Іван Шикеринець: "В дітях майбутнє рожнятівського футболу"

08 квітня 13:13
Переглядів: 106
Шикеринець

27 березня на конференції РРФФ було обрано нового керманича рожнятівського футболу. При абсолютній підтримці всіх присутніх ним став селищний голова Брошнів-Осади Іван Борисович Шикеринець. А його заступником обраний священик, редактор сайту «Футбол Рожнятівщини» о. Михайло Луців. 

֫— Перш за все, хочу привітати вас із обранням головою РРФФ. Що змусило вас зробити такий крок? Розкажіть більше про себе. Ви вчора на конференції сказали, що у футболі з 12 років. Можете щось більше розказати?

— Що змусило зробити такий крок? Гаразд. Я змалечку жив і живу футболом – спав із м’ячем, бігав на стадіон при першій можливості, засипав біля телевізора. З шкільних років і донедавна активно займався футболом, проте за станом здоров’я вимушений перейти в ранг фанів та функціонерів.
Мені 36, навчався в Брошнів-Осадській школі, в 1997 – 2003 роках – в ТАНГ, решту всього свідомого життя – брошнівчанин. З 2005-го по 2010-й — приватний підприємець. З листопада 2010 року по нинішній час – селищний голова смт. Брошнів-Осади. У 2011 році був ініціатором та співзасновником ГО «Спортивний клуб Брошнів», що опікується розвитком спорту і, зокрема, футболу в Брошневі, дбає про розвиток інфраструктури. Коли навчався у виші й час від часу виступав на районному рівні за команду Брошнева, на собі відчув, що таке футбол на район – страшні поля, низький рівень організації проведення матчів і суддівства, незадовільне матеріальне забезпечення команд, нехтування регламентом, регулярні потасовки – все це не красить футбол.

— Які плани у вас щодо розвитку футболу на Рожнятівщині? Торік у нашому районі було піднесено високо планку. Як плануєте підтримувати цей рівень, а може, й підвищити?

— За останні 4 – 5 років ситуація кардинально змінилася – перевернулася з ніг на голову. Це неабияк приємно. До того ж, район постійно представлений на обласному рівні, цьогорічні досягнення, без сумніву, стануть історичними. Для підтримання такого рівня необхідно згуртувати довкола ідеї здорової нації та розвитку футболу максимальну кількість зацікавлених осіб – владу районну та на місцях, ініціативних людей – спонсорів меценатів, освіту, ДЮСШ і разом системно і планомірно рухатися до мети.

— Чи будете мати тісну співпрацю з вашими колегами-головами сільських та селишних рад в питанні розвитку футболу на місцях, тобто в селах?

— Планую відвідати кожне село і провести зустрічі зі сільськими головами та футбольними аматорами для визначення проблемних питань та пошуку шляхів вирішення. Особливу увагу варто приділити дитячому футболу, потрібно налагодити тісну співпрацю із ДЮСШ та відділом освіти.

— Свого часу С. М. Ковальчук плекав надію на проведення чемпіонату району серед юнаків. Навіть, було, розробив територіальні групи (зони). Ця ідея так і не була реалізована. Чи не плануєте провести такий турнір юнаків, скажімо, в липні, коли команди в чемпіонаті будуть мати перерву?

— Готовий розглянути такий варіант, обговорити формат. Чому б і ні? Мабуть, формат турніру був би оптимальним.

— Що скажете про співпрацю з ІФФФ?

— Маю особисту думку про цих панів і їх роль у футболі, проте заради розвитку футболу на Рожнятівщині готовий шукати компромісу будь-де і будь-із ким.

— Задля розвитку дитячо-юнацького футболу на місцях чи готові до діалогу про залучення коштів від місцевих підприємців?

— Однозначно.

— Щороку районна рада виділяє якийсь мізер на спорт і на футбол, зокрема. Проте цих коштів важко отримати. Як будете намагатися, все ж таки, отримати ці кошти на федерацію. Бодай аби було чим оплатити суддів. Бо минулого року самі команди оплачували арбітрів. а також нічого не отримали з відрядних грошей…

— Шукатимемо можливості розв’язання проблеми. Ситуація сьогодні надто складна, але разом можна подолати будь-які труднощі. Мрію, аби в кожному селі був пристойний стадіон, тренажерний майданчик та хоча б один на 4 – 5 штучний майданчик.

— Яку плануєте співпрацю з представниками команд, на який практично висить весь тягар організації футболу в селі?

֫— Перш за все, потрібно зустрітися, заслухати і почути один одного, а потім аналізувати проблематику та думати, що і як робити далі.

— Про штучний майданчик. Ідея непогана. Це якраз би послужило розвитку дитячого-юнацького футболу. Але як її реалізувати?

— Тут знову ж варто підходити конкретніше й індивідуально, першим ділом стадіон та природні поля – воно навіть і для здоров’я краще, проте синтетика теж витребувана. Перш усього силами громади можна готувати основи майданчиків, а далі шукати джерела для фінансування придбання штучного покриття.

— У кожній команді як району, так і області грають футболісти – так звані легіонери. Як ви ставитесь до цієї практики з іногородніми гравцями?

— Вважаю за необхідне проводити якомога більше змагань між дітьми та юнаками.

— Це окремі турніри? Незалежні до команд-учасниць чемпіонату та першості району?

— Так, для розширення кола залучених осіб можна спробувати провести кубок серед ветеранів, між організаціями.

— Про ЗМІ. Вчора спортивний журналіст “Новини Підгір’я” сказав, що виходить на заслужений відпочинок. Як плануєте співпрацювати з місцевими ЗМІ?

— Інтернет – однозначно оперативніший та гнучкіший, це один бік медалі, проте газета ширше коло охоплює. Якщо не буде людини, що здійснюватиме цю роботу від газети, спробуємо вести бесіду про передрук матеріалів сайту.

— Так, в інтернеті оперативно. Є сайт «Футбол Рожнятівщини». Є багато груп Вконтакті, звідки можна брати оперативну інформацію, але це окремі команди, які оперативно висвітлюють інформацію. Чи не думали ви над тим, щоб зобов’язати кожну команду, щоб мала свого прес-секретаря, який би міг висвітлити футбольний перебіг подій під час та по завершенні матчу? Плюс фото. В кожного зараз є телефон з інтернетом. Просто треба зобов’язати.

— То нелегко, проте доцільно, можна обговорювати таке питання.

— Що можете побажати футбольній громадськості від голови РРФФ?

— Миру, здоров’я, взаєморозуміння і поваги, наполегливості й працелюбності у напрямку розвитку футболу, високих досягнень та міцного здоров’я. І, звичайно, Божого благословення.

— Дякуємо за те, що погодилися на розмову. Нехай Бог допоможе вам і вашій команді однодумців реалізувати всі плани.

— Дякую і вам щиро бажаю успіхів та сподіваюся на плідну співпрацю.


Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити