Ігор Пластун: "Хвилин за 20 до кінця гри подумав про Балажіца"

21 жовтня 13:00
Переглядів: 70
Пластун

За статистичними показниками компанії InStat Football, що включає в себе безліч оцінок за виконану на полі роботу, центральний захисник «Карпат» Ігор Пластун став кращим гравцем матчу проти «Іллічівця». Вже в понеділок, після того, як емоції вляглися і за справу взялися логіка та аналіз, Ігор поспілкувався з офіційним сайтом «зелено-білих». 

– Ми заслужено перемогли. Єдине, відчувалася якась передігрова невпевненість, острах невдалого результату, через те, що нам важко даються голи. Усе це довело до того, що ми мали справу із важкими фінальними хвилинами. А по грі, то ми були кращими, це всі бачили. 

– Коли вже почався доданий арбітром час, чи залишалася в тебе віра в перемогу? 
– Зізнаюся, що коли пішли вже додані хвилини, то віра в перемогу залишається, але думки літають біля нічиєї. Тільки, якщо наші уболівальники зауважили, ми не припиняли атакувати, зробили ставку на довгі передачі, з надією зачепитися за м’яча. Ми дуже хотіли виграти і вірили у те, що нам усе вдасться. 

– Ти здивувався, коли побачив, як Балажіц виходить на заміну і біжить не в оборону, а в атаку? 
– Хвилин за 20 до фінального свистка, коли чи «Карпати», чи суперники, вкидали аут, ми з Гітченком та Костевичем перекинулися кількома словами. Я вже тоді сказав хлопцям, що нам треба Балажіца. Коли ми почали контролювати гру, тримали м’яча внизу, то у нас виходило дуже небагато. Більше шансів та моментів вдавалося створювати за рахунок довгих передач. І саме в такій ситуації вихід Балажіца або будь-якого іншого високого гравця мав нам допомогти. Тобто за потреби вперед могли б піти я чи Гітченко. 

– Балажіц повернувся зі збірної з травмою...
– Ну, він встиг провести одне чи два тренування. Напевно, тренери вирішили поберегти його і це правильно, адже Ґреґор не був в оптимальних кондиціях. І все ж він нам допоміг, показав, що кожен гравець команди готовий віддати усе за результат. Я от недавно переглядав фото з матчу, коли Балажіц забив гол і на нього налетіли усі, хто міг, то зауважив емоції Юри Яструба. Він не провів у Прем’єр-лізі ще жодної секунди, але переживав за команду на рівні зі всіма. Так і будується колектив...

– На твою думку, чого бракує Сергійчуку для того, щоб він почав забивати? Чи підтримуєте ви його? 
– Я вважаю, що це питання треба залишити осторонь і нічого про це не говорити. Повірте, Міша на тренуваннях працює як ніхто, і за свої старання він отримає винагороду. 

– За показниками InStat Football ти отримав найвищу оцінку... 
– Це приємно, але хіба можна сказати, що будь-який гравець нашої команди не бився за результат? Билися усі від воротаря до форварда. А це всього лиш цифри. Ми, захисники, маємо свій обсяг роботи, працюємо в єдиноборствах, десь підчищаємо. Приємно, що мою роботу оцінили, але той же Гітченко відпрацював не менше за мене і так само приніс «Карпатам» користь. 

– Балажіц – твій друг, ви багато часу проводите разом. Після того, як він почав забивати, у тебе нема внутрішнього відчуття і бажання й самому опинитися на місці форварда? 
– Така думка завжди є, не лише у мене. Думаю, про це і воротарі десь потайки мріють. Кожен хоче забити гол, я не виняток. От на всі стандарти підключаюся, десь у мене виникають моменти. Як пощастить, то забиватиму. Ґреґ теж до цього сезону забив два чи три голи, а зараз за дев’ять матчів вже чотири. Така футбольна доля, сьогодні один забиває, завтра інший. Добре, що йому вдається поєднати свою майстерність із удачею. А щодо себе, то я краще нехай не забиватиму, але команда виграє, ніж навпаки.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити