Ірина Стельмах - ексклюзивно про робочі будні, сучасну "Галичанку" та їжачка Нео

20 червня 23:06
Переглядів: 467
Стельмах

Кажуть, людину можна пізнати за відповідями на неочікувані питання. "Галичина Спортивна" розпитала відому екс-"галичанку" Ірину Стельмах не лише про останні події у світі гандболу, а й про зовсім далекі від спорту речі. Гравчиня "Олімпії Бескид" поділилась найцікавішим!

- Насамперед, опиши у кількох словах свій минулий сезон.

- Перехід у нову команду був крутим поворотом у моєму житті, але все виявилося не так страшно, як здавалося на початку. Головне було освоїтися і звикнути, а після того було набагато легше. Скажу так: якби ми потрапили у вісімку, то ситуація виглядала б набагато кращою. Нам не вистачило однієї перемоги. Це означає, що нам є над чим працювати.

- У дев'яти зіграних іграх ти закинула 57 м'ячів. Калькулятор каже, що це більше шести голів за гру. Як оцінюєш такий показник?

- Що ж, це досить непоганий показник, але багато чого залежить також від кількості кидків, тобто співідношення закинутих та незакинутих.

- Як Новий Сонч прийняв тебе і Тамару на побутовому рівні?

- На побутовому рівні ми були забезпечені практично всім, що потрібно спортсменам: житло, зал, басейн, спортивне спорядження. Якщо чогось не вистачало, то можна було попросити, - і все для тебе.

- Чи може похвалитись твоя команда особливими вболівальниками?

- Думаю, що може! Не скажу, що у нас їх так багато, але вони вірні нам, не пропускають жодного нашого матчу. Вони живуть цим як під час, так і після гри. Є один чолов'яга, котрий колись стояв на воротах у гандболі, так ось він - найбільший наш уболівальник, він їздить з нами на всі ігри і завжди частує нас якимись смаколиками.

- Повертаючись до Львова... Ностальгія сильна?

- Так, сильна. Сумую за Львовом, пригадуючи все, що пережила разом з дівчатами. Здається, що Львів буде для мене рідним, буде завжди тепло приймати і чекати, де б я не була.

- Цікавишся справами "Галичанки" зараз?

- Так, завжди цікавлюся. Якщо є матчі онлайн, то намагаюсь їх не пропускати. Переживаю, мабуть, ще більше, ніж переживала б на майданчику.

- Розкажи про останній сезон львівської команди. Яким ти бачиш його зі свого погляду, з того, що чуєш від дівчат? Зокрема хочеться почути про відхід з команди Василя Козара.

- У команді багато чого змінилося з відходом Козара, змінився малюнок гри, тренування стали дещо іншими, панує зовсім інша атмосфера як на майданчику, так і в побуті. В останньому сезоні "Галичанка" отримала свій неоціненний досвід на європейській арені. Я думаю, що дівчата зрозуміли, що немає непереможних команд. Щодо чемпіонату України, то вони молодці, адже зуміли вийти в лідери з такої нелегкої ситуації, яка склалася на початку.

- Мені здається, хоч і не претендую на об'єктивність, що пані Штефан у своїх інтерв'ю часто натякає, що при ній гра команди стала кращою, різноманітнішою. Чи коректно це по відношенню до минулого тренера?

- Кожен тренер має своє бачення. У Козара був свій гандбол, у Штефан - свій. Головне, щоб був результат. А там всі методи хороші...

- Хочеться більше дізнатись про Ірину Стельмах у повсякденні.

- У повсякденні я люблю готувати, особливо десерти. Часто сиджу в Інтернеті у пошуках якогось нового рецепту, який неодмінно потім застосую. Ще люблю вишивати бісером та вчити англійську і польську мови.

- А яка з прочитаних книг залишила у твоєму житті найбільше враження?

- Важко сказати, адже кожна книжка цікава по-своєму і, у різний спосіб, залишає по собі якийсь відбиток. Люблю читати сучасних авторів української прози. Наприклад, Люко Дашвар чи Дару Корній. А із зарубіжних - Кінга і Брауна.

- Чому надаєш перевагу: каві чи чаю?

- Чай п'ю частіше, ніж каву - це факт. Але полюбляю більше каву, вона мені приносить справжнє задоволення.

- Що найбільше цінуєш у людях?

 - Справжність, доброту, відвертість, ставлення до інших, почуття гумору.

- Маєш якийсь талісман?

- Не можу похвалитися якимось талісманом. Я вірю в Бога, в Його допомогу, і завжди молюся перед грою.

- Якій музиці надаєш перевагу?

- У мене немає улюбленого стилю музики. Охоче слухаю всі музичні новинки, котрі можуть потім місяцями сидіти у мене в голові.

- Стежиш за футбольним Євро?

- Можна сказати, що ні. Футболом особливо не цікавлюся, та якось і часу не було. Й так всі новини зараз можна побачити в соціальних мережах, чим я охоче користаюся.

- Назви, будь ласка, головні стереотипи про гандболісток, які тебе дратують.

- Навіть не знаю. Якщо розглядати фігури інших спортсменок, то по них ще можна визначити, яким видом спорту вони займаються. У нас же фігури розвинені пропорційно, тому людям важко вгадати наш вид спорту, хіба що можуть сказати, що у нас плечі більші від чоловічих.

- А тепер, без перебільшення, три головні питання. Питання перше: якби тобі подарували їжачка, як би ти його назвала?

- Ой, навіть і не знаю... Мабуть Нео, адже це щось нове, те, чого у мене ще ніколи не було.

- Питання друге: якби тобі подарували дім, у який колір ти б розмалювала його стіни?

- Останнім часом у захваті від жовтих будинків, вони мають позитивний вигляд у будь-яку погоду та пору року.

- Питання третє, завершальне: якби тобі подарували острів, що б ти з ним робила?

- Запросила б усіх дівчат до себе на відпочинок, а сама була б там барменом і винаходила нові алкогольні коктейлі!

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити