Ігор ПЛАСТУН: "Зараз у "Карпатах" дуже хороший колектив"

29 серпня 08:11
Переглядів: 306
пластун

Захисник "Карпат" Ігор Пластун про атмосферу в команді, причини останніх невдач клубу, а також про "список 19-ти", виставлених на трансфер.

- Ігор, ми включили вас в символічну збірну минулого туру. Визнання журналістів для вас має якесь значення?
- Я б злукавив, якби сказав, що мені це все одно. Після кожного туру пильно стежу за новинами у ЗМІ, і якщо твою гру відзначають, то це завжди приємно. Хоча, навряд чи для мене це може стати стимулом для подальших успіхів. Чесно кажучи, не зовсім впевнений старт моєї команди стимулює куди сильніше ніж визнвнняжурналістів.

- Правда, що перед грою з "Говерлою" відбулася зустріч з президентом клубу, а невдача могла коштувати тренерському штабу на чолі з Олександром Севидовим роботи?
- Така зустріч була, але ніяких ультиматумів не звучало. Я досі дивуюся, звідки взялися подібні чутки. Не секрет, що Петро Димінський любить футбол, тому й намагається якомога частіше зустрічатися і спілкуватися з командою. Так, у нас перед зустріччю з "Говерлою" був не найвдаліший період, тому приїзд на базу президента клубу був вельми доречним. У спілкуванні з нами він висловив своє бачення ситуації, зумів стимулювати команду своїми словами. Але повірте, жодних заяв на адресу тренерського штабу не звучало з його вуст. Більш того, подібні слова могли мати зворотний ефект.

- Наскільки непростим видався матч з "Говерлою"?
- Порівняно з минулим сезоном суперник сильно змінився, особливо в захисній лінії. Але в цій грі ми зіграли справді вдаліше, ніж ужгородці. Ми більше володіли ініціативою і вже в першому таймі повинні були відкривати рахунок. Та й у цілому фортуна була на нашому боці, і коли забили м'яч на початку другого тайму, то було таке відчуття, що вже цього разу перемогу, тим більше перед рідними вболівальниками, ми не упустимо.

Напевно, психологічно перевага була на нашому боці і хоч ми віддали ініціативу в останні хвилини другого тайму супернику, розуміли, що пропустити просто не маємо права. Та й суперник особливо нічого не створив. Можу згадати, хіба що відмінний підкат Пашаєва, який нейтралізував потенційну небезпеку біля наших воріт. Мабуть, більше і згадати нічого. І та не зовсім переконлива гра, яку ми показали після забитого гола, теж мала сенс.

- Багато в чому це і ваша заслуга, адже вам вдалося повністю закрити Ле Таллек і Лисенка...
- Все-таки це заслуга всієї нашої команди, яка самовіддано оборонялася, не дозволяючи суперникові наблизитися до нашої штрафної. Той же Балажіц, який грав зі мною в парі, теж нормально постарався, щоб наші ворота залишилися "сухими". Та й наші "крайки" не дозволили розбігтися фланговим атакуючим гравцям "Говерли". У цілому, постаралася вся команда, якій вдалося "зацементувати" оборону. Іншими словами, ця перемога була дійсно заслуженою.

У порівнянні з минулим роком, ми стали менше пропускати. Видно, що тенденція в плані оборони поліпшується і, у всякому разі, для захисників вона є приємною.

- Якщо команда не вигравала, забивши до матчу з "Говерлою" всього три м'ячі у шести турах, значить, є проблеми з нападом?
- Не став би так стверджувати. Якщо ми торік багато пропускали, то хіба варто говорити, що захисники погані, а нападники на рівні? Адже на полі грає команда, яка в повному складі і відповідає за результат. Цього року в семи іграх ми пропустили сім голів, і я вважаю, що це досить багато. А те, що мало забили, то голи обов'язково до нас прийдуть. Багатьом просто не щастило, адже ми створюємо чимало моментів, особливо в домашніх стінах. Це футбол, він став більш динамічним і кожна команда за гру може створювати багато можливостей для взяття воріт суперника. І тут перемагає той, хто більше їх реалізує.

Упевнений в тому, що перемога над "Говерлою" стане відмінним імпульсом для нас. Повірте, ми продовжуємо багато працювати над собою, зараз ми ще більше повірили у власні сили, і, може, навіть до нас прийшло то везіння, якого так не вистачало зі старту сезону.

- "Прорвало" Зеньова, який забив вперше в сезоні. Вітали його після матчу?
- Йому вдалося забити переможний м'яч, який для нас дуже важливий. Тому, думаю, приємність була подвійною. Зрозуміло, що дуже тепло привітали в роздягальні форварда, десь подкололи, пожартували, як і скрізь. Куди важливіше, що він сам повірив у свої сили. Зрозуміло, що на цей гол награла вся команда. Чого тільки коштує початок розвитку атаки, відмінна передача Гладкого. Та й сам Сергій проявив індивідуальну майстерність, зумівши випередити в штрафний Лисицького.

- Команда отримала в понеділок вихідний після цієї перемоги?
- Як такого вихідного не було, адже в суботу у нас виїзний матч у Севастополі. Але на поле виходити не довелося, були відновлювальні процедури і вже перемикаємося на наступну гру.

- Як зараз атмосфера в команді?
- Якщо брати початок чемпіонату, коли колектив був абсолютно новий, то, зрозуміло, настрій був не найкращим. Тим більше, ми розуміли, наскільки багато від нас чекають. Зараз, від гри до гри відчувається командний дух, ми стаємо все більш згуртованими, що позначається і в побуті, і на футбольному полі. І хоч нам вдалося в новому сезоні виграти лише одного разу, останні чотири матчі ми не програємо.

На тренуваннях, в іграх ми все краще відчуваємо один одного, і це приносить свої плоди. Та й поза полем відносини в команді дуже хороші. Скажімо, після важкої нічиєї в Луцьку, коли ми і зовсім могли програти, відчувалося, що ми всі стаємо ближче один до одного, емоції передаються вже по-іншому. Після гри ми з хлопцями обговорювали цю нічию, і відчувалося, що кожен переживає однаково подібні моменти. Зараз у "Карпатах" дуже хороший колектив. Видно, що надалі ми можемо стати ще більш згуртованими, що обов'язково позначиться на наших результатах.

- Можете зараз розповісти стосовно "списку 19-ти", виставлених у літнє міжсезоння на трансфер футболістів, в який і ви потрапили?
- Футболісти так до кінця і не зрозуміли, для чого це робилося. Та й керівництво клубу теж особливо не говорило з нами з цього приводу. Хоча через якийсь час стає зрозуміло, що, швидше за все, керівники клубу, таким чином, хотіли струсанути команду. Завдяки цьому, кожен зрозумів, що незамінних немає і щоб чогось досягти у футболі, необхідно продовжувати багато працювати і працювати.

Можна зрозуміти і керівництво клубу, адже "Карпати" два роки закінчували сезон у підвалі турнірної таблиці, і навряд чи 14-го місця в таблиці чекають вболівальники команди, яка ще не так давно грала в Європі. Та й ми не хочемо бути колективом, який бореться за виживання. У кожного з нас є свої амбіції, і спортивний результат стоїть на першому місці. І повірте, кожен з нас готовий битися на полі не за зарплатну відомість, а, в першу чергу, за честь клубу.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: