Ілля Михайловський: "Мрію колись зіграти за збірну України – це глобальна мета"

21 січня 11:53
Переглядів: 89
Михайловський

Ще у 17-річному віці цей опорний півзахисник виступав у молодіжному складі криворізького «Кривбаса». Зараз йому вже 19 і шанс зарекомендувати себе у першій команді львівських «Карпат». Інформаційний центр «зелено-білих» продовжує знайомити читачів із талановитими виконавцями, які поїхали на зимові збори в Туреччину. На черзі – Ілля Михайловський. 

– Після кількох напружених днів із серйозними навантаженнями, команда отримала нагоду показати себе у грі...
– Ми провели двосторонню гру. Не секрет, що у грі легше себе проявити і показати. Тренування – одне, а у грі ти щось вигадав і тебе вже побачили. Тому краще грати...

– Поруч з тобою були вже досвідчені партнери. Швидко адаптувався? 
– Чачуа трохи у вищій лізі пограв, Карноза пограв. З ними цікаво. Щось намагаюся брати від них, але і сам старався бути не гіршим. Натомість моїм опонентом був Тарас Завійський, якого я добре знаю, тому у цьому плані мені було легше. 

– Гравці з юнацької команди звертали увагу на незвичні для них навантаження. Тобі як гравцю дубля, мабуть, легше? 
– Ну, я б так не сказав. Кравець, Сениця, Гуцуляк – вони зовсім не маленькі. Тому мені не набагато легше, ніж їм. Але те, що є навантаження, навіть серйозні, це правильно. Так і має бути в першій команді.

– А тренування на піску має бути? 
– (Сміється) Так, є у нас збірна з надлишковою вагою, тому зранку проводимо додаткову зарядку на пляжі. Щойно прокинувся і відразу на пісок. Це не надто приємна процедура, ноги підсідають, а вони і так не в ідеальних кондиціях, зважаючи на складні тренування. Але нічого не поробиш... 

– Розкажи, як ти потрапив до Львова? 
– Я є вихованцем кременчуцького «Кременя». У чемпіонаті ДЮФЛ виступали у вищій лізі, але після невдалого сезону вилетіли до першої ліги. Їздити і грати по селах мені не дуже хотілося, тому я почав шукати інші варіанти. Запропонував свої послуги «Кривбасу» і мене взяли. Спершу грав за юніорську команду, а потім за дубль. Зрештою, як усім відомо, «Кривбас» зник з футбольної карти через фінансові проблеми, довелося знову шукати собі команду. Агент запропонував кілька варіантів, серед них були і «Карпати». Я одразу обрав Львів, приїхав сюди, місяць тренувався, після чого мені запропонували підписати контракт.

– Чому ти вибрав саме Львів?
– А мені місто завжди дуже подобалося, до того ж я чув, що тут непоганий колектив і хороші тренери. Подумав також, що тут є реальний шанс зачепитися за щось, тут довіряють молодим. У самому місті все було супер. Я дуже швидко до всього звик, не мав ніяких проблем. Спілкуюся переважно російською, але і з українською мовою не маю клопотів. Можу говорити і так, і так. 

– Запрошення на збори з першою командою стало для тебе несподіванкою?
– Було приємно. Всі молоді хочуть, щоб на них звернули увагу. 

– Кожен футболіст до чогось прагне. У тебе яка мрія? 
– Мрію колись зіграти за збірну України – це глобальна мета. А зараз було б добре виходити на 5-10 хвилин у вищій лізі, потім на тайм, потім ще більше, закріпитися в основі... 

– На твоїй позиції дуже серйозна конкуренція... 
– Але без неї неможливо розвиватися. Це здорово. Якщо я кращий, то гратиму. Якщо не кращий, то тренуватимусь і старатимусь... 

– А як ти ставишся до оренди? 
– Не дуже добре. Якщо тебе віддають в оренду, отже не дуже розраховують. Знаю, що є багато прикладів, коли оренда виявлялася корисною, але я все ж хотів би залишитися у Львові і грати за «Карпати».

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити