Кубок НФК "Ураган" очима галичанина

30 листопада 09:13
Переглядів: 82
Дитячий турнір НФК Ураган

Кажуть, що не має пророка у своїй вітчизні. Об'їздивши пів-України, лише сьогодні я зрозумів, що інколи просто треба бути більш уважним та придивлятися до того, що відбувається навколо...

Відгукнувшись на запрошення організаторів шкільного Кубку НФК "Ураган", я відвідав один з ігрових днів групового етапу цих змагань. Скажу відверто, що раніше мав упереджене ставлення до даного турніру, вважаючи його забавкою в руках керівництва народного футзального клубу. Мушу визнати, що помилявся, але як то кажуть - про все по порядку.

Напередодні поїздки вивчив карту місцевості, щоб не блукати, шукаючи зал на вулиці Целевича в м. Івано-Франківськ, де власне і проходять дані змагання. Проте яким було моє здивування, коли на зупинці громадського транспорту побачив цілу групу дітлахів, які як виявилося, прямували в тому ж напрямку що й я. Дорогою розпитав їх про враження від участі в турнірі. Хоча розпитав - це голосно сказано, тому що хлопці самі із задоволенням ділилися інформацією про те, хто фаворит турніру, хто аутсайдер і як вони збираються сьогодні перемагати своїх суперників.

Сам зал, де проходять змагання надзвичайно чистий та охайний. Більше того - всі гострі кути по перимеру ігрового майданчика зашиті про всяк випадок матами. Видно, що тут дбають про безпеку учасників. Також до їх послуг зручні роздягалки, туалети, вішалки для одягу. Тут же всі охочі можуть зігрітися, придбавши чай, каву чи перекусити за символічні гроші. Кількість глядачів вражає. Не кожен матч обласного чи міського чемпіонату з футзалу може похвалитися такою відвідуваністю. Відразу помітно, що ці змагання потрібні не лише самим гравцям та їх тренерам, а й батькам учасників, їх однокласникам та вчителям.

Не хочу оцінювати спортивну складову турніру, тому що в даному випадку це не найголовніше. Звичайно що є об'єктивно сильніші команди, а є слабші. Це зумовлено багатьма факторами, такими як вік учасників, їх рівень підготовки та антропометричні дані. Згідно регламенту діапазон гравців досить широкий - від першачків до п'ятикласників. Ораганізатори щоправда розвели школи-садки та ЗОШ по різних групах, проте на стадії плей-офф вони все одно зустрінуться.

Я б хотів сказати про інше. Про те, що найбільше падає у вічі і те чого не помітити просто неможливо. Емоційна складова даного турніру просто фантастична. Відразу видно, що для дітей такі змагання є значною подією у житті. Схожі іскорки в дитячих очах я бачив, наприклад, в учасників Кубку Націй Данон чи Шкіряного м'яча на Арені-Львів та НТКУ ім. Баннікова. Проте там це були фінальні змагання, а тут просто один з ігрових днів.

Спілкуючись із засновником даного турніру Олександром Бубеном, задаю відверте запитання: мовляв, що Вас мотивує організовувати такі змагання, для чого Вам це все? Олександр Олександрович щиро відповідає, що кілька років тому, коли вони тільки починали, то були два основні чинники - селекція для школи НФК "Ураган" та іміджевий хід, адже турнір носив саме його ім'я. На сьогодні від останнього вже відмовилися, але дітлахи все одно в розмовах між собою кажуть, що грають на Кубок Бубена. Мабуть це один з тих випадків, коли результат перевершив очікування. Це як наркотик. Добре знаю по собі, що організувавши змагання одного разу кинути це вже не можливо. Тим більше, що діти, їх батьки, тренери живуть цим турніром...

Вважаю, що така модель проведення змагань має надзвичайно великі перспективи. Тут є справжня, а не штучна масовість, яка окрім зовнішньої мотивації учасників (виграш головного призу змагань), підкріплюється ще й надзвичайно сильною внутрішньою. Дітки хочуть грати та перемагати - це природньо для них, а увага ЗМІ, рівень організації змагань, допомога батьків, тренерів та старших друзів тільки додає віри у власні сили.

На мою думку, такі турніри повинні проводитися в кожному райцентрі області, щоб охопити якомога більшу кількість учасників. Краще нехай діти займають спортом, а ніж будуть вештатися по вулиці чи сидіти вдома за ігровою приставкою. В перспективі, як пілотний проект, було б непогано зробити дані змагання частиною навчальної програми в усіх школа Прикарпаття. Скажімо, впродовж навчально року команди можуть грати у своїх містах та районах, а в травні-червні зустрічатися у Суперфіналі на кшталт Ліги Чемпіонів.

Зі своєї сторони прикладу всіх зусиль, щоб даний турнір вже найближчим часом відбувся в моєму рідному місті Коломия. Благо є на кого рівнятися в плані організації. Думаю, що учням всіх шкіл міста над Прутом та провідним навчальним закладам району буде цікаво стати учасником змагань такого рівня та престижно поборотися за їх головний приз.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити