"Говерла". Підсумки сезону

02 червня 10:53
Переглядів: 334
говерла

Івано-франківська Говерла, вперше за п'ять років не потрапила в плей-офф.

"И мне осталось три пути" iSport.ua продолжает подведение итогов чемпионата Суперлиги. В объективе - ивано-франковская Говерла, впервые за пять лет не п...

Суперліга: 11/15, 11 місце
Кубок України : вихід у "Фінал чотирьох", поразка від БК Донецьк у півфіналі

На старті

Перед початком чергового сезону Суперліги очікування від команди Євгена Мурзіна були такими ж, як і в попередні роки - непогано попрацювавши на ринку, івано-франківці мали як мінімум впевнено фінішувати у вісімці і, при певній частці везіння, "зачепити" когось із фаворитів у першому раунді плей-офф. Всі передумови для цього були: залишилися в команді один з кращих центрових - легіонерів Суперліга Тревіс Пітерсон і захисник Юджин Лоуренс. Виписаний з австрійського чемпіонату форвард Шеймус Бокслі з перших же матчів з незвичайною енергією взявся виконувати колосальний обсяг чорнової роботи, завдяки перевазі в габаритах вигравав дуелі у інших куди більш заслужених третіх номерів і напрацював на порівняння з легендарним для наших країв Заком Морлі.

Дуже слабка українська частина ростера не насторожувати навіть у світлі посилення ліміту на легіонерів. Сумнівів у здатності Мурзіна розподілити ролі між своїми гравцями так, щоб обов'язкову присутність вітчизняного гравця на паркеті, будь то Ревзін, Фрасенюк, Чемякін або Липовцев, не надто відчутно било по малюнку гри команди, не було ні у кого. Знай Євген Вікторович заздалегідь, де згодом впаде, можливості підстелити соломки у нього не було: Ярослав Лемик без тіні жалю відправився у Львів (що перед початком сезону виглядало очевидним підвищенням), а посилитися парою-трійкою кандидатів до національної збірної Говерлі не дозволяв скромний бюджет.

На піку

Виправдовувати видані аванси "ведмеді" стали з перших же матчів регулярного сезону - в жовтні та листопаді західноукраїнський колектив зняв скальп з Будівельника в Києві, підніс відмінний урок баскетбольної майстерності молодим легіонерам Ферро і в напруженій гостьовий кінцівці дотиснув БК Одеса. Але навіть у цій низці успіхів особняком стояла домашня зустріч з Азовмашем: нехай у результаті Говерла в двох овертаймах і програла на той момент ще чинному віце-чемпіону країни (запізнілий привіт Джуліану Мавунга, що прийняв кілька неправильних рішень в кінцівці), але два приголомшливих баззер-бітера у виконанні Пітерсона і Бокслі в сукупності з відіграшем 17-очкового відставання в заключній чверті стали справжньою окрасою сезону. У першу чергу, саме завдяки івано-франківцям, не опустили руки в, здавалося б, абсолютно безвихідній ситуації.

На дні

Проте, ближче до Нового року Говерла, яка втрачає через проблеми зі здоров'ям одного гравця за іншим, стала завалюватися на бік, не зумівши закріпитися в кубковій вісімці за образом і подобою тієї ж Одеси, не розгубившись видобутий в першій половині сезону гандикап після від'їзду всіх без винятку іноземців. Виною всьому - міні-серії з важкопоясненних поразок. Перша з них (за три дні "ведмеді" примудрилися програти вдома Дніпру і Дніпро-Азоту) хоч і стала закономірним наслідком огидною роботи снайперів і відносної невдачі на щитах, повалила вболівальників клубу в шок. У розпал скандалу з несплатою внесків підопічні Мурзіна, традиційно славляться незручним суперником для команд з Донецької області, програли "левам" і "тиграм" із загальною різницею "-42".

"И мне осталось три пути"

При бажанні обидва розгрому можна списати на аномальні погодні умови на південному сході України, адже навіть у гравців Азовмаша і тренерського штабу на чолі зі Звєзданом Мітровіча виникли величезні проблеми при спробі дістатися на домашню арену клубу, а також пошкодження Янга в дебюті маріупольського матчу. Але суті справи це не міняло - до лютневого вікна довжиною в півтора місяці Говерла підійшла з співвідношенням перемог і поразок 9-9, яке нічого команді не гарантувало...

Момент, яка змінила все

...а коли легіонери в авральному порядку стали їхати з неспокійної України, стало зрозуміло, що найбільш болючим розлучення з іноземними баскетболістами стане саме для івано-франківців. Втративши лідера по духу в особі Пітерсона (не варто забувати, скільки перемог Говерла здобула виключно завдяки морально-вольовим якостям свого капітана, і як Тревіс тягнув партнерів у фінал Кубка і втративши якого простору для маневру в задній лінії, Мурзін залишився біля розбитого корита. Виліпити щонебудь їстівне з залишившогося в його розпорядженні набору рольових виконавців, які звикли грати в кращому випадку по 10-15 хвилин і практично не кидали по чужому кільцю за інших рівних умов, за винятком Ревзіна, мова про якого піде трохи пізніше, фахівець не зумів.

Інакше бути і не могло: тренерський штаб "ведмедів" завжди був схильний до гри обмеженою ротацією, а коли з семи-восьми виконавців основної обойми випадають відразу п'ятеро, навіть Грег Попович і Том Тібодо були б безсилі щось змінити. Відгукнулася клубу і відмова від розвитку власної школи: коли більшість організацій підтягувало до основі власних вихованців, готових скористатися шансом закріпитися в дорослому баскетболі у що б то не стало, Говерла від безвиході розглядала варіант з дозаявку на чемпіонат асистента головного тренера Олександра Лохманчука. Як кажуть, відчуйте різницю.

Якби не було зими

Теоретичні шанси на пост-сезон Говерла зберігала до останнього ігрового дня регулярного чемпіонату, але команду підвів календар. У тих матчах, до яких івано-франківці відклали вирішення своєї долі, команді протистояли Будівельник і Хімік, а обіграти хоча б одного з грандів "ведмеді" при всьому бажанні були нездатні. Збережи клуб хоча б Пітерсона, Бокслі і Лоуренса (у Янга стати одним з лідерів команди так і не вийшло, Мавунга до середини чемпіонату заразився особливо гострою формою "синдрому Джоша Сміта", а доцільність підписання Кевіна Томпсона, потенційного героя рубрики "Пасажир сезону", для широкого кола любителів баскетболу так і залишилася загадкою), до розборок у фінішному створі справу можна було б і не доводити.

На фініші

Даниил Козлов

Без радикальних заходів на кшталт відновлення Лохманчуком кар'єри гравця Говерлі вдалося обійтися: "ведмеді" непогано поживилися на руїнах севастопольського Мусону, роздобувши Данила Козлова, Євгенія Коровякова та Олександра Панченка. Але березневий відрізок чемпіонату команда все одно провела дуже погано. У восьми зустрічах були здобуті лише дві перемоги, та й ті швидше "всупереч" - дитячому саду Максима Міхельсона не вистачило досвіду, що вилилося в прикру невдачу в овертаймі, а Дніпро до зустрічі з івано-франківцями вже позбувся Олександра Мішули, і крім потужної передній лінії нічого протиставити супернику не зміг. При цьому поєдинок у Дніпропетровську вийшов на рідкість показовим: Владислав Коренюк і Станіслав Тимофеєнко зім'яли фронт-корт опонента немов дешеву консервну банку, і лише недосвідченість вчорашніх дублерів допомогла нашим героям накивати п'ятами.

Та й у цілому, наскільки б вливання свіжої крові не було необхідно колективу, підписання севастопольського тріо швидше пішло Говерлі на шкоду. Козлов, Коровяков і Панченко грали у щось окреме від команди, покладаючись більше на власну індивідуальну майстерність, ніж на тактичні заготовки тренерського штабу. Тому все вийшло саме так, як і повинно було: в плей-офф підопічні Мурзіна не потрапили, пропустивши в турнірній таблиці і БК Київ, і Політехніку. Пробий ж баскетболісти Мавп штрафні трохи краще, ніж з 48%, "ведмеді" могли б виявитися ще нижче.

MVP

Юрий Фрасенюк

При спробі визначити найціннішого гравця сезону у складі Говерли, що саме по собі проблематично, адже за версією нашого сайту "ведмеді" стали головним розчаруванням всього українського сезону, варто піти від протилежного. Пітерсон пройшов з командою лише половину турнірної дистанції, Мавунга був дуже нестабільний, Лоуренс в порівнянні з минулим сезоном не додаа ні в одному статистичному показнику крім втрат, а Бокслі реалізовував цілих 14 % триочкових кидків. Виділити Ревзіна - значить погрішити проти істини. По-перше, захисник не став беззастережною першою опцією команди після від'їзду легіонерів, та і одного погляду на статистику Павла достатньо, щоб зрозуміти, що при іноземцях він був більш корисний івано-франківському колективу, ніж без них. Тому виділимо Юрія Фрасенюк. Так, форвард провів суперечливий сезон, але був одним з дуже небагатьох баскетболістів, які намагалися хоч якось вплинути на безрадісну доля команди в другій половині сезону.

Відкриття

Дмитрий Липовцев

Дебютний сезон у вищому світі важко назвати ідеальним для одного з кращих українських стрітболістів Дмитра Липовцева, але, в усякому разі, сумнівів у його здатності стати якісним рольовим гравцем на рівні Суперліги як мінімум на кілька років вперед не залишилося ні в кого. Номінальний форвард не був важливою опцією команди в завершенні атак (чого гріха таїти, відсоток реалізації кидків з гри у Липовцева кульгав на обидві ноги), але після отриманої Янгом травми і від'їзду Лоуренса на плечі екс-гравця Мусону лягли функції конструктора атак, і з ними він впорався на тверде "непогано".

Цитата

"Чи немає у мого асистента Олександра Лохманчука бажання відновити кар'єру? Думали про це. Але не скільки відновити, скільки інший момент. У нас шість гравців, один отримує п'ять фолів - грати вчотирьох, чи що?", - Слова Мурзіна після поразки від БК Одеса на початку березня підкреслюють ті кадрові проблеми, з якими команда зіткнулася після від'їзду іноземних баскетболістів. Проблеми, які при всіх прикладених зусиллях вирішити в короткостроковій перспективі так і не вдалося. Адже спроби справді були: крім запрошення залишилися баскетболістів Мусону на Західну Україну ненадовго заїжджав Андрій Корочкін. Правда, жодного матчу у складі "ведмедів" захисник-ветеран так і не зіграв через рецидив травми ахілла.

Факт

Вперше за п'ять років Говерла не потрапила в плей-офф, підвівши тим самим риску під, безумовно, успішним циклом, який увінчався завоюванням бронзових медалей в 2011-му.

Фото

Євгену Мурзіну доводилося навчати українців весь сезон. Олександр Доленко - резервний захисник складу - і зовсім став його улюбленцем.

Евгений Мурзин, Александр Доленко

Сухий залишок

Вихід у "Фінал чотирьох" Кубка України не дозволяє назвати сезон у виконанні Говерли успішним, навіть якщо забути про те, що супернику команди по чвертьфіналу, южненському Хіміку, третій за значимістю після Суперліги та Єврокубка турнір в сезоні був потрібен, як зайцю п'ята нога. Все-таки стелю очікувань від івано-франківського колективу на порядок вище, ніж планка Дніпро-Азоту, успіх якого в турнірі під егідою ФБУ здатний затьмарити всі невдачі підопічних Віктора Кобзистого в регулярному чемпіонаті. Вихід легіонерів оголив головну проблему організації - небажання працювати на перспективу і розвивати українських гравців.

Зараз "ведмеді" опинилися на роздоріжжі, і повинні зробити дуже непростий вибір між тим, що легко (продовження обраного Мурзіним курсу на підбір якісних і недорогих легіонерів, здатних принести результат у вигляді виходу і плей-офф тут і зараз), і тим, що правильно (перерозподіл ролей між потенційними іноземцями - новачками та вітчизняними баскетболістами разом з створенням власної працездатною академії). Якщо, звичайно, ходивші по сезону чутки про готовність групи "Приват" згорнути івано-франківський проект в осяжному майбутньому не підтвердяться.


Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити