Гандболісти львівської команди КДЮСШ-ЛДУФК виграли першу гру у Суперлізі

08 грудня 08:45
Переглядів: 113
Гандбол

Дебютант чоловічої гандбольної Суперліги, львівська команда КДЮСШ-ЛДУФК, що майже повністю сформована зі студентів Львівського державного університету фізичної культури, здобула свою першу перемогу в елітному дивізіоні Чемпіонату України сезону-2015/2016. У Полтаві підопічні Валерія Мельника з рахунком 23:21 (10:10) обіграли тамтешнє «Динамо».

«Динамо» (Полтава) – КДЮСШ-ЛДУФК (Львів) – 21:23 (10:10)

4 грудня. Початок – 16:00. Полтава. Спорткомплекс «Динамо».

Судді: Андрій Туманов (Знаменка Кіровоградської області) і Олег Володовський (Київ).

Делегат ФГУ: Іван Урста (Черкаси).

«Динамо»: Роман Дендеберя, Микола Кривошей, В’ячеслав Нестеренко – Микола Цокало (5 голів), Ігор Онос, Дмитро Ростовський (1), Андрій Абрамов, Денис Мухін (4), Михайло Павлюков (4), Олександр Піхуля (5), Юрій Прокопчук, Сергій Чунихін (2), Денис Шевеля, Юрій Хауха, Владислав Свириденко.

Головний тренер – Олександр Горський.

КДЮСШ-ЛДУФК: Іван Ручко, Андрій Нікітюк, Андрій Лучицький – Норберт Поліщук (1), Ярослав Мошківський, Владислав Борбич (5), Тимофій Тільненко (6), Андрій Сура (1), Олександр Удовиченко (10), Олександр Унгурян, Олег Білик, Андрій Кірсанов, Роман Заєць.

Головний тренер – Валерій Мельник.

7-метрові кидки (пенальті): 7 кидків / 6 реалізовано – 6 / 1.

2-хвилинні вилучення: Михайло Павлюков (двічі) – Норберт Поліщук, Тимофій Тільненко.

Дебютант Суперліги львівська команда КДЮСШ-ЛДУФК на гру до Полтави приїхала з твердим наміром перервати низку поразок. І підопічні Валерія Мельника своїми діями на паркеті спорткомплексу «Динамо» довели, що вони здатні втілювати у життя свої мрії та домашні заготовки тренерського штабу. Набравшись досвіду у попередніх іграх, галичани у звітній зустрічі максимально дисципліновано зіграли в обороні. Надійно стояв у рамці й Іван Ручко, який відіграв усі 60 хвилин ігрового часу. Лише на пенальті кілька разів його міняли інші голкіпери і один кидок з 7-метровохї позначки вони таки відбили.

Перший тайм пройшов у рівній боротьбі, але у рахунку майже увесь час перед вели господарі. Перевага «динамівців» у закинутих м’ячах, щоправда, сягала не більше трьох влучних кидків. От і незадовго до свистка на перерву полтавчани вигравали – 10:7. Однак кінцівка першої 30-хвилинки була за гостями: «інфізівці» провели три поспіль результативні атаки і в підсумку на перепочинок суперники пішли за нічийного рахунку – 10:10.

На відміну від першого, у другому таймі свої умови гри супернику нав’язали вже гості. Львів’яни просто відмінно провели першу частину другої половини зустрічі. Команди після поновлення гри провели на паркеті лише кілька хвилин, а цифри на табло спорткомплексу «Динамо» змінилися з 10:10 на 10:14.

Відірвавшись від господарів на цілком комфортні чотири м’ячі, гості до самого фінального свистка арбітрів так і не дозволили динамівцям себе наздогнати. Щоправда, був момент, коли полтавчани скоротили відставання до мінімуму, але все ж галичани, виявивши як вольові якості, так і доволі непогану майстерність, зуміли втримати перемогу: 23:21 – є перша звитяга у Суперлізі!

Напевне, гра могла бути для гостей не такою валідольною, а підсумкова перевага львівської команди в рахунку мала становити не два закинуті м’ячі, а принаймні п’ять–шість. Однак для цього необхідно було значно краще виконувати 7-метрові штрафні кидки – гандбольні пенальті. Підопічні Валерія Мельника реалізували ж лише одну спробу з шести – неприпустима розкіш у сучасному гандболі. Для порівняння, динамівці забили шість пенальті з семи. Та це проблема психології, яку вдасться вирішити, напевне, лише з набуттям досвіду. Але сьогодні ми повинні просто подякувати нашим хлопцям та тренерам за гарну гру і привітати команду з першою звитягою.

На останок пропонуємо вашій увазі післяматчевий коментар головного тренера команди КДЮСШ-ЛДУФК Валерія Мельника:

– Перш за все хочу подякувати хлопцям за гру, за першу перемогу. Цей виграш для нас важливий не стільки навіть з турнірної точки зору (хоча, звичайно, приємно, що в графі набраних очок у нас більше немає сиротливого «0»), як в плані психологічного стану гравців. Адже коли ти увесь час програєш, то це, хочеш ти цього чи ні, може морально зламати гравців, вбити у них віру в себе та в партнерів по команді, а то й взагалі відбити бажання займатися гандболом. Тепер в цьому плані нам буде набагато легше. Виграш додасть і бажання, і впевненості, і мотивації.

Коли ж аналізувати гру, то фундаментом перемоги стала вдала гра в обороні. Причому важливо, що в захисті на позитивну оцінку зіграла уся команда – і польові гравці, і воротар. Іван Ручко дуже добре відіграв увесь матч, тому я його й не міняв упродовж усіх 60-ти хвилин гри. А от по атаці в мене є дуже багато питань і перш за все з реалізацією. Реалізувати лише один 7-метровий з шести – це ж нікуди не годиться! Та й чимало створених нагод закинути м’яч після розіграшу комбінацій ми також змарнували. Тому й вийшла ось така, дуже нервова кінцівка зустрічі. Та про це ми будемо говорити потім – під час розбору гри і на майбутніх тренуваннях працюватимемо над виправленням помилок, аби не повторювати їх у наступних іграх. Але це буде потім, а зараз хочеться просто порадіти нашій першій перемозі.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити