"Карпати" – "Дніпро": історія одного матчу

20 березня 11:00
Переглядів: 101
Карпати

Протистояння «Карпат» і «Дніпра» ще з давніх часів мали певну родзинку. Дві харизматичні, яскраві і своєрідні команди з різних кінців країни неодноразово видавали класні матчі. Так було у радянські часи, ситуація не змінилася і в часи Незалежності. Перший поєдинок у чемпіонаті України у 1992-му завершився домашньою перемогою «Дніпра». У матчі другого кола у Львові було зафіксовано нічию. А от у третьому поєдинку цих команд відбулася знакова подія – «Карпати» вперше перемогли дніпропетровців. 

Той матч є цікавим не лише через ту прем’єрну перемогу. Листопадова зустріч 1993-го поєднала у собі кілька цікавих фактів, на основі яких можна було б зняти непоганий блокбастер. 

Про народження нової зірки, історію, що цьому передувала, вилучення, погодні умови і підтримку трибун «України» – згадують учасники матчу, що відбувся більш, ніж 22 роки тому. 

«Карпати» – «Дніпро» – 3:1

14.11.1993. 15:00. Львів. Стадіон «Україна». 4 000 глядачів. –2°C

Суддя – Костянтин Панчик (Сімферополь).

«КАРПАТИ»: Стронціцький Богдан, Євтушок Олександр, Чижевський Олександр, Гамалій Іван (Шулятицький Юрій, 85), Мокрицький Юрій, Петрик Анатолій, Різник Володимир, Покладок Андрій, Валенко Едуард (Гнатів Роман, 82), Плотко Ігор, Шулятицький Андрій.

Тренер – Маркевич Мирон.

«ДНІПРО»: Медін Микола, Горілий Володимир, Беженар Сергій, Дірявка Сергій, Михайленко Дмитро, Полунін Андрій, Похлєбаєв Євген, Максимов Юрій, Думенко Сергій, Мороз Геннадій (Москвин Валентин, 46), Коновалов Сергій.

Тренер – Павлов Микола.

Голи: 1:0 – Покладок Андрій (7), 2:0 – Покладок Андрій (21), 3:0 – Покладок Андрій (66), 3:1 – Максимов Юрій (90).

Попередження: Покладок Андрій (52) – Коновалов Сергій (23).

Вилучення: Михайленко Дмитро (31).

В одному з інтерв’ю кумир львівських вболівальників Андрій ПОКЛАДОК розповів про цікавий випадок, що трапився з ним напередодні гри проти «Дніпра». «Я запізнився на передматчеву установку. Банально проспав – мене намагалися розбудити, на що я відповідав: «Так-так, уже біжу...». Нарешті, встав із ліжка, дивлюся – нікого поруч немає. Прийшов у кінозал, відчиняю двері – зачинені. Я сильніше стукнув, двері піддалися. Із внутрішньої сторони їх ногою підпер помічник головного тренера Володимир Журавчак. Маркевич, який проводив установку, запитав: «Андрію, де ти був?» Відповідаю: «Спав». Мирон Богданович поцікавився, де мій будильник і запропонував сісти. Установка фактично підійшла до свого завершення. Я вийшов на поле й забив три м’ячі. Потім Дмитро Мазур жартома запитав: «Може, Покладку не потрібно ходити на установки?»

Правдивість цієї історії підтверджує партнер Андрія, Анатолій ПЕТРИК. «Так, чиста правда. Андрій тоді самотужки все зробив. Він був домашнім гравцем, легко йому давалися голи на «Україні». На той матч у складі «Карпат» вийшли майже всі місцеві хлопці, за виключенням кримчанина Олександра Євтушка і дніпропетровця Ігоря Плотка. Ми не з чужих слів знали, що таке командний дух. У нас з «Дніпром» взагалі цікаві відносини були. На початку дев’яностих для дніпропетровців було за щастя зіграти з нами у Львові бодай внічию. Ми по-особливому налаштовувалися на такі матчі. Образливо було у травні 1996-го, коли ми в Дніпропетровську постраждали від суддів. Любомир Вовчук пробивав у порожні ворота, а Сергій Мізін, тоді ще гравець «Дніпра», вибив м’яч рукою з лінії. Суддя не вилучив порушника і не призначив пенальті. Після цього нам двічі забив бразильський легіонер «Дніпра» Емерсон і ми програли. Поєдинки з дніпропетровцями завжди були цікавими».

«Важко нам було, – згадує гравець «Дніпра» Валентин МОСКВИН. – «Карпати» тоді потужно виглядали. У Львові нам завжди було непросто грати. Деталей матчу я не пригадую, але знаю точно, що львів’яни виграли по ділу. Тим більше, ми грали в меншості».

«Я точно пригадую мерзлу землю, хоч на календарі була лише середина листопада, – каже герой зустрічі Андрій ПОКЛАДОК. – То був мій перший хет-трик. На той момент мені виповнилося лише 22 роки і я був щасливим, що допоміг команді. «Дніпро» виглядав непогано. Незадовго до нашої зустрічі дніпропетровці в єврокубках обіграли німецький «Айнтрахт». Як відсвяткував свій успіх? Сів на автобус до Яворова і поїхав додому. Ось і всі святкування». 

«Морози прийшли дуже рано. Поле було покрите льодом, а дніпропетровці приїхали без належного взуття, – 
пригадує голкіпер львів’ян Богдан СТРОНЦІЦЬКИЙ. – Ми взулися у «сороканіжки» і легше адаптувалися до газону. До речі, через тиждень вдома ми розгромили ще й «Металіст» (3:0). Незважаючи на переконливу перемогу у поєдинку з «Дніпром», я не міг змерзнути. Роботи було достатньо. На холод я не звертав уваги. Пропустили ми на останній хвилині від Юри Максимова. Після подачі кутового в штрафному майданчику спалахнула пожежа – Максимов розстрілював мене з восьми метрів...»

«Не пригадую деталей гри, але точно знаю, що ми програли по ділу, –каже Дмитро МИХАЙЛЕНКО. – Та червона картка стала для мене єдиною у кар’єрі. Я був молодий і дозволив собі наговорити зайвого. Суддя Панчик зробив все правильно – я заслуговував на вилучення. Після гри у мене було багато розмов з наставником Миколою Павловим і той матч, і той епізод стали для мене уроком на все життя». 

«Ми вдома всіх «прибивали», – каже капітан «Карпат» Юрій МОКРИЦЬКИЙ. – Непросто у Львові було не лише дніпропетровцям, а й «Шахтарю» з «Чорноморцем». У складі «Дніпра» було чимало збірників, команда була дуже хорошою. Однак ми не розуміли, як можна не виграти вдома. Кожен з нас усвідомлював – зіграємо погано, значить на вулицю можна не виходити. У випадку перемоги ми покидали стадіон з високо піднятою головою. Так було того разу». 

«З «Дніпром» у нас завжди були бої. Але того дня нам пощастило, бо в нас був Покладок. Ми були впевнені у тому, що виграємо. Повірте, було дуже приємно перемогти такого серйозного опонента», –ділиться спогадами Андрій ШУЛЯТИЦЬКИЙ.

«Дніпропетровці тоді вийшли «на шипах» і їздили по газону. Поєдинок був принциповим і сприймався, як щось більше, ніж матч календарного туру, – 
каже уродженець Дніпропетровська, а тоді гравець «Карпат» Ігор ПЛОТКО. – У Львові нас так підтримували, що цим справді можна пишатися. Це футбольне місто, де було комфортно грати, адже за спиною ти завжди відчував віру вболівальників. Не в останню чергу завдяки цьому ми перемогли»... 

«Ми перемогли «Дніпро» доволі легко, – каже карпатівець Едуард ВАЛЕНКО. – Я тоді віддав гольову передачу на Покладка. Не пригадую, який саме гол то був. Я в команду якраз з Іваном Гамалієм тільки повернувся. З Андрієм було комфортно грати в атаці. Це нападник, який постійно біг вперед, відкривався. Захисники банально за ним не встигали. Врахуйте, що того дня ми грали ще й на ковзанці. Покладок цим вміло користувався». 

 Уже сьогодні, о 17:00 на стадіоні «Арена Львів» розпочнеться чергове протистояння «Карпат» та «Дніпра».

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити