «Спартака» Миколу Пристая, форварда «Таврії», «Прикарпаття» Сергія Турянського. В період незалежності вагомих успіхів досягли прикарпатці Любомир Вовчук («Волинь», «Карпати»), Сергій Романишин («Борисфен», «Кремінь», албанське «Динамо»), Тарас Ковальчук («Прикарпаття», «Борисфен», «Зоря»), Володимир Ковалюк («Уралан», «Шахтар», «Кривбас», «Борисфен», «Волинь»), Петро Ковальчук («Кривбас», ФК «Львів», «Чорноморець»), Роман Бочкур («Геліос», «Зірка»), Ігор Ощипко («Карпати»), Юрій Мартищук («Карпати», «Зоря», «Чорноморець»).

І це не враховуючи героїв нашого блогу, з якими час познайомитися детальніше.

Географічна довідка:

Площа та кількість населення області: 13 928 км. кв., близько 1,4 млн. мешканців; межує з:Львівською, Тернопільською, Чернівецькою, Закарпатською областями, Румунією; найбільші міста:Івано-Франківськ, Коломия, Калуш, Долина, Надвірна, Бурштин, Болехів, Снятин, Тисмениця, Яремче, Косів, Рогатин, Тлумач; найбільші ріки: Дністер, Прут, Бистриця Солотвинська, Свіча, Черемош, Чорний Черемош

Найвідоміші клуби регіону:

«Ревера», Івано-Франківськ (тоді місто Станіслав) (роки існування: 1908-39), «Пробій», Городенка (дата заснування: 1924; попередні назви: «Цукровик», «Колос», «Дністер». Нині за команду невеликого містечка виступає камерунський легіонер Роже Тібо Муамгюе Муамгюе:) ),«Бескид», Надвірна (рік заснування: 1927), «Спартак», Івано-Франківськ (роки існування: 1940-2007; попередня назва: «Прикарпаття»), «Сільмаш», Коломия (роки існування: 1947-94; попередні назви: «Більшовик», «Іскра»,  «Буревісник», «Авангард», «Карпати»), ФК «Калуш», Калуш (дата заснування: орієнтовно кінець 40-их; попередні назви: «Хімік», «Лукор», «Прикарпаття», «Спартак-2»), «Енергетик», Бурштин (роки існування: 1948-2012, в 2013-ому «Енергетик» об’єднався з командою міста Галич), «Нафтовик», Долина (дата заснування: 1955),«Хутровик», Тисмениця (час заснування: 1958), «Електрон», Івано-Франківськ (орієнтовний період життя: 60-80-і; попередня назва: Прилад), «Колос», с. Голинь, ФК «Коломия», Коломия(роки існування: 1982-08; попередні назви: «Будівельник», «Електрооснастка», «Покуття»),«Карпати», Яремче» (роки існування: 1989-2012), «Техно-Центр», Рогатин (роки життя: 1998-2000-ні), «Ніка-Івано-Франківськ», Івано-Франківськ (дата заснування: 2004, попередні назви: «Ніка-Динамо», «Чорногора»), «Прикарпаття», Івано-Франківськ (роки професійного існування: 2004-12; попередня назва: «Факел»), «Карпати», Печеніжин/Коломия (рік заснування: 2004), ФК «Дельта», Гвіздець МФК «Ураган», Івано-Франківськ (рік заснування: 2004), жіночий ФК «Нафтохімік», Калуш (заснований 2004 р.)

Роман Григорчук

Дата народження: 22.03.1965; місце народження: с. Корнич, Коломийський район; позиція на полі: нападник; кар’єра гравця: 1988-93, 1994 – «Прикарпаття», Івано-Франківськ; 1994 – «Санкт-Пельтен», Австрія, 1995-96 – «Кривбас», Кривий Ріг, 1995 – «Петрохімія», Польща, 1996-97 – «Сатурн», Росія, 1998-01 – «Дінабург», Литва. Тренував: «Дінабург», «Вентспілс», «Металург» (З), «Чорноморець», «Габала»; досягнення: найкращий бомбардир першої ліги України (1993), переможець першої ліги України (1994); як тренер: фіналіст Кубку Латвії (2001), чемпіон Латвії (2006, 2007, 2008), срібний призер чемпіонату України (2011), фіналіст Кубку України (2013)

Один з найталановитіших українських наставників сучасності та у минулому вправний нападник.

В сезоні першої ліги 1992/93 Григорчук набив у ворота суперників 26 м’ячів! Це при 22-ох учасниках турніру. Щоправда, результативна гра форварда не допоможе його «Прикарпаттю» стрибнути до вищої ліги. Клуб з Івано-Франківська опиниться там після «золотого» сезону 1993/94. Багато і смачно забивав Роман Йосипович у Кривому Розі та Латвії.

А цікаву історію про те, як хороший футболіст став ще кращим тренером ви чудово знаєте.

Чемпіонат України 1995/96, «Кривбас» – «Кремінь» – 2:1

«Кривбас»: Воробйов Валерій, Скидан Геннадій, Купцов Олексій, Білоконь Сергій (Попович Геннадій, 46), Греділь Степан, Приходько Геннадій (Григорчук Роман, 46), Громов Віктор (к), Дудник Юрій, Севідов Олександр (Бідулька Дмитро, 46), Білозерський Олександр, Яковенко Юрій

Тренер: Маркевич Мирон

«Кремінь»: Дудка Валерій, Ратій Олег, Троїцький Сергій (к) (Лукаш Сергій, 46), Коваленко Валерій, Новіков Владислав, Матвєєв Олег, Корпонай Адальберт, Кірлик Андрій, Чернов Андрій, Коваленко Костянтин, Шейхаметов Толят

Тренер: Яремченко Валерій

Голи: 0:1 – Шейхаметов (14), 1:1 – Григорчук (52, з пенальті), 2:1 – Григорчук (66)                

Андрій Хомин

Роки життя: 24.05.1968 – 22.09.1999; місце народження: Івано-Франківськ; позиція на полі:захисник, півзахисник; кар’єра гравця: 1988, 1989-91, 1992-93, 1996, 1999 – «Прикарпаття», Івано-Франківськ, 1989 – «Металіст», Харків, 1993-95 – «Динамо», Київ, 1996-99 – «Ворскла», Полтава, 1998 – «Копетдаг», Туркменістан, 6 матчів за збірну України, 2 гри за збірну Туркменістану;досягнення: чемпіон України (1995, 1996), Кубок України (1996)

Тезка екс-захисника київського «Арсеналу» встиг відіграти за дві збірних: рідну та туркменську. В 1998 році Віктор Почежевський – український тренер «Копетдагу», вочевидь гравці якого складали збірну Туркменістану, – натуралізував кількох легіонерів. У їхньому числі опинився й Андрій Хомин. За туркменську національну команду прикарпатець «засвітився» в кількох матчах, які проводилися в рамках 13-их Азійських ігор.

До «Динамо» Хомин переходив в ролі лідера івано-франківської команди. У столиці гравець теж не загубиться. З «Динамо» він навіть пограє в Лізі чемпіонів проти таких маститих клубів як ПСЖ, «Баварія», візьме участь в обох матчах проти московського «Спартака». Стане Андрій своїм і у Полтаві. Хроніки 90-их характеризують футболіста як універсала. Він міг однаково добре зіграти в обороні та півзахисті. А одного разу навіть став у ворота, замінивши вилученого кіпера «Ворскли».

У вересні 1999 року 31-річний Андрій Хомин поповнив сумний список футболістів, які загинули в автокатастрофі...

Чемпіонат України 1995/96, «Прикарпаття» – «Зоря» – 4:0

«Прикарпаття»: Рипан Олег, Хомин Андрій, Стахів Ігор, Русановський Роман (к), Мазур Дмитро, Савка Михайло (Микуляк Олександр, 55), Турянський Сергій (Тофан Василь, 75), Євглевський Сергій, Зуєнко Микола, Данилко Роман (Максимюк Роман, 46), Амілехін Сергій

Тренер: Юрченко Ігор

«Зоря-МАЛС»: Малигін Юрій, Чайка Віталій, Мустофаєв Асан, Різун Микола, Андрющенко Анатолій (Шопін Ігор, 58), Марашов Олександр, Дімітрішвілі Темурі (Кітто Станіслав, 72), Киян Володимир, Суворов В’ячеслав, Джугелі Мамука (Кравченко Андрій, 73), Шелаєв Олег (к)

Тренер: Арістов Віктор

Голи: 1:0 – Турянський (3), 2:0 – Хомин (48), 3:0 – Євглевський (68), 4:0 – Хомин (75)

На 53-й хвилині Мазур («Прикарпаття») не реалізував пенальті

Володимир Шаран

Дата народження: 18.09.1971; місце народження: с. Маріямпіль Галицького району; позиція:півзахисник; кар’єра гравця: 1989-91, 1998-99, 2000-01 – «Карпати», Львів, 1991-94 – «Динамо», Київ, 1995-97 – «Дніпро», Дніпропетровськ, 1999 – ФК «Львів», 2001-02 – ПФК «Олександрія», 1 матч за збірну України (Італія – Україна – 3:1, відбір на ЧЄ-96); досягнення: чемпіон Європи серед юнаків (1990), чемпіон України (1993, 1994, 1995)

Вже юнаком Володимир Шаран подавав величезні надії. Як-не-як, а «золото» юніорського Євро не кожен виграє. Та й щоби його отримати, потрібно було потрапити до обойми збірної СРСР, а це просто-таки неймовірна конкуренція! В 20 років Володимир перейшов до «Динамо». З киянами він виграв три чемпіонства країни, а у єврокубках йому пощастило позмагатися проти «Бенфіки» та «Барселони».

Закінчивши кар’єру, Володимир Шаран вдало і не надто вдало розпочав трудитися на тренерському поприщі («Зірка», «Закарпаття», «Карпати»). На даний момент Володимир Богданович очолює «Олександрію».

Чемпіонат України 1998/99, ЦСКА – «Карпати» – 3:3

ЦСКА: Рева Віталій, Уляницький Віктор, Грегуль Валентин, Балицький Віталій, Семчук Дмитро, Олійник Олексій, Олексієнко Олександр (Городов Олексій, 80), Шкапенко Павло, Закарлюка Сергій, Леоненко Віктор, Цихмейструк Едуард (к)

Запасні: Блажаєв Павло, Дараселія Віталій, Новохацький Василь, Балацький Анатолій, Каряка Андрій, Коренєв Дмитро

Тренер: Безсонов Володимир

«Карпати»: Стронцицький Богдан, Закотюк Микола, Чижевський Олександр (к), Мізін Сергій, Єзерський Володимир (Толочко Роман, 65), Ковалець Сергій, Микитин Володимир, Назаров Євген, Паляниця Олександр, Шаран Володимир (Євглевський Сергій, 89), Вовчук Любомир

Запасні: Береський Олег, Онисько Павло, Беньо Юрій

Тренер: Маркевич Мирон

Голи: 1:0 – Леоненко (17), 1:1 – Шаран (22), 2:1 – Шкапенко (26), 2:2 – Шаран (30), 3:2 – Леоненко (34), 3:3 – Ковалець (73)

Вилучення: Назаров, «Карпати» (67, друга жовта)

Микола Волосянко

Роки життя: 13.03.1972 – 06.06.2012; місце народження: Івано-Франківськ; позиція: захисник;кар’єра гравця: 1989, 1992-93 – «Прикарпаття», Івано-Франківськ, 1990-91 – СКА, Київ, 1993-96, 2003-04 – «Бориспіль» («ЦСКА-Борисфен», «Борисфен»), Київ, 1996-98 – «Динамо-3», «Динамо-2», «Динамо», Київ, 1998-00 – «Металург», Маріуполь, 2000-02 – ЦСКА («Арсенал»), Київ, 2002 – «Чорноморець», Росія, 2004 – «Волинь», Луцьк, 2003 – «Іква», Млинів, 2004 – «Інтер», Боярка, 1 матч за збірну України (Україна – Литва – 5:2, 13.08.1996, ТМ); досягнення: переможець другої ліги України (1994), чемпіон України (1997), Кубок України (1998), фіналіст Кубку України (2001)

За словами Миколи Волосянка, в «Динамо» він носив той самий рояль на якому грали Ребров та Шевченко.

До «Динамо» він йшов капітаном і лідером «Борисфена» – четвертої команди сезону 1995/96, яка за рік до того ще перебувала у першій лізі! Ех, які особистості тоді виступали за клуб з Борисполя…Волосянко, Гусін, Цихмейструк, Рева, Дірявка, Анненков… Що не прізвище, так легенда українського футболу. Перший єврокубковий сезон в складі киян для Миколи видався просто-таки кошмарним. «Динамо» не подолало гірський бар’єр, розчинившись у альпійських снігах. Точніше кажучи, в кваліфікації ЛЧ команда тріскотом вилетіла від віденського «Рапіда», причому в кількох пропущених голах звинуватили саме Волосянка. У КУЄФА український гранд не впорався із швейцарським «Ксамаксом».

Зате наступний сезон золотими літерами вписаний в історію «Динамо». Ага, це тоді кияни громили «Барселону» – 3:0, 4:0. В обох матчах прикарпатець виходив на заміну. Після праці з Валерієм Лобановським захисник ще побігав у Києві («Арсенал»), Луцьку, Маріуполі, Новоросійську.

На закінчення скажу, що до «Динамо» з «ЦСКА-Борисфену» Волосянко переходив разом ізАндрієм Гусіним. Нехай земля їм обом буде пухом…

Чемпіонат України 1995/96, «ЦСКА-Борисфен» – «Шахтар» – 4:0

«ЦСКА-Борисфен»: Рева Віталій, Свистунов Олександр, Закотюк Микола, Волосянко Микола (к), Анненков Андрій, Дірявка Сергій, Ревут Сергій, Пушкуца Віталій (Бєлкін Віктор, 83), Гусін Андрій (Мфілю Мафумба, 72), Федоров Сергій (Кузнєцов Олег, 46), Цихмейструк Едуард

Тренер: Фоменко Михайло

«Шахтар»: Шутков Дмитро, Кочвар Сергій, Чіхрадзе Георгій, П’ятенко Володимир, Попов Сергій (к) (Коваль Олександр, 46), Старостяк Михайло (Ателькін Сергій, 46), Орбу Геннадій (Співак Олександр, 54), Онопко Сергій, Федьков Андрій, Кривенцов Валерій, Матвєєв Олег

Тренер: Сальков Володимир

Голи: 1:0 – Цихмейструк (2), 2:0 – Волосянко (47), 3:0 – Волосянко (60), 4:0 – Дірявка (81)

Роман Максимюк

Дата народження: 14.06.1974; місце народження: смт. Битків Надвірнянського району; позиція: півзахисник; кар’єра гравця: 1991, 1995-96, 1996-97 – «Прикарпаття», 1993, 1995, 1997 – «Кристал», Чортків, 1993 – «Бескид», Надвірна, 1994-95 –ЦСКА-2, «ЦСКА-Борисфен», Київ, 1995, 1997 – «Хутровик», Тисмениця, 1998-99 – «Зеніт», Росія, 2000 – «Динамо-2», «Динамо», Київ, 2001-04 – «Дніпро-2», «Дніпро», Дніпропетровськ, 2005-08, 2008- «Атирау», Казахстан, 2009 – «Казахмис», Казахстан, 2010-11 – «Волинь», Луцьк, 2010 – «Чорноморець», Одеса, 5 матчів за збірну України; досягнення: Кубок Росії (1999), «бронза» ЧУ (2001, 2004)

До «Зеніту» Роман Максимюк подався з рідного «Прикарпаття». Не знаю як тоді, а нині новина на кшталт «Пітерський клуб замість гравця «Порту» («Бенфіка») підписує футболіста з команди-середняка українського футболу» прогриміла би сенсацією. Варто віддати належне тому «Прикарпаттю» сезону 1997-98 – івано-франківці у вищій лізі фінішували десятими. В 1999-ому клуб з берегів Неви здобув кубок країни, а один з м’ячів у фіналі провів уродженець Прикарпаття. До слова, той «Зеніт» був чи не найбільш українською командою російського чемпіонату:Максимюк, Вернидуб, Попович, Бабій, Горшков.

Будучи футболістом «Зеніту», Роман вперше викликався до лав національної команди. Виступаючи вже за «Дніпро», Максимюк вийде на поле проти Вірменії (відбір на Євро-2004). Цей поєдинок поставить хрест на його «збірній» кар’єрі. За рахунку 2:0 Леонід Буряк замість Гусіна випустить хава «Зеніта». Українці отримають два м’ячі, а самого Романа доведеться міняти на Сергія Попова.

Зав’язавши з професійним футболом, Максимюк оселився у Луцьку. В столиці Волинського краю він активно виступав за аматорські колективи, працював з юнаками «Волині». За останніми чутками, футболіст ввійшов до тренерського штабу рівненського «Вереса».

Чемпіонат України 1996/97, «Прикарпаття» – «Шахтар» – 2:1

«Прикарпаття»: Марчук Володимир, Зуєнко Микола, Ватаманюк Ярослав (Романишин Сергій, 52), Мостовий Руслан (Грицай Олег, 88), Мазур Дмитро, Нестерчук Павло, Матвіїв Степан, Євглевський Сергій, Іричук Павло (Гусейнов Ельшат, 83), Зав’ялов Андрій, Максимюк Роман

Тренер: Колотов Віктор

«Шахтар»: Шутков Дмитро, Леонов Ігор, Старостяк Михайло, Чіхрадзе Георгій, Коваль Олександр, Матвєєв Олег, Співак Олександр (Шелаєв Олег, 65), Ковальов Сергій, Ателькін Сергій (Воскобойник Олександр, 46), Шищенко Сергій, Зубов Геннадій (Онопко Сергій, 77)

Тренер: Яремченко Валерій

Голи: 1:0 – Зуєнко (22), 2:0 – Максимюк (57), 2:1 – Воскобойник (59)

Ігор Худоб’як

Дата народження: 20.02.1985, місце народження: Івано-Франківськ; позиція: півзахисник; кар’єра гравця: 2001-04 – «Чорногора», Івано-Франківськ, 2004-05 – «Спартак», Івано-Франківськ, з 2005-ого– «Карпати», Львів, 2013 – «Ростов», Росія, 6 матчів за збірну України; досягнення: срібний призер першої ліги (2006)

Івано-Франківщина дала Україні двох футболістів сучасності, яких звати Ігорем Худоб’яком. Ми поговоримо про того, що запам’ятався нам виступами за «Карпати». Дебютував гравець за «левів» далекого 2005 року проти столичного ЦСКА. Наступний сезон львів’яни розпочнуть у вищій лізі. Свій найперший гол у «вишці» Худік оформить того самого розіграшу ЧУ – у ворота «Таврії». До слова, забитий м’яч буде єдиним в зустрічі. Як правило, футболіст діє на позиціє центрального або правого півзахисника. Нині Худоб’як на пару з Андрієм Гітченком є найстаршими «левами» львівського прайду.

Також Ігор Ярославович відбігав 6 матчів за національну збірну. Нехай всі зустрічі мали товариський характер, але які імена суперників: Франція, Бразилія, Чилі!

Щодо Худоб’яка Ігоря Орестовича («Прикарпаття», «Севастополь», «Геліос»), то минулого року він став найкращим бомбардиром Івано-Франківської області («ГалВапно»).

Чемпіонат України 2006/07, «Таврія» – «Карпати» – 0:1

«Таврія»: Тодіч Саша, Омоко Оровіанор, Першин Олександр, Ціліншек Саша, Іванов Олексій (Васіляускас Неріус, 46), Зельмікас Ірмартас, Корнєв Андрій, Де Ласерда Едмар (к), Шутов Олександр, Ковпак Олександр, Вишневський В’ячеслав (Гоменюк Володимир, 46)

Запасні: Медін Микола, Соляник Руслан, Вейкутіс Аудрюс, Снитко Сергій, Любеновіч Желько

Тренер: Михайло Фоменко

«Карпати»: Тлумак Андрій (к), Федорів Володимир, Лапко Микола, Тимчишин Олег, Пшеничних Сергій, Годвін Самсон, Сучков Олексій (Худоб’як Ігор, 46), Кобін Василь, Батіста Вільям, Шмаков Євген, Ідахор Лакі

Запасні: Мартищук Юрій, Петровський Тарас, Чучман Ігор, Бобилєв Володимир, Фещук Максим, Платон Руслан

Тренер: Олександр Іщенко

Гол: 0:1 – Худоб’як (62)

Ярослав Годзюр

Дата народження: 06.03.1985; місце народження: Івано-Франківськ; позиція: воротар; кар’єра гравця: 2002-04, 2004 – «Чорногора», Івано-Франківськ, 2005-06 – «Газовик-Скала», Стрий, 2006-07 – «Крила Совєтов» (дубль), Росія, 2008 – «Динамо-2», Київ, з 2008 – «Терек», Росія

Виявившись непотрібним українському футболу, Ярослав Годзюр переїхав до Грозного. У сусідній державі він отримав російський паспорт та завоював за собою репутацію основного кіпера «Терека». Знаєте кого гарячі кавказькі фанати команди обрали найкращим футболістом «Терека» за підсумками останнього сезону? Сам так, приз глядацьких симпатій здобув українець. Частка заслуги у тому, що команда з Чечні посіла 9-ту сходинку випадає на талант Ярослава Годзюра.

Чемпіонат Росії 2014/15, «Терек» – «Спартак» – 4:2

«Терек»: Годзюр Ярослав, Бенташ Родольфо, Семенов Андрій, Кудряшов Федір, Варкен Аділсон (Піріс Факундо, 65), Кузяєв Далер, Рубенілсон Кану (Айсаті Ісмаїл, 44), Іванов Олег, Лебеденко Ігор (Алмейда Аїлтон, 79), Жуніор Маурсіо, Мбенгує Аблай

Запасні: Городов Євген, Тейку Адольф, Коморовський Марцін, Шахтієв Халід, Уцієв Різван, Кадиров Халід

Тренер: Рахімов Рашид

«Спартак»: Ребров Артем, Макєєв Євген, Паршивлюк Сергій, Таскі Сердар, Монтейро Ромуло, Чельстрем Кім (Мовсісян Юра, 60), Глушаков Денис, Комбаров Дмитро, Промес Куїнсі, Кротов В’ячеслав (Ананідзе Жано, 85), Давидов Денис (Хосе Мануель Хурадо, 46)

Запасні: Песяков Сергій, Мітрюшкін Антон, Інсауральде Хуан, Бризгалов Сергій, Тимофеєв Артем

Тренер: Якін Мурат

Вилучення: Іванов, «Терек» (40)

Голи: Мбенгує (49, 53), Аїлтон (90, 90+2) – Кротов (27), Промес (75)

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити