"Металіст" - "Локерен" 0:1. Прощання не вдалося

12 грудня 10:33
Переглядів: 214
Ліга Європи

«Металіст» у Львові зачиняв двері українського футболу 2014 року. Чи хтось очікував такого фінішу? Відповідаю: «Більшість!». На стадіон, як виявилось, прийшли тільки непоправні романтики і ті, кому не сиділося вдома у цю прохолодну ніч. У кількості одна тисяча триста вісімдесят шість глядачів. «Металіст» ще не став львівською командою. До того ж у програші залишились усі. Обслуговуючий персонал залишився без обіцяної «сотні», адже виручка мізерна. Глядачі були позбавлені вишуканого видовища, бо гравці особливо «Металіста» усі з українськими паспортами не довели, що вони гідні називатися футболістами-професіоналами. А сам харківський клуб і поготів. Не забив і навіть очком не розжився…

А ще, цей поєдинок окрім престижу за клубну гідність не ніс у собі більше нічого. Звичайно, що матч за таку ставку і до того ж в чужому місті та за холодної погоди не гнав любителів шкіряного м’яча на стадіон. Хоча варто було б аби львівські футбольні фахівці засвідчили своєю присутність любовю до гри мільйонів. Добре, що кілька дитячих шкіл відрядило на цей поєдинок своїх …вихованців. Сподіваюся, юнаки побачили і зрозуміли, що в такий, який демонструвала українська команда не можна грати. Собі на шкоду.

Принагідно металісти і єдиний гол пропустили на власне …бажання. Бельгієць перехопив доволі легко м’яча у центрі поля і запустив його в штрафний майданчик «господарів». Здавалося, що досвідчений Пшеничних з легкістю «зарубає» момент. Та, де там. Сергій цього вечора нікуди не спішив. Не наздогнав він і Лея, якому навіть такий «динозавр», як Горяїнов програв момент. Не сильний, але точний удар і м’яч розхитав сітку українських воріт з середини.

На передову вийшли вболівальники. Незначна горська гостей не поступалася у шумовій вправності вітчизняним фанатам. Бельгійці навіть стрибали, коли співали: «Хто не скаче, той – москаль!». Обидва табори старалися перетворити футбол у видовище. Та їм це не вдалося. Забери з «Металіста» Болбата нікому було б завдавати ударів по воротах «Локерена».

Коли футболісти йшли на перерву один з фанатів поцікавився у Кобіна: «Що з вами і чому так граєте». На що вітчизняна «зірка» відповіла «Сам виходь і грай!». У цей момент мені зробилося …зле. Невже наші доморощені майстри такої високої думки про себе, що не сприймають на свою адресу критики. Виявилось, що так.

Зрештою, Вася з Ужгорода так і нічим добрим не запам’ятався. Щоправда втрачав м’яча без особливої жалості, але з легкістю не реалізував свої кілька моментів. В подібному стилі діяв і Ребенок.

Болбат після перерви кілька разів пристрілювався, але цілі не знайшов, як дуже досвідчений Гоменюк. Володя, дійсно міг стати героєм дня, але у простій ситуації промахнувся.

Добре, що м’яч після удару Анса прийняла на себе поперечина. На більше у команди не було ні часу ні сил. Кінець матчу!

От тільки Петер Мас постійно перебував у русі і акумулював свою позитивну енергію у свою молодь. А наставник «Металіста» усі 90 хвилин простояв у позі приреченого. Ігор Рахаєв так і не знайшов для своїх підопічних потрібних слів, як вони для нього розуміння того, як треба грати у сучасний футбол. Елементи тіки-таки не пройшли, як і не було агресивності. Не багато спільного у харків’ян на лінії Ярославський - Курченко, Рахаєв - Маркевич. Шкода! Українська команда поступилася вшосте.

Добре, що Київ і Дніпропетровськ виручили. Все решта треба …ремонтувати. Час на це є до весни.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити