Міжнародний борцівський турнір у Збаражі став святом спорту і дружби

15 жовтня 13:57
Переглядів: 195
Боротьба

12-ий міжнародний юнацький турнір з вільної боротьби пам’яті відомих борців Олександра Короля та Назарія Бойка, який відбувся у Збаражі 1-2 жовтня, зібрав 185 учасників з Польщі, Німеччини, Словаччини, Молдови та багатьох міст України, зокрема Києва, Одеси, Львова , Івано-Франківська, Чернівців, Хмельницького, Рівного, Житомира, Вінниці, Тернопол , районних центрів області, загалом – 28 команд.

Урочисте відкриття змагань було сповнене приємних несподіванок не лише для спортсменів, а й самих організаторів. Привітати борців з усіх куточків України та закордонних гостей прийшли керівники району, міста, представники обласної державної адміністрації. Голова Збаразької РДА Анатолій Качка у своєму виступі не лише побажав чесної боротьби і перемог учасникам, а й запевнив, що збаразький борцівський турнір , який уже набув значної популярності серед спортсменів, незабаром матиме належне місце для проведення: місцева влада зробить усе для того, щоб наступний турнір відбувався у новому просторому спортзалі.

Ще однією приємною несподіванкою було вручення засновнику турніру, президенту ФСК «Чемпіон» , заслуженому працівнику фізичної культури і спорту України Петру Королю нагрудного знака «Почесний громадянин Збаража». Цю місію виконав міський голова Роман Полікровський, відзначивши, що пишається знайомством з такою непересічною людиною, як Петро Євгенович, і радий, що такі патріоти, ентузіасти своєї справи живуть у нашому місті. З подарунками – шарфами із символікою клубу «Люккенвальде»– приїхав і німецький тренер клубу «Люккенвальде» Хайко Ролль, який давно став справжнім другом Петра та Євгена Королів, і старається не пропускати турнірів у Збаражі. На цьому сюрпризи не закінчились. Петро Король отримав ще одну нагороду – орден «Іван Сірко» від Міжнародного Ордену православних козаків ім. Івана Сірка. Це перша народна козацька нагорода , заснована козацькими громадами України для винагородження тих , хто своєю працею на благо нації і країни заслужив повагу громади. Президент федерації бойового гопака у Тернопільській області Сергій Білий, вручаючи нагороду на завершення турніру, побажав Петру Королю і його вихованцям бути такими ж непереможними, як великий характерник, надзвичайно талановитий воїн і видатний політичний діяч свого часу кошовий отаман Іван Сірко.

Оскільки міжнародний турнір для його учасників – це справжнє свято , то й не обійшлося воно без красивої української пісні і танцю. Хореографічними композиціями порадували глядачів учасники художнього колективу з Вишнівця «Орхідея» (керівник Оксана Пілярчук) та ансамблю ЗОШ №2 «Дивосвіт» (керівник Вікторія Турчин), пісенні дарунки підготували солісти РБК Віта Максимюк, Світлана Прокопчук, Марія Очеретяна.

Змагання проводились серед молодших та старших юнаків, у чотирьох та десяти вагових категоріях відповідно. Оскільки збаразька команда була представлена на змаганнях досить широко, то й медалей завоювала немало, точніше десять – найбільше з усіх команд. Зокрема чемпіонські титули здобули серед молодших юнаків Владислав Хариш (вагова категорія 27 кг), Богдан Федчишин (29 кг), Богдан Бастюк (37 кг),серед старших юнаків Юрій Вовк (35 кг), Андрій Ткач (38 кг), Олександр Бебко(54 кг). Срібні нагороди дістались Назару Григоряку (29 кг), Владу Пожогіну, Вадиму Крупському (38 кг), Олегу Ключці (47 кг). Четверті місця у Романа Ятищука, Антона Семенчука, Олександра Михальського, Андрія Сидяги, які боролись із сильними суперниками і претендували на бронзові медалі.

На другому місці за кількістю медалей – команда Німеччини, на третьому − кияни. Серед чемпіонів також є два представники Чернівців та один Шумська.

Переможці, окрім кубків, медалей та грамот, отримали подарунки від організаторів змагань – набори фірми Amway. Приємні хвилюючі емоції мали не лише призери, а й усі учасники спортивного дійства.

Враженнями поділився директор київського Олімпійського коледжу ім. Івана Піддубного Олексій Семенюшко. – Наша команда на цьому турнірі уже другий раз поспіль, – відзначив борець, – Я тут у двох ролях – як тренер і керівник коледжу. Привіз вихованців легкої і середньої вагової категорії, для яких корисно отримати тут гарний досвід. Дані змагання для нас є одним із етапів підготовки до чемпіонату України. В сутичках такого, як тут, рівня, можна доопрацювати всі недоліки та в кращій формі підійти до чемпіонату. У такому віці, як наші учасники (6-7 клас) участь у змаганнях не рідше одного разу в місяць дають спортсменам дуже швидкий ріст майстерності. А як директор я придивляюся до дітей, які можуть претендувати на вступ до нашого коледжу на відділення вільної боротьби. Беремо з 7-го класу. Цього разу я уже запримітив двох збаразьких хлопчиків, які мають неабиякі здібності.

Тренер національного німецького клубу «Люккенвальде» Хайко Ролль :

− Ми дуже любимо приїжджати на цей турнір із самого початку його заснування. Пропустили лише кілька останніх років через те, що батьки боялися відпускати дітей. Адже в Україні неспокійна ситуація через війну на Сході країни. Але тепер батьки нарешті зрозуміли , що у Збаражі мирна ситуація, і їхнім дітям нічого не загрожує. На цьому турнірі змагалися шестеро наших вихованців, усі тут перший раз, і більшість отримали призові місця. Хочу відзначити, що тут, як завжди, дуже гарна організація , умови проживання в готелі «Гетьман» прекрасні. За багато років спілкування ми знайшли тут багато друзів, тому почуваємося як удома.

Мирослав Єдлічка, тренер команди «Клуб Кошіце 1904» зі Словаччини:

− Ми приїхали сюди вдруге. Минулого року тут побували, оцінили турнір і вирішили приїхати знов. Привезли початкуючих спортсменів , для досвіду, щоб побачили, як потрібно боротись. Тож на великі успіхи не розраховуємо. Якщо виграють одну – дві медалі, я буду дуже радий. З Петром Королем ми давні друзі, не раз зустрічаємось на змаганнях у Німеччині, Польщі, Чехії, Словаччині. Україна мені близька і через те, що тут уже маємо родичів, нещодавно побували у них на весіллі у Києві. Люблю тут бувати.

Володимир Раковський, тренер команди ДЮСШ №7 Львова – «Лідер-Л»:

− Наша команда − одна з постійних учасників даного турніру. Разів 10 тут побували , це точно. Щоразу організатори турніру намагаються його осучаснити, модернізувати. Стараються підбирати сильних учасників, щоб була можливість для рівної боротьби. Запрошуються ті тренери і команди, які показують високі результати. Разом із збаражанами ми часто виступаємо збірною командою від України на закордонних змаганнях.

Юрій Голуб, тренер , суддя міжнародного класу із міста Суми:

− Висловлю думку більшості тренерів і суддів, що даний турнір – один з найкращих в Україні серед юнацьких турнірів – і за представництвом учасників, їх якістю і кількістю , і за організацією. Наші вихованці, окрім спортивних змагань, здобуття прекрасного спортивного досвіду, мають нагоду пізнати історію України, побувавши на безплатній екскурсії у вашому Замковому палаці. Тож ми водночас і виховуємо підростаюче покоління, даємо йому потрібні знання. Єдине побажання – це покращення умов проведення турніру, щоб у залі було місце для глядачів. Петро Євгенович цього вартує. Сучасні технології дозволяють спорудити комфортний спортивний зал за дуже короткий час, і ми знаємо такі приклади. Тож у наших побажаннях немає нічого надзвичайного.

Юрій Вовк, чемпіон турніру:

– Займаюсь боротьбою уже понад сім років. З першого вересня навчаюся у Львівському училищі фізичної культури, знайшов там уже багато друзів. Тренуємося по два рази в день по дві години, але мені не важко, бо боротьба − моє улюблене заняття. Хочу стати олімпійським чемпіоном як Бесік Кудухов з Дагестану. А ще мені подобаються усі тренери, у яких я займався і займаюсь: Петро Євгенович Король, Євген Петрович Король, Володимир Глібенко зі Львова.

– Я дуже вдячний усім, – відзначив Петро Король, – хто допомагав у проведенні турніру : багатьом друзям, колишнім вихованцям клубу «Чемпіон», керівнику компанії «Лан» Мирославу Лобоцькому, директору школи-інтернату Оксані Рудник, власникам закладів «Витребеньки», «Діамант», «Козацька забава», екскурсоводам та генеральному директору НЗ «Замки Тернопілля» Анатолію Маціпурі, директору ЗОШ №2 Ганні Альохіній, Тарасу Демкурі та багатьом іншим, які всіляко сприяли тому, щоб наші гості почувалися у Збаражі комфортно і затишно.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: