Леонід Ковель: "Їхав в "Карпати" не відпрацьовувати борг, а грати"

18 червня 23:34
Переглядів: 428
ковєль

Покинувши «Карпати» нападник Леонід Ковель розповів про другий прихід в стан львів'ян, зізнався, що, швидше за все, повернеться в «Мінськ», і поділився думкою про ситуацію в Україні.

- Леонід, як ваші справи? Чим зараз займаєтеся?

- Все добре. Трохи відпочив: їздив за кордон. Після чого тренувався самостійно. Зараз буду працювати з «Мінськом».

- За чутками, ви там же можете продовжити кар'єру.

- Швидше за все, так і буде. У мене була розмова з головним тренером і гендиректором. В принципі, в команді на мене розраховують. Залишається тільки дочекатися відкриття трансферного вікна - це відбудеться 10 липня. За цей час треба набрати кондиції. Незабаром остаточно обговоримо всі умови.

- Доведеться допомагати «Мінську» видиратися.

- Так, будемо старатися. У Андрія Скоробогатько не вийшло. Але сподіваюся, що все буде добре. Змінився тренер, хлопці трохи струснулися. Начебто якийсь рух намітилося. Команда задихала по-новому.

- Чи повернетеся в ранзі такого собі дядьки.

- Роки беруть своє. Колись я був молодим, а тепер уже старий :).

- Стежили за нашим чемпіонатом?

- Звичайно. Рідні ж люди грають! Приємно дивує «Нафтан». До речі, взимку в Єгипті відпочивали разом з Валерієм Стріпейкісом. Раніше знав його як хорошого футболіста. А тепер ще й як тренера. Прикольно. Він проста людина в спілкуванні, звичайний. Я таких люблю.

- Чому покинули «Карпати»?

- Все гранично просто - не підходив головному тренеру. Цікавився, чому не граю і навіть не потрапляю в заявку (за 12 матчів Ковель опинився в числі 18-ти всього один раз - ГС). Олександр Севідов відповідав, що мені буде дано шанс. Але його все не надавалося. Сезон закінчився, і тренер сказав, що я йому не підходжу. І вирішили розлучитися.

- Другий приїзд до Львова вийшов дуже вже стрімким.

- Ну так. Взимку поговорили з генеральним директором «Карпат». Він був не проти, щоб я приїхав. Я й поїхав :). Спасибі, що в Мінську все зрозуміли.

- А лист, по якому ви повинні були українцям 237 тисяч доларів, вплинув на перехід?

- Лист дійсно буа, але ми з «Карпатами» підписали мирову угоду ще до переходу. Ніхто нікому вже не був нічого винен. Я їхав до Львова не відпрацьовувати борг, а грати. Але не вийшло.

- Ви знали, що буде подібний лист?

- Звичайно. Ми ж судилися. Я стежив за процесом і все знав. Новиною він не став. У підсумку вирішили мирно розібратися.

- Був слух, що ви, щоб покрити борг, повинні частину своєї зарплати віддавати.

- Цікаво, хто це все придумує? :) Нічого я не віддавав і не повинен був.

- Вся ця історія освіжила в пам'яті перехід в «Карпати» восьмирічної давності.

- Знаєте, я зараз спокійно ставлюся до цього. І згадувати не хочу. Життя йде. Треба дивитися вперед і не озиратися на те, що було років сто тому. Всі ось вхопилися за цю цифру в 237 тисяч і давай пліткувати. Все це нісенітниця.

- Як же так вийшло, що під контрактом з українцями ваша підпис стоїть?

- Чесно, не хочу ворушити те, що було. Але особисто я нічого не підписував. Тому більше нічого не хочу згадувати і говорити.

- І хто кого кинув, вам вже не цікаво?

- Ну, я знаю, хто кого кинув. Але навіщо про це розповідати? Це минуле. Вийшло, як вийшло. Зараз все нормально.

- Ви повернулися до Львова після довгої перерви. Як вас там зустріли вболівальники?

- Нормально. Я ходив на стадіон, до мене підходили люди, питали про різні речі, бажали удачі. Все було тепло і доброзичливо. Та й у самому клубі нічого особливого не помінялося. Люди, які працювали в «Карпатах» тоді, практично всі залишилися.

- В Україні зараз смутний час. Що бачили, чули?

- Те, що у нас показують по телевізору, можна сміливо ділити на два. У Львові взагалі все спокійно і нормально. Місто живе звичайним життям. Тільки в центрі є місце з великим екраном, куди можуть прийти люди і подивитися трансляції з «гарячих» точок. Ось там (на Сході) страшно. Біда прямо.

- Що показувало місцеве телебачення?

- Все, як є насправді. У Білорусі зовсім не так. Мені якось мама подзвонила і давай розповідати про те, що побачила по нашим каналам. Я її заспокоїв, сказав, що цього реально немає. І жити там не страшно.

-Російські, і не тільки, канали всіх лякають бандерівцями. Вони небезпечні?

- У Львові націоналістів справді багато. Ультрас «Карпат» навіть їздили в Київ в саму гущу подій. Але небезпеки я не відчув. Скільки разів гуляв містом, ніякої агресії не спостерігав: нікого не грабували, не били. Все мирно.

- У Львові небезпечно розмовляти по-російськи?

- Ні. Там багато людей, хто розмовляє цією мовою. Все спокійно. Немає такого, що якщо ти не знаєш українську, до тебе будуть погано ставитися, гнобити або обраховувати в магазині. Це все брехня. Вони нормально спілкуються. Якщо ти по-російськи щось запитаєш, тобі дадуть відповідь. Причому, в іншу сторону не пошлють.

- У вас є знайомі в інших областях України?

- Є, але не можу сказати, щоб ми дуже часто спілкувались. У «Карпатах» грали хлопці з Криму. Вони були в сумнівах: паспорта, Росія. Все перемішалося.

Я, якщо чесно, і сам не можу зрозуміти, хто проти кого зараз воює. Чутки швидко поширюються, але де правда - Бог його знає. Хочу, щоб все швидше закінчилося. На Сході все дуже і дуже сумно. І ніхто не знає, що там буде далі.

- Народ на футбол взагалі ходив?

- Так. У Львові трибуни стадіону заповнювалися чверті на три. У «Карпат» багато фанатів - вони завжди на футбол ходять. Шуму вистачає. Та й в інших містах народу було нормально.

- Вирушати на виїзд було не страшно?

- Страшно :). Думки нехороші іноді закрадалися, але все нормально було. Доїжджали.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити