Ігор Пластун: "Не хочу бути тренером"

02 червня 09:00
Переглядів: 142
пластун

Капітан львівських «Карпат» Ігор Пластун став гостем авторської програми Віктора Вацка «Дубль W» на радіо «Вісті». Захисник «зелено-білих» розповів про минулий сезон, справи у клубі і капітанську пов’язку. 

ПРО НЕВИХІД У ЛІГУ ЄВРОПИ

Насправді важко розібратися в цілому. Якщо говорити про якусь таку глобальну проблему, то у нас, начебто, було все стабільно... Ми хотіли, ми прагнули, ми постійно на зборах говорили, що є шанси, хотіли вийти в Лігу Європи в цьому році, але, я вважаю, що часу нам не вистачило. І як би, і хто б не говорив, що футболісти можуть грати самі, їм не потрібен тренер або ще щось – це все неправда. Має бути людина, яка згуртує. Я не скажу, що тренерський штаб, який був у Безуб’яка, у Чижевського – не хотів цього. Він це робив. Але, на жаль, ми маємо сьогодні, те, що маємо. 

ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ І МАЙБУТНЄ

Я, наприклад, беру відповідальність на себе. Я – капітан команди, і я можу взяти відповідальність на себе. Я думаю, якщо кожен з футболістів, з керівництва, з тренерів візьме на себе, спробує щось покращити і чесно дивитиметься в майбутнє «Карпат», то в наступному році є шанси. Тим більше, якщо будуть відкриті трансфери, взимку прийшли вже до нас кілька непоганих атакуючих футболістів. Я казав в одному з інтерв'ю, що якби нам восени такого нападника, як Бланко-Лещук, то, я думаю, ми б набрали більше очок. Тому, що дійсно без нападника в деяких іграх дуже складно грати. Але, звичайно, прості вболівальники судять за результатом і не хочуть заглиблюватися далі. В принципі, всі вважають, що ми провалили цей сезон. Десь я з ними згоден, але ви знаєте, після трьох минулих сезонів, давайте будемо чесними, що сьоме місце – це досить непоганий результат. 

ПРО НОВОГО ТРЕНЕРА

Хотілося б такого тренера, який полюбляв би гарний футбол, для глядача. І коли футболісти виходять і отримують задоволення від футболу, то за це задоволення на футбольному полі вони гори звернуть за будь-яку людину – за тренера, за керівництво, за всіх.

ПРО ЛЬВІВСЬКИЙ ПЕРІОД КАР’ЄРИ

Я не звик про щось шкодувати. Я задоволений тим, як складається моє життя, як складається моя кар'єра. І вважаю, що в моїй львівській кар'єрі було більше плюсів. Коли ти дивишся назад, ти багато чого бачиш, що можна було змінити. Змінити навіть в плані своїх дій на полі. Я дуже вдячний долі за те, що я опинився в «Карпатах». Я дуже полюбив місто Львів, я дуже полюбив команду. І що б зі мною не сталося в житті і в кар'єрі далі, я завжди буду вдячний за той період, який я проводжу тут. Тут я одружився, тут у мене народився син, що, напевно, є найбільш важливим в житті кожної людини. І все це сталося саме у Львові. Тому я задоволений тим, як тече моя кар'єра, як вона проходить. І з кожним днем я хочу все більше працювати, щоб досягнути якихось успіхів. Буде це тут, у Львові, або десь в іншому місці, з «Карпатами» я вже пов'язаний на все життя – це однозначно.

ПРО КОНТРАКТ

У мене контракт якраз був розрахований на чотири роки. І ось зараз він якраз би закінчився. Але минулого літа після розмов і переговорів в першу чергу з Юрієм Беньом та з Ігорем Йовічевічем я вирішив, що для мене це буде зростанням в кар'єрі. І з цими людьми ми домовилися, що я продовжу контракт ще на якийсь час. І я в жодному разі не шкодую про те, що я зробив. Тому що «Карпати» мені дали дуже багато і в плані духовному, і в плані матеріальному. Тому все як має бути, так воно і є.

ПРО ВЛАСНИЙ ПРОГРЕС

Я однозначно прогресую. Можливо, це не так помітно, але я по собі відчуваю, що я прогресую. На жаль, я це теж можу сказати відкрито, не з усіма тренерами я прогресував так, як хотів би. На жаль, не всі тренери розділяють філософію того футболу центрального захисника, який бачу я. Але мені пощастило з тренерами, саме в плані футболу, такими як Костов, Йовічевіч, з якими я відчував себе добре, як футболіст... І хочу сказати, що такі тренери як Ковалець, як Йовічевіч – з ними я прогресував також, як і особистість. Тобто, тут є певний розподіл. Прогрес однозначно є. Але мені зараз 25 років. По собі я відчуваю, що готовий перейти на щабель вище і хочу відчути трохи іншого. Але всьому свій час. Я впевнений, що при чесній роботі, при тому відношенні нікуди воно від мене не дінеться.

ПРО ТРЕНЕРСЬКЕ МАЙБУТНЄ

Я п’ять років тому казав, що хочу бути тренером, але якщо мене запитати про це зараз, то скажу, що однозначно не хочу бути тренером. За ці п'ять років, що я живу, бачу багато, спілкуюся, і мені не завжди подобається, як чинять з тренерами. Ось тому моє завдання під час перебування у статусі футболіста – забезпечити життя так, щоб, після закінчення кар'єри, душа відпочивала. Я не хочу бути постійно під пресом. Це єдине – чому я не хочу бути тренером. Хоча сама робота мені подобається.

ПРО КАПІТАНСЬКУ ПОВ’ЯЗКУ

Звичайно, завжди приємно, коли партнери тобі довіряють капітанську пов'язку. Це говорить про те, що я переживаю за клуб, вболіваю за нього, і на полі віддаю всі сили. Тому, я думаю, будь-який футболіст, який виходив на поле з капітанською пов'язкою, підтвердить мої слова.

ПРО ФАНАТСЬКУ ПІДТРИМКУ

Я добре пам'ятаю нашу кубкову гру, коли тренером був ще Костов, проти «Металіста». Ми тоді грали на «Україні». Це дійсно... Такої підтримки я більше не пам'ятаю. Вболівальники настільки сильно нас підтримували. Такі моменти, дійсно, все життя згадуватимеш.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити