Ігор Дедишин: "Лукас, Штіліч і Кенія не продаються"

08 грудня 13:15
Переглядів: 246
Дедишин

Впродовж осінньої частини чемпіонату львівські «карпати» постійно конфліктували з найвищими футбольними інстанціями держави. Причина – систематичні суддівські помилки, наявність яких визнавали як спеціалісти в галузі арбітражу, так і футбольні фахівці. Увідповідь на «праведний гнів» КДК ФФУ почала карати львівський клуб «драконівськими» штрафами.

Спершу були «виписані» 30 тисяч гривень Михайлові Кополовцю за некоректні висловлювання на адресу судді матчу «Металіст» - «Карпати». Минулого ж четверга «Карпати» покарали «подвійним ударом»: 100 тисяч за використання піротехніки власними фанатами в поєдинку 18-го туру проти «Ворскли» заплатить клуб, а 50 тисяч – генеральний директор ФК Ігор Дедишин особисто. Знову ж таки – за надто гострі висловлювання під час інтерв’ю. Що поробиш, якщо згідно останніх тенденцій в українському футболі судді стали просто недоторканою кастою?

Власне, через те й здивувало, що на недавній зустрічі керівників клубів з куратором системи суддівства в Україні П’єрлуїджі Колліною пан Дедишин разом з рештою колег висловив італійцеві довіру. Також на тій зустрічі ФК «Карпати» ініціювали створення експертної комісії. Пан Колліна сказав, що цієї ідеї інші клуби не підтримали. Віце-президент «Карпат» Віктор Вацко цю інформацію спростував, повідомивши, що однодумцем львів’ян був власник «Ворскли» Костянтин Жеваго.

З деталей зустрічі з Куратором кореспондент UA-Футбол розпочав свою розмову з Ігорем Дедишиним. Також в цьому інтерв’ю зачіпаємо тему ставлення клубу до ексцентричності власних фанатів і заглядаємо в майбутнє команди. Єдине, про що пан Дедишин відмовився наразі говорити, так це про нові штрафні санкції стосовно клубу й себе особисто. Мовляв, мотиваційна частина рішень надійде у клуб тільки у вівторок і лише тоді робти якісь висновки буде доречно.

- Пане Ігорю, в коментарі газеті «Команда» Ви сказали, що поряд з представниками інших клубів висловили П’єрлуїджі Колліні довіру. Якою логікою керувалися, адже не може бути так, щоб керівник був хороший, а всі його підлеглі – погані?

- Фаховість Колліни як арбітра світового класу заперечувати наївно і безглуздо. Не дарма він очолює суддівський комітет УЄФА. Ми ніколи не говорили про те, що всі його підлеглі погані, а акцентували увагу на тому, що окремі арбітри створили певну тенденцію. Хочеться вірити, що створили не навмисно. Але все ж тенденція простежується. І основна проблема, котра не дозволяє нашому суддівству вирватися із замкненого на даний момент кола суперечок і невдоволення, полягає у відсутності належної комунікації та авторитарності управління Колліни, який приймає всі рішення одноосібно, на що клуби не мають жодного впливу. Тому, повторюся, не треба займатися підміною понять – у нас є питання не до професійності Колліни, а саме до системи, яку він створив і очолює.

- На вашу думку, суддівство в Україні з приходом Колліни стало кращим чи гіршим?

- Я не хотів би переходити до такого оцінювання. Ось скажіть, за якими критеріями оцінювати суддівство? За наявністю помилок? Так вони були і раніше, є і зараз. Нині я бачу проблему навіть не стільки в якості суддівства, скільки в нездоровій атмосфері навколо нього. Це впливає негативним чином на суспільну свідомість і, відповідно, формує оцінку суддівству загалом. Така напружена атмосфера стала можливою саме через цілковиту закритість системи, коли після резонансних помилок арбітрів банально не випускається пара, немає нагоди дізнатися ні оцінку дій, ні покарання для того чи іншого арбітра.

Ми розуміємо, що в суддівському корпусі триває зміна поколінь і, можливо, через відсутність досвіду цей процес може супроводжуватися помилками. Питання лише в тому, наскільки ця зміна поколінь виправдана, і чому власники клубів, які вкладають чималі гроші, від цього мають страждати. Революційна зміна поколінь ефективною ніколи не була. Лише еволюційний шлях, коли старші поступово передають свій досвід молодшим, є життєдайним. У нас же багатьох досвідчених арбітрів банально списали. Це призвело до того, що арбітри, які ще вчора судили Другу лігу, нині судять матчі елітного дивізіону, який apriori не повинен бути полем для схожих експериментів.

- В середині 2000-х років була мода на запрошення для обслуговування матчів українського чемпіонату іноземними арбітрами. Оскільки довір’я до вітчизнячного суддівського корпусу ФК «Карпати» зараз не мають, може, варто повернутися до цієї практики? Чи такого варіанту не допускає пан Колліна?

- По-перше, ми ніколи не казали про те, що не маємо довіри до вітчизняного суддівського корпусу. Ми схвильовані тим, що окремі арбітри створили певну тенденцію. Щодо суті питання, то потрібно розуміти, що процедура запрошення іноземних арбітрів нині не передбачена регламентом, адже свого часу була анульована. Крім того, я не впевнений, що така практика могла б вирішити проблему. «Карпати» чудово пам’ятають арбітра Роберта Малека, який припустився двох фатальних для нас результативних помилок у Салоніках, під час матчу плей-оф Ліги Європи ПАОК – «Карпати», скасувавши чистий гол Лукаса і не призначивши пенальті у ворота греків. Європейські судді – не панацея. Там теж є різні арбітри – і топ-класу, і такі, що за рівнем поступаються нашим суддям. Звісно, ми б вітали, аби до нас приїздили судити лише арбітри топ-класу. Але наскільки це реально?

- Пан Колліна повідомив, що найближчим часом рефері ФІФА можуть стати Анатолій Жабченко і Ярослав Козик. Враховуючи, що останній робить результативні помилки доволі часто, але при цьому залишається в основній обоймі і продовжує здійматися «службовими сходинками», можна припустити, що пріоритети паном Колліною виставлені неправильно…

- Припустити можна будь-що. Але навіщо? Згадані вами арбітри, отримавши статус рефері ФІФА, лише своєю роботою під час міжнародних матчів можуть підтвердити або спростувати ваше припущення. Як футбольний клуб ми лише зацікавлені, щоб українські арбітри якомога частіше залучались до обслуговування міжнародних матчів, набуваючи таким чином досвіду на високому рівні. А загалом, як я вже наголошував, суддівський комітет – вкрай закрита структура, і всі ми позбавлені інформації про те, за якими критеріями, за які якості саме названі вами арбітри претендують на підвищення статусу. Коли система стане прозорою, тоді можна компетентно оцінювати ті чи інші рішення Колліни. Нині ж все це – гадання на кавовій гущі, чим я особисто займатися бажання не маю.

- Власники клубів не підтримали ініціативи «Карпат» про створення експертної комісії при Федерації футболуУкраїни. Виходить, Куратор і надалі буде виносити рішення одноосібно…

- Ми висуваємо ініціативу про створення експертної комісії при ФФУ, аби вона розглядала не помилки суддів, а наслідки рішень суддів на футбольному полі в розрізі подальших дисциплінарних рішень стосовно футболістів. Дії суддів нехай і надалі розглядає Колліна, а ось дії футболістів повинна вивчати саме така комісія. Туди мають входити колишні авторитетні арбітри та футболісти, в обранні яких до комісії брали б участь також і клуби, а також - журналісти. Необхідно, щоб інтереси клубів були гармонійно поєднані з фаховою оцінкою спеціалістів, а прозорість діяльності цього інституту забезпечували б журналісти.

Зараз же виходить так, що, образно кажучи, у випадку підозри замовника стосовно придатності до експлуатації деталі, виготовленої робітником у цеху, остаточне рішення щодо її якості виносить начальник того ж цеху. Кожен господарник, думаю, відчує абсурдність такої ситуації. Для замовника ж головним є не питання – винен робітник чи стався збій напруги, яка подається на станок, а те, чи у випадку браку його замінять на інший якісний продукт. Чи зацікавлений у цьому начальник цеху?

- Правда, що раніше, до приходу Колліни, розбір суперечливих епізодів був більш прозорим і суддівський комітет обґрунтовував клубам свої рішення?

- Так, розбір суперечливих епізодів, навіть тоді, коли не здавався нам справедливим, все одно однозначно був прозорішим.

- Ви прагнули, аби пан Колліна дав пояснення стосовно цілої низки суперечливих суддівських рішень не на користь «Карпат»? Нам, журналістам, висновки Куратора стосовно епізодів з вилученням Семіра Штіліча в матчі з «Металістом» і голом у ворота львів’ян від маріупольця Віталія Федотова здалися, м’яко кажучи, непереконливими. Якщо відповіді від Колліни про суперечливі моменти були, то чи переконали вони Вас?

- Конкретні спірні епізоди у матчах на нашій зустрічі не розглядалися. Хоча, звісно, з думкою Колліни стосовно цих двох епізодів ми обізнані, адже вона пролунала під час прес-клубу. Зрештою, чекати іншої позиції Куратора з нашого боку було б наївно, адже Колліна традиційно захищає суддів, і не зрадив своїй лінії поведінки й цього разу. Хотілося б лишень зупинитися на іншому. У «справі Штіліча» нас абсолютно не цікавить оцінка дій судді. Нас цікавить рішення КДК ФФУ, яким скаргу «Карпат» про скасування дискваліфікації футболіста було відхилено. Це вкотре підтверджує той факт, що українські клуби позбавлені можливості доводити свою правоту, апелювати через відсутність відповідного незалежного інституту і наявність несамостійного КДК.

В УЄФА, де Колліна очолює суддівський комітет, схож практика суттєво відрізняється від української. Приймаючи рішення стосовно футболіста, контрольно-дисциплінарний комітет УЄФА, не звертається до суддівського комітету, як це чомусь прийнято у нас, а виносить рішення згідно власних переконань. Аби не бути голослівним, наведу приклад. У домашньому поєдинку Ліги Європи «Карпати» - «Галатасарай» вилучення з формулюванням підстави у рапорті арбітра «Серйозне порушення правил» та подальшим розшифруванням «удар ногою в обличчя» отримав гравець нашої команди Сергій Кузнецов. Хочу вперше надати для оцінки футбольною громадськістю витяги з мотиваційної частини рішення КДК УЄФА про дискваліфікацію Кузнецова на один матч на підставі самостійного розгляду цим органом відеозапису епізоду, надісланого ФК «Карпати». Тож, КДК УЄФА аргументує:

«Санкція, застосована арбітром (у цьому випадку, вилучення гравця з поля), не перешкоджає Контрольно-дисциплінарному комітету застосувати додаткову дію (наприклад, збільшення стандартної санкції), якщо цього вимагають обставини (Стаття 17 Дисциплінарних правил).Відповідно до Статті 45 ДП, факти, які містяться у рапортах офіційних осіб матчу, вважаються достовірними, допоки не надано доказів їх недостовірності.

Після перегляду запису епізоду Контрольно-дисциплінарний комітет дійшов до висновку, що дія гравця команди «Карпати» була ненавмисною, а контакт був випадковим і відбувся через те, що суперник нахилився занадто низько. За таких обставин Контрольно-дисциплінарний комітет вважає себе не зв’язаним юридичною презумпцією, встановленою у Статті 45 ДП, оскільки запис інциденту заперечує рапорт офіційної особи матчу в тому сенсі, що завдання удару супернику не було».

Як ви думаєте, скільки матчів дискваліфікації для гравця визначило б КДК ФФУ на підставі такого рапорту? Чи мав щастя хоча б один український клуб зустрітися зі схожим САМОСТІЙНИМ аналізом у виконанні КДК?

Ще один приклад. Знову ж – виносимо його на суд громадськості вперше. Свого часу Апеляційний комітет УЄФА скасував нашому клубові штрафні санкції, застосовані КДК УЄФА після матчу Ліги Європи проти грузинського «Зестафоні» на підставі рапорту делегата, в якому було зазначено поступок - «демонстрація вболівальником прапора з кельтським хрестом». На підтвердження делегатом до УЄФА було надане фото з далекої відстані і поганої якості. Насправді, цей прапор містив комбінацію зовсім не «кримінальних» зображень та слів, загальний вигляд яких здалека, зливаючись у єдине ціле, нагадував кельтський хрест. Користуючись вищенаведеним досвідом, ФК «Карпати» надав до АК УЄФА висновок експертного дослідження Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, яким спростовувався запис делегата та ідентифіковувався дійсний контент прапора.

Буду відвертим, європейськість мотиваційної частини скасування Апеляційним комітетом УЄФА санкцій нас шокувала. Витяги – до вашої уваги: «Стаття 45 ДП (зміст статті дивимось у попередньому випадку – прим. ред.) … встановлює свободу дисциплінарних органів у прийнятті доказів до розгляду. Органи повинні застосувати усі засоби досліджень, які вважатимуть корисними та необхідними для встановлення фактів та обґрунтування рішень… Делегат … не подав достатніх доказів на підтвердження своїх припущень. Насправді ж, погана якість фото, знятого делегатом матчу – єдиний доказ, на якому Контрольно-дисциплінарний комітет УЄФА базував свій висновок про вчинення поступку – визначає недостатню доведеність того, що прапор, про який ідеться, містив кельтський хрест. За таких обставин перевага сумніву мусить бути віддана на користь апелянта. В результаті, не вважаємо за потрібне вивчати скаргу клубу в частині аргументів, базованих на поданому висновку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз…»

Як бачимо, базовою і непохитною цінністю в Європі є презумпція невинності. До якої ж конфедерації належить ФФУ?

- Чи не здається Вам, що від українського суддівського корпусу треба вимагати більшої відкритості, намагатися, аби судді й інспектори публічно коментували свої дії? Тренери й гравці страждають від суддівства спершу на полі, а потім, висловлюючи своє невдоволення арбітражем, розплачуються за свої висловлювання з власного гаманця. Все тому, що давати інтерв’ю відразу після матчу вони повинні «згідно протоколу»…

- Безперечно. І нам дуже приємно, що все більше футбольних фахівців, журналістів починають розуміти необхідність таких змін. Тепер справа за клубами, які можуть консолідуватися і рішуче покласти край цій штучно створеній інформаційній «залізній завісі».

- В одній зі своїх відповідей ви частково торкнулися фанатів «Карпат». Зовні, те, що творить львівський фанатський сектор, виглядає дуже видовищно. Часто за львівськими ультрас спостерігати цікавіше, ніж за грою команд на полі. Але для клубу – то вартісне задоволення. Петро Димінський свідомо йде на такі витрати?

- Як відомо, віднедавна керуючі повноваження клубом було передано вболівальникам «Карпат». Більша їх частина об’єднана у громадській організації «Завжди вірні», і саме вони вправі вирішувати, як саме підтримувати команду і куди саме спрямовувати кошти з клубного бюджету.

- Навесні «Карпати» все ж планують переїздити на «Арену Львів»?

- Є цілий ряд запитань навколо цього стадіону. Зараз ми намагаємося їх вирішити. Триває дискусійний процес. Ми б хотіли, щоб переговори закінчилися успішно. Але не все залежить від нас. Хоча я таки не виключаю, що ми в цьому питанні досягнемо порозуміння і навесні таки гратимемо на новому стадіоні.

- Які пріоритети керівництво клубу робить напередодні зимового антракту? Чи вдасться зберегти гравців, на яких зараз існує великий попит – Семіра Штіліча, Левана Кенію, Лукаса?

- Стосовно придбань, то головний тренер нашої команди висловив побажання підсилити склад команди кількома футболістами. Звісно, найбільше нас турбує захисна ланка. Надто багато голів ми пропустили в цій частині сезону. Крапкові зміни будуть і на деяких позиціях в атакуючій ланці. Однак масового паломництва гравців у нас не буде. Найголовніше для нас зараз – стабільність. Стосовно попиту на наших гравців. Пропозиції справді є. Я цього не приховую. Але у Штіліча з нами контракт на три з половиною роки, у Кенії – на два роки, у Лукаса – на рік. Ми ведемо з ним переговори про продовження контракту. Сподіваюся, досягнемо згоди й іспанець продовжить грати за «Карпати». Нам цього дуже хочеться. Думаю, корисно залишитися в Львові було б і Лукасу. Він став тим, хто нам необхідний. Лукас і сам зрозумів, що «Карпати» - його команда. Гадаю, наразі він не розкрив свого справжнього потенціалу. Штіліч і Кенія щойно прийшли до нас, тому не бачу змісту навіть розглядати пропозиції від інших клубів. На них будується гра команди, тренерський штаб їм довіряє, тому нас би ніхто не зрозумів, якби ми купилися на пропозиції. На даний момент це – ключові фігури команди. Можна говорити, що вони не продаються.

- Якими Ви бачите «Карпати» в 2013-му?

- Видовищними, конкурентоздатними, успішними, сильнішими.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: