Іван Скіцко: "Я вірю, що в "Урагану" є велике майбутнє"

12 червня 15:43
Переглядів: 148
Іван СКІЦКО

У футболці івано-франківського "Урагану" він провів шість сезонів, починаючи з дебютного 2002/03 рр. По завершенні ігрової кар'єри став тренером клубної ДЮСШ, далі очолив дитячо-юнацький напрямок. Два останні роки працював наставником команди "дублю", а відтепер - це головний тренер "Урагану". Знайомтеся ближче - Іван Васильович Скіцко...

- Чи стало для Вас несподіванкою призначення на посаду головного тренера основної команди?

- Чесно кажучи, мене приємно вразила довіра керівництва клубу, і те, що мені запропонували посаду головного тренера. Я дякую за такий шанс, тож докладатиму максимум зусиль, щоб продемонструвати свої тренерські здібності. У майбутнє я дивлюся з оптимізмом, незважаючи на те, яким буде склад команди. Це буде хороший виклик для молодих та амбіційних гравців, буде шанс себе проявити з найкращого боку.

- Для гравців "Урагану-2" одягнути форму основної команди - мрія, яка для багатьох з них тепер стане реальністю. Вчорашні дублери - це кістяк нової команди?

- Так, основний акцент ставиться якраз на молодих гравців з першолігового "Урагану-2". Хоча можу сказати, що вже погодилися захищати кольори клубу й надалі чотири футзалісти з "бронзового" складу, саме вони будуть тією ланкою, яка додасть нашій команді необхідного досвіду. Я розумію, що нам треба надзвичайно багато попрацювати, але в майбутньому я бачу перспективу, незважаючи на суттєве зменшення фінансування "Урагану".

- За останні кілька сезонів команда на чолі з Сергієм Гупаленком поставила дуже високу планку - чотири роки поспіль "Ураган" вигравав нагороди. Чи вже відомі завдання, які поставлені керівництвом на наступний сезон?. І що скажете про попередній тренерський штаб?

- Цілі на сезон ми ще не ставили, про це ще будемо говорити. Але які б вони не були - віддаватися у кожній грі ми будемо по-максимуму, адже "планка" і справді дуже висока. Я хочу відразу запевнити всіх, що у нас буде боєздатний колектив, який завжди буде докладати всіх зусиль для перемоги. Я безперечно розумію, що нам, як молодому колективу, буде непросто. Однак в літнє міжсезоння ми повинні виправити чи мінімізувати всі наші недоліки, щоб вийти на початок сезону добре підготовленими. Щодо попереднього тренерського штабу, то Сергію Станіславовичу за ці 6 років, які він очолював команду, клуб всіляко сприяв, щоб у команді були зібрані найкращі футболісти. Чесно кажучи, слідкуючи за виступами "Урагану" і спостерігаючи за колосальним рівнем майстерності гравців, іноді дивуюся, як цей колектив не виборов "золото" у минулому сезоні. Звісно, що на все це є свої причини, і найкраще пояснити їх може тільки Сергій Гупаленко. Адже в складі команди грали справді висококваліфіковані футболісти.

- В головну команду ви прийшли зі своїм тренерським штабом. Це була Ваша умова? Розкажіть більше про ваших помічників.

- Коли мене призначили головним тренером "Урагану", я знав, що саме з цими людьми я хочу працювати далі. Це - справжні однодумці, професіонали своєї справи, мудрі порадники. Наприклад, другий тренер - Ярослав Ватаманюк. Можливо, дехто і буде "закидати", що у футзалі він всього два роки, але ні для кого не таємниця, що це - зірка прикарпатського футболу. Тому його неоціненний досвід та важливі поради були і є надзвичайно цінними для мене. Лікар-масажист - Богдан Іванович Шкварок - людина, в якої за плечима 30 років роботи спортивного лікаря у "Прикарпатті". Не даремно він дівічі допомагав команді на вирішальних матчах плей-офф у Черкасах. Сергій Кривенький вже 11 років є начальником команди, в "Урагані" він з самісінького початку. Тут взагалі нічого й додати. Зі своєю роботою завжди справляється швидко і професійно, багато побутових питань тримає під постійним контролем. Тож в мене не виникало жодних сумнівів, що саме з цими людьми я буду працювати далі.

- Ви розповіли про свій тренерський штаб, тепер, будь-ласка, розкажіть кілька слів про себе…

- Коли "Ураган" тільки створювався у 2002 році, мене, як технічного гравця, запросили в команду. На той час була нестабільність у великому футболі, тож я не роздумуючи, прийняв цю пропозицію. Тоді ми тільки робили перші кроки у футзалі, але, на щастя, підібрався непоганий склад. За рік запросили досвідченого Сергія Ожегова, який зробив надзвичайно великий внесок в розвиток клубу. Зізнаюся, що саме від нього та від Юрія Костишина взяв дуже багато. Згодом мені довелося попрацювати і з Тарасом Вонярхою, і з Владиславом Корнєєвим. І попри те, що в кожного тренера є своя думка, своє бачення, в кожного з них я вчився чомусь новому. Вчитися не припиняю я і зараз...

Нелегкий період у моєму житті був в той момент, коли я закінчив ігрову кар'єру у 2008 році. Тоді наш клуб експериментував з наймолодшою групою віком до п'яти років, мені було нелегко переключитися на дітей. Так і залишився прцювати в "Урагані", а згодом я полюбив свою роботу. Потім мене призначили і головним тренером клубної ДЮСШ. Також паралельно я працював з дорослими гравцями, що виступали в обласному чемпіонаті та першості. Тож цей факт зіграв мені "на руку", коли обирали очільника дублюючої команди. Як на мене, незважаючи на те, що за два сезони у першій лізі "Ураган-2" не виконав свої цілі на всі 100%, все-таки головне завдання - підготовка кадрів для основної команди, виконане - і тепер 10 молодих футзалістів гратимуть в "Урагані". Тож я дякую Богу та керівництву, що в Івано-Франківську є такий клуб зі своєю історією, і що я досі тут працюю. Я вірю, що в "Урагану" є велике майбутнє.

- Граючи в першій лізі, Ви перетиналися з багатьма тренерами. Звичайно, пильно спостерігали за матчами в Екстра-ліги. Кого з наставників можете виділити?

- Щодо футзальних фахівців, то для мене особисто тренер номер один - це Станіслав Гончаренко. Особисто з ним я не мав нагоди попрацювати, але відгуки про нього, усі завойовані трофеї і титули є красномовним свідченням його професіоналізму. Подобається мені підхід до роботи й Євгена Ривкіна. Двічі поспіль здобуте чемпіонство доводить, що харківський "Локомотив" - таки потужний колектив. Для мене ця команда завжди була прикладом. Вони починали вісім років тому, і хто б міг подумати, що ці молоді гравці виростуть у такий боєздатний колектив. Мені імпонує їхній варіант розвитку, їхній спортивний ріст. Це - "кузня" професійних футзалістів.

В подібному напрямку працює і Роман Ковальчик у Луганську, який зумів відкрити чимало талановитих гравців, що згодом перебралися до інших клубів за немалі гроші. Не можу обійти увагою й Олександра Косенка. За рік в "Енергії" - два завойовані кубки країни, "бронза" і "срібло" чемпіонату, і це - не випадково.

Хотів би відзначити роботу Сергія Гупаленка і наставника "Єнакієвця" Олега Солодовника, які своїм командам поставили цікаву, видовищну, зрілу гру, за якою приємно було спостерігати. Непогано себе проявив і Сергій Піддубний. Виходячи з того "матеріалу", що в нього є, він - молодець. Попри нелегкі часи "Кардинал-Рівне" - боєздатний колектив, що на собі сповна відчули усі команди Екстра-ліги.

Зараз на очах прогресує "Спортлідер+" із тандемом Мглинець-Стасюк. На фініші чемпіонату хмельничани показали, що в наступному сезоні вони точно боротимуться за більш високі місця, аніж займали два роки поспіль. У Першій лізі, я вже це говорив неодноразово, мені подобається трійка тренерів, яка грала у "Фіналі чотирьох" - це Валентин Бондар з "Буран-Ресурсу", Віталій Чернишов з "Моноліта" і Валентин Цвєлих з "Лукасу". Зокрема, "Ураган-2" особисто відчув впевненість у своїх силах кременчузької команди. Вони - дуже злагоджений колектив, не дивлячись на відсутність "зіркових" гравців.

Хочу добрі слова сказати і на адресу Павла Ардаковського з "Одеси", Сергія Пєсоцького - тренера "СумДУ", сподобався мені і В'ячеслав Листопад - граючий наставник "ІнБеву". Варто сказати, що таки є в Україні тренери з помітним професійним рівнем підходу до справи, що дає прогрес і приносить кінцевий результат.

- Та все ж матчі "Фіналу восьми" Кубку України показали настільки великою є різниця у класі між командами Екстра-ліги і Першої ліги. У наступному сезоні, коли вони об'єднаються і гратимуть у зонах, це буде "на руку" таким командам, як омолоджений "Ураган"?

- Якщо відштовхуватися від майбутнього формату наступного чемпіонату, то, можливо, загальний рівень і впаде, але зі спортивної точки зору сам чемпіонат має бути досить цікавим. Тож, думаю, що для оновленого "Урагану" це буде швидше "на руку", аніж навпаки. За три роки в Екстра-лізі усі сім клубів досконало вивчили один одного. Якщо команди грають кожен з кожним по чотири матчі, потім зустрічаються ще в кубкових поєдинках, а потім - у вирішальній стадії плей-офф, то це вже надто передбачувано. Ми з року в рік варимося у "власному соці". З появою нових команд з'являться і нові обличчя, буде спортивна інтрига. Сподіваюся, що Асоціація футзалу зробить правильні кроки для розвитку нашого чемпіонату, запропонувавши новий формат і збільшивши кількість учасників.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити