ЛУФК U-18 – чемпіон Вищої ліги України cезону-17/18

28 серпня 12:11
Переглядів: 149
Водне поло

У місті Кам’янське Дніпропетровської області сьогодні, 26-го серпня, завершився третій, фінальний тур XXVI Чемпіонату України у Вищій лізі сезону-2016/2017 з водного поло серед чоловіків та юніорів 1999/2000 років народження. За підсумками матчів, які упродовж п’яти днів тривали на водному майданчику басейну «МіКомп», золоті медалі здобула команда Львівського училища фізичної культури. Тож вітаємо наших гравців та їхніх тренерів Юрія Сидоровича і Євгена Наумчика, а також увесь колектив ЛУФК на чолі з директором Степаном Родаком з третім поспіль «золотом».

Нагадаємо, фінальний тур команда ЛФУК розпочала, займаючи у турнірній таблиці другий щабель. Від лідера, збірної Харківської області галичани відставали на два пункти. Водночас маріупольську ДЮСШ «Меотіда», ще одного з двох головних конкурентів у боротьбі за титул, наші хлопці випереджали на один заліковий бал. Тож аби утретє завершити національну першість на вершині турнірки, львів’янам слід було у Кам’янську обов’язково вигравати і в слобожанці, і в приазовців. Зробити це було непросто, адже перемагати, що називається, на замовлення рівного суперника завжди складно. Однак нашим хлопцям це вдалося зробити, причому у блискучому стилі. Втім, про усе за порядком.

Вирішальну частину першості усі три претенденти на медалі розпочали, здобувши по дві перемоги у перші два дні туру над суперниками, які їм помітно поступалися у рівні майстерності. Зокрема, як ми уже розповідали, команда ЛУФК спочатку взяла гору над збірною Київщини (11:4), а наступного дня також з перевагою у сім закинутих м’ячів, але з рахунком 13:6, обіграла своїх одноліток з дніпровської СДЮШОР–ДНУ.

Зовсім іншого рівня опоненти чекали на наших хлопців у третій і четвертий ігрові дні – по своїй суті матчі проти маріупольської ДЮСШ «Меотіда» і збірної Харківщини були для підопічних Юрія Сидоровича і Євгена Наумчика доленосними. Аби мати шанси зберегти третій рік поспіль чемпіонський титул перед грою з лідером, галичанам у грі з приазовцями необхідно було тільки перемагати.

Одразу скажемо, що з головним завданням наші хлопці впоралися, здобувши перемогу достатньо впевнено з рахунком 6:3 (2:1, 1:0, 2:1, 1:1). У складі ЛУФК по два м’ячі закинули Ярослав Куліков і Костянтин Алєксєєв та по одному Орест Джура і Віталій Степанюк. Зазначимо, що наша команда мала п’ять нагод розіграти чисельну більшість і двічі їй вдалося її реалізувати – обидва рази за порушення правил маріупольців карав Ярослав Куліков.

Водночас, приазовці мали на одного гравця більше десять разів, але тільки одну комбінацію їм вдалося довести до взяття воріт Нестора Бабського. Реалізували вони й 5-метровий пенальті, який судді призначили за порушення правил зі сторони гравця ЛУФК Михайла Лісового. Ще один гол ДЮСШ «Меотіда» забила з гри на 2-й хвилині матчу, відкривши тим самим лік закинутим м’ячам у матчі. Та це був єдиний випадок, коли команда Маріуполя вела в рахунку.

Додамо, що фоли в нашій команді отримали: Максим Осика, Павло Ваулін, Михайло Лісовий (два, один з них – пенальті), Костянтин Алєксєєв, Віталій Степанюк, Антон Погосян, Ігор Балух та Юрій Сова, який їх заробив аж три, через що вже друге на турі був достроково вилучений з води до кінця гри з правом заміни.

Обігравши маріупольську ДЮСШ «Меотіда», на команду Юрія Сидоровича та Євгена Наумчика чекав вирішальний поєдинок сезону проти збірної Харківської області. Наших ватерполістів влаштовувала лише перемога, а от слобожанцям достатньо було не програти.

Одразу скажемо, право зіграти внічию підопічним Сергія Колточихіна не допомогло. Більше того, харків’яни зуміли грати на рівних лише у першій чверті, яка закінчилася внічию – 1:1. А починаючи фактично з самого початку другої восьмихвилинки і до фінальної сирени гру контролювали львів’яни. Закинувши у ворота суперника упродовж другої чверті п’ять м’ячів і пропустивши у свої лише один, на велику перерву команда ЛУФК пішла за цілком комфортної переваги в рахунку у чотири голи – 6:2.

У третьому і четвертому періодах галичани грали, що називається по-рахунку, і спокійно, без зайвої нервозності довели справу до перемоги – 11:7 (1:1, 5:1, 2:2, 3:3). Зазначимо, що лише один раз, на початку заключної чверті, суперник наблизився до команди ЛУФК на відстань трьох м’ячів (8:5), а так, майже увесь час львів’яни вели в рахунку з перевагою у чотири або п’ять м’ячів, завершивши гру з різницею «+4».

Цікаво, що найбільше голів за ЛУФК, аж чотири, закинув Антон Погосян, що не може не тішити. Адже це говорить про те, що в цього 17-річного хлопця чималий потенціал, але йому необхідно не зупинятися на цьому, а працювати-працювати та гарувати далі і тоді, цілком ймовірно, він отримає шанс проявити себе й у складі команди Суперліги львівського «Динамо». Також голами у галичан відзначилися Максим Осика (тричі), Михайло Лісовий (двічі), Орест Джура і Костянтин Алєксєєв.

Що ж до реалізації чисельної більшості, то наші хлопці з шести спроб реалізували три (Максим Осика і двічі Антон Погосян), а Костянтин Алєксєєв закинув свій єдиний м’яч у грі з 5-метрового пенальті. У слобожанців на одного гравця більше було десять разів, при цьому вони забили три голи.

Додамо, що фоли в нашій команді у головній грі сезону отримали: Денис Демоненко, Михайло Лісовий, Віталій Степанюк, Антон Погосян і Павло Гринявський – по одному, Орест Джура – два, а Максим Осика – три. Ось такий подвійний «хет-трик» вийшов у цій грі в 2-го номера нашої команди: три голи + три фоли…

В сьогоднішній, останній грі туру на ЛУФК чекав поєдинок з безнадійним аутсайдером фінального туру харківською командою ХДВУФК №1, яка до гри з львів’янами програла усі дев’ять матчів. Тим не менше, наші хлопці відповідально поставилися до гри, адже втрачати очки не можна було в жодному разі – навіть нічия могла нас позбавити «золота», яке уже фактично було в кишені. Усі питання щодо долі гри було знято вже в першому періоді – 7:1 на користь ЛУФК. У наступних трьох чвертях львів’яни діяли менш агресивно в атаці, однак це не завадило їм довести справу до перемоги з більше, ніж переконливим рахунком – 17:6 (7:1, 3:2, 3:3, 4:0).

Голи у нашій команді забили: чотири – Орест Джура, три – Костянтин Алєксєєв, по два – Ярослав Куліков, Денис Демоненко і Юрій Сова, по одному – Павло Ваулін, Михайло Лісовий, Антон Погосян та Ігор Балух.

Перемога в цьому матчі офіційно затвердила чемпіонство ЛУФК. Цікаво, що головний конкурент львів’ян та лідер перед фінальним туром – збірна Харківської області, після поразки в передостанній ігровий день у вирішальній грі сезону, програла і свою заключну гру, поступившись маріупольській ДЮСШ «Меотіда» з рахунком 9:11. Та нас це уже мало обходило – це ж були розбірки за «срібло»…

На сам кінець ще раз назвемо тих, хто кував цю перемогу. До речі, команда юніорів ЛУФК під керівництвом Юрія Сидоровича виграє титул чемпіона України уже третій рік поспіль, з чим ми від усього серця й вітаємо новоспечених золотих медалістів і з нетерпінням чекаємо їхнього повернення додому.

Тож золотими медалями нагороджено: воротарів Нестора Бабського і Ярослава Порицького; польових гравців Максима Осику, Павла Вауліна, Ярослава Кулікова, Дениса Демоненка, Володимира Булачека, Ореста Джуру, Михайла Лісового, Юрія Сову, Костянтина Алєксєєва, Віталія Степанюка, Антона Погосяна, Ігоря Балуха, Павла Гринявського, а також тренерів Юрія Сидоровича і Євгена Наумчика.

Прес-служба ВК «Динамо» Львів

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити