Кубок України. Фінал. Прощальна вистава містера або Коли іскри з-під ніг не летять

25 травня 11:30
Переглядів: 183
Кубок

Фінал розіграшу національного кубка увінчав футбольний сезон в Україні. Як і очікували, перемогу святкували «гірники», які вдесяте здобули почесний трофей. Та головною подією суботнього вечора на «Арені Львів» стала не сама гра. В центрі загальної уваги перебував головний тренер «Шахтаря» Мірча Луческу, який донбаським дербі у столиці Галичини завершував 12-річний період тренерської діяльності в Україні.

Збуджені луганці, буденні донеччани

Львів бачив чимало футбольних подій, в тому числі й матчі Євро-2012, але фінал Кубка України приймав уперше. Та шаленого ажіотажу гра не викликала. Напевно, якщо би суперником «Шахтаря» став «Дніпро», а не «Зоря», то ситуація була би зовсім іншою, і цілком ймовірно, що для багатьох уболівальників виникла би проблема зайвого тікета. А так, навіть роздаючи квитки безкоштовно, організатори заповнили трибуни лише трохи більше, ніж на 60 відсотків – офіційно гру на живо переглянуло 21 723 глядачі. Добре, що погода не підвела, бо якщо би похолодало і задощило, то й жодна «халява» би не допомогла.

У день гри в центрі Львова фанатів «Шахтаря» і «Зорі» побачити було практично неможливо. Та й звідки їм взятися, якщо їх і на трибунах «Арени Львів» виявилося лише трохи більше півсотні. Цікаво, що номінально господарями поля у фіналі назвали «Зорю», але чомусь її фанатів загнали у гостьовий сектор на другий ярус. Натомість фанати «Шахтаря» перебували у фанатському секторі господарів. Можливо, організатори щось наплутали, хоча, швидше за все, спрацював стереотип – усе ж «гірники» на «Арені Львів» грають уже два повні сезони.

Як для фіналу Кубка України, незвично мало було й журналістів у прес-центрі. Львівських ЗМІ прийшло взагалі мінімум. Прикинувши на око, автор цих рядків прийшов до висновку, що з Луганщини майстрів пера та мікрофону на гру прибуло значно більше. При цьому подумалося: якби замість «Зорі» у фіналі грали «Карпати», картина вийшла би іншою. Ось тільки коли наші «леви» до такої стадії проб’ються…

Цікаво порівняти поведінку журналістів із Донецька та Луганська перед грою. Відчувалося, що останні по-святковому збуджені, але водночас і стривожені. Донецькі ж поводили себе буденно. Воно й не дивно: «Зоря» вперше грала у фіналі, а деякі журналісти зі столиці Донбасу навіть не змогли відповісти на запитання, скільки разів «Шахтар» раніше грав у фіналі і в який раз може здобути трофей…

Загалом прес-служба «Шахтаря» та працівники донецького клубу перед грою трималися віддалено від решти ЗМІ і намагалися якомога менше з спілкуватися з «чужими». Напевно, причина в тому, що більшість їх запитувала тільки про одне: чи насправді містер іде з команди?.. У принципі, на 99 відсотків ніхто в цьому не сумнівався, але Мірча вже стільки разів «залишав» Ріната Ахметова та його команду, що у всіх уже десь на рівні підсвідомості закарбувалася аксіома, що Луческу працюватиме в «Шахтарі» до останнього. Та виявилося, що кубковий фінал насправді став для румунського коуча «гірників» лебединою піснею.

Із футболу – на весілля

І саме цей факт у сумі з тим, що цього року «Шахтар» відзначає 80-річчя клубу і що «помаранчево-чорні» у сезоні не виграли ні чемпіонат України, ні Лігу Європи, хоча в обох турнірах перебували доволі близько до тріумфу, зводив практично нанівець шанси «Зорі» завоювати Кубок України. Ну, не міг Мірча Луческу піти зі «Шахтаря» без жодного титулу в останній рік роботи! Так само не пасувало й щось не виграти у рік ювілею клубу. Тому, схоже, й самі гравці «Зорі» ще задовго до вирішального матчу змирилися з тим, що у своєму першому фіналі їм відведена роль другого плану.

Як відомо, більша половина гравців основного складу «Зорі», а точніше – сім футболістів, орендовані у «Шахтаря». Мабуть, саме вони опинилися в дещо ідіотській ситуації. Навряд чи хтось їм щось перед грою казав щодо підсумкового рахунку. Але вони ж живі люди, самі все чудово розуміли. Та що там казати, якщо навіть серед львівських уболівальників, які не вирізняються особливою прихильністю до Мірчі Луческу (зрештою, як і він до них), у суботу практично не залишалося таких, хто би не хотів, аби містер завершив тренерську роботу в Україні виграшем Кубка. Навіть з урахуванням специфічного характеру румунського фахівця, багато хто розуміє, що це насправді великий тренер – і не тільки для «Шахтаря», а й загалом для українського футболу, це ціла епоха…

Грали обидві команди навіть дуже пристойно. Однак бракувало того, що відрізняє гру в театрі від власне гри у футбол – ми не побачили безкомпромісної боротьби. Після виграного у «Дніпра» півфіналу головний тренер «Зорі» Юрій Вернидуб відзначив, що під час гри аж іскри летіли з-під ніг футболістів обох команд. У суботу ж у цьому плані трава на «Арені Львів» залишилася незайманою. Та що казати, якщо за 90 хвилин гри лікарі лише одного разу вибігали на поле, аби надати допомогу комусь з гравців. Причому це сталося в епізоді, коли голкіпер «Шахтаря» Каніболоцький зіштовхнувся з кимось зі своїх партнерів. Та й звідки могли взятися травми, коли обидві команди грали в фактично безконтактний футбол – у підкатах стелилися рідко, стиків обмаль, ніхто жорстко нікого не зустрічав, а про те, щоби когось вдарити чи грубо зірвати атаку суперника, й натяку жодного разу не з’являлося. Це насправді красивий, але театральний футбол. Можна сказати – прощальна вистава по-справжньому великого футбольного режисера Мірчі Луческу.

І все ж свято вдалося. Глядачі побачили хороше дійство, яке не могло не сподобатися вболівальникам обох команд. А один з фанатів «Шахтаря» на прізвище Волков прямо під час матчу зробив пропозицію коханій. Фанати «гірників» вивісили спеціальний банер з однозначним текстом: «Коця, виходи за мене! Волков». Тут навіть ніяке ФАРЕ ні до чого придертися не зможе. Мірча Луческу виграв свій «надцятий» трофей, а «Шахтар» здобув ювілейну десяту перемогу в національному Кубку. Привід для гарного настрою мали й гравці «Зорі». Хоча вони й програли, але стали першими в історії луганського клубу, хто дійшов до фіналу престижного турніру. Крім того, відразу після матчу весь тренерський штаб луганців разом із футболістами полетів до Запоріжжя на весілля: зігравши у фіналі Кубка України, 24-річний півзахисник «Зорі» Ігор Чайковський того ж дня одружився з коханою – красунею на ім’я Христина.

А потім казали

Мірча ЛУЧЕСКУ (головний тренер «Шахтаря»): « Хороша гра для фіналу. «Зоря» – амбіційна й агресивна команда. Але в діях футболістів відчувалася втома. Якістю гри я задоволений. Не вперше ми відповідаємо на ті брудні інсинуації, які виникають навколо наших матчів зі «Зорею». «Шахтар» завжди грав чесно, а в складі «Зорі» є чимало людей, які ще допоможуть «гірникам». Ми переважали суперників за досвідом і рівнем технічної майстерності. Для мене «Зоря» демонструє другий за видовищністю футбол в Україні після «Шахтаря».

Юрій ВЕРНИДУБ (головний тренер «Зорі»): «У першому таймі ми володіли перевагою. Не вистачило майстерності, щоби забити. Якби забили, нам було би легше грати в нашу улюблену гру від оборони, ловлячи суперника на контратаках. «Шахтар» витримав, не пропустив. Потім зі стандарту в кінці першого тайму забив. У другому таймі нам потрібно було йти вперед, намагаючись пресингувати «Шахтар». Проте дуже швидко пропустили знову від Гладкого. Тоді пішов розлом у хлопців. Я зірвав горло, кричав, підказував, але вже, думаю, було пізно. Та все ж хлопці – молодці! Хто би міг подумати, що «Зоря» протримається. Так, десь нам не пощастило, ми втратили бронзу. Є над чим працювати…»

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити