Львів завжди притягував збірну України

06 листопада 18:30
Переглядів: 193
Владислав Ващук

Все менше часу залишається до вирішальних матчів збірної України у відборі до Євро-2016. Проти збірної Словенії наша головна команда країни зіграє 14 листопада на «Арені Львів» та на виїзді у Маріборі 18 листопада. Для багатьох вболівальників синьо-жовтої команди матчі зі словенцями будуть особливими, оскільки ще не стерлася з пам’яті поразка команди Йожефа Сабо у 1999 році, коли за підсумками двох матчів на Євро-2000 поїхали не ми, а словенці.

З того часу пройшло уже 16 років, а заголовки газет на кшталт «Команді Сабо Україні слабо», і гол Міленка Ачімовіча з центру поля Олександрові Шовковському залишаються у нашій пам’яті і досі. Саме зі спогадів про ті матчі і розпочалася наша розмова з Владиславом Ващуком, колишнім гравцем національної збірної України, київського «Динамо» та багатьох інших клубів. 

Владиславе, кого хотіли у суперники збірній України у плей-офф?

Було байдуже, який суперник попадеться збірній України. Це більше запитання  до фахівців чи журналістів, аби вони аналізували гру кожної команди та сказали, хто кращий, а хто гірший. Я до цього ставлюся інакше: не важливо, хто нам випав, головне, аби пройти цю команду.

Чи згадуєте поєдинки проти Словенії, у яких грали за збірну України у 1999 році?

Ні. Якщо чесно, не дуже вже й пригадую ці матчі. Звісно, пригадую гол Ачімовіча з центра поля Шовковському. Було важке поле. Якщо переглянути відео цього голу, то СаШо лише трохи не вистачило, аби дотягнутися до цього м’яча. Якби не було цього моменту, можливо, стався б інший. І ще пригадую, що нам не пощастило в домашній грі, адже словенці забили нам гол з рикошету. Вважаю, нам не пощастило у цих матчах. Помилки, на жаль, були, але з цього і склалається футбол, тут нічого не зробиш.

Після жеребування знайомі і друзі часто підколювали Вас, мовляв, знову Україна – Словенія?

Ні. Футбол у мене в житті був раніше, зараз займаюся уже іншими речима. Зараз у футбол граю лише для задоволення, індивідуально займаюся з сином. Намагався піти в політику для того, аби наша держава взялася за спорт. Там не вистачає людей, які є професіоналами у спорті. На жаль, депутатом не став, у Київську міську раду не пройшов за внутрішньопартійним рейтингом.  Не люблю, звісно, програвати, але це зовсім інша історія. Спробувати стати депутатом – це також великий досвід. Вважаю, забракло часу, аби сказати усім людям, що готовий розвивати спорт і фізичну культуру у Києві. Ще перед виборами казав: якщо навіть нікуди не пройду, буду займатися розвитком дитячого спорту у місті. Хочу побудувати у Києві футбольні поля з штучним покриттям. Їх, на жаль, бракує.

У майбутньому ще готові піти у політику?

Побачимо, наразі загадувати нічого не буду.

Повернемось до матчів Україна – Словенія. Наскільки важливо те, що домашній матч Україна зіграє у Львові?

Львів завжди притягував до себе такі матчі. Ще під час Євро-2012 говорив, аби домашні ігри наша національна збірна грала у Львові.

У 2008 році, коли грали за ФК «Львів», тривалий час мешкали у Львові. Які враженнями залишилися від міста Лева? Чи плануєте знову приїхати до Львова, аби підтримати національну збірну?

Наразі не знаю, чи приїду на матч. Це питання поки що відкрите для мене. Щодо Львова, то нікого не здивую, якщо скажу, що центральною частиною міста потрібно прогулюватися, а не їздити на автомобілі. Завжди любив прогулятися центром і випити чашечку кави. Жив в самісінькому центрі, тому часто випадала така можливість.

Як вважаєте: Львів дійсно фартовий для збірної України чи вдалі результати синьо-жовтих = це збіг обставин?

А давайте це питання не будемо обговорювати і дочекаємося матчу з Словенією. Дай Бог, аби Львів дійсно був фартовим.

З точки зори стратегії на два поєдинки, чи погано те, що збірна України перший матч гратиме вдома?

У домашній грі можна одразу включити максимальні швидкості та забити необхідні голи. Можна усі питання закрити вдома, а не відтягувати на матч-відповідь. Хотілося б, щоб наша команда закрила усі питання у Львові. Але плей-офф складається з двох таймів: один грають вдома, інший на виїзді, або навпаки. У будь-якому випадку потрібно налаштовуватися на гру в гостях, навіть у тому випадку, коли є розгромна перемога у запасі.

Владиславе, чи слідкували за тим, як словенці грали у відборі до французького Євро?

Ні. Чесно кажучи, цю команду не знаю, тому сказати щось конкретне не можу. Якщо порівнювати цю збірну та збірну 1999 року та й увесь футбол загалом, то він однозначно за 16 років пішов вперед. Він став швидший, більш технічний та динамічніший. Зараз багато проглядаються тактико-технічних схем, награних комбінацій. Футбол став продуманим видом спорту. Раніше на тактику чи теорію на тренуваннях менше виділялося часу, аніж тепер.

В чому сила збірної України?

В командній грі та бажанні гравців. Михайло Фоменко – харизматична людина, яка добре підбирає гравців на ту чи іншу позицію. Команда гра збірної і самовідданість нівелюють брак техніки.

Як вважаєте: Україна повинна без проблем пройти Словенію і взяти реванш за 1999 рік?

Ні. Словенія, як і Україна, вийшла у плей-офф і заслуговує поваги. Якщо словенці туди вийшли, то вони уже вважаються сильним колективом. Ігри будуть непростими, але надіємося на позитивний результат.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити