Молодіжна команда "Карпат" виграла першу гру на зборах в Антальї

14 лютого 17:34
Переглядів: 130
Карпати

У першому товариському матчі в рамках тренувальних зборів у Туреччині молодіжна команда «Карпат» з рахунком 4:0 обіграла казахський клуб «Кайсар» з міста Кизилорда.

Чемпіонат Казахстану відбувається за системою «весна – осінь», тож у Туреччині більшість клубів цієї держави готуються саме до старту сезону, а не до продовження, як у нас. Одним з таких клубів є «Кайсар», що представляє місто Кизилорда. Мабуть, воно небагато скаже пересічному українцю, але от про космодром Байконур знають чи не всі. Власне, це летовище для космічних кораблів, розташоване саме в Кизилординській області.

Тут свої закони і своя специфіка виживання. Середні зарплати приблизно утричі вищі, аніж в українців, а бензин удвічі дешевший. І попри це, тим же казахам добре відоме популярне у нас слово «криза». Що вже говорити – «Кайсар» приїхав на збори без перекладача і відеооператора (обидві функції виконує одна людина), тож крутити камерою довелося клубному адміністратору. Та це не найбільші проблеми «Кайсара». Наприкінці осені минулого року клуб вилетів з вищої ліги Казахстану і розпочне сезон у нижчому дивізіоні. Відповідно, практично увесь кістяк команди розлетівся, а на їхнє місце прийшли молоді хлопці. Усе ж, навіть на око можна було сказати, що вони на добрих кілька років старші за карпатівських дублерів. Саме з командою Андрія Тлумака казахам судилося випробувати свої сили у товариському матчі.

Автобус з карпатівцями на борту виїхав із затишного готелю і плавно поплив м’якими та рівними турецькими шляхами. Ліворуч – пишні та розкішні п’ятизіркові готелі, що своєю величчю закривають від пасажирів блакить Середземного моря. По іншу сторону дороги уже не так епічно – буває, туляться один до одного кілька п’ятиповерхівок чи котеджиків, а буває, що просто пустирі сягають самого горизонту. Фактично, ця земля нічого не коштує, адже з кожним метром, що віддаляє її від моря, знижується і вартість. Зате самі готелі придумали, як з цього скористатися. Довжелезні теплиці та парники протягом цілого року вирощують для ресторанів томати, перці, зелень та іншу рослинність. Розташовані вони, ясна річ, по іншу сторону дороги.

Поблизу готелю Titanic автобус узяв праворуч і невдовзі вже маневрував вузенькою (але рівною і без ям) дорогою, що тяглася поміж неприглядних будиночків. Іноді здавалося, що вони тримаються на чесному слові – разючий контраст порівняно із шиком готелів. Місцеві мешканці тут не усміхаються – з раннього дитинства вони вже важко працюють, аби просто вижити. Хлопчик років п’яти бадьоро пхав перед собою двоколісну тачку, а згодом вийшла його мати, яка за допомогою хитрого інструмента підняла завісу теплиці. Засмаглі від вічного сонця бородаті діди ліниво ходили по тому, що щирий українець ніколи б не назвав городом. Волохаті собаки та розкуйовджені кури спокійно кружляли на узбіччі – рівень їхньої доглянутості навіть не наближався до котів. О, коти в Туреччині мають особливий статус – вони тиняються де заманеться і ніхто їх не проганяє. Усі тутешні коти відверто вгодовані та охайні.

Врешті, проїхавши з десяток халабуд та старезний цвинтар з похиленими та зарослими надгробками, автобус зупинився біля новенького комплексу. Дах адміністративної будівлі блистів прямокутними сонячними батареями. Поруч стояло кілька білих автівок. Власне, ледь не 90% усіх машин в Антальї білі. І це не дивно, адже білий колір має властивість хоч якось протидіяти сонячним променям. Якщо тут у лютому буває спекотно, то що вже про липень говорити?

«Кайсар» уже готувався до матчу. Один з м’ячів перелетів огорожу та покотився до невеличкої річки, що протікала поруч. На відміну від інших подібних річок, ця була на диво чистою. Мабуть, саме тому там водяться краби. Найцікавіший з них виповз із різної стихії і вайлувато подріботів на дорогу, розставивши клешні та вирячивши очі…

Тим часом справа йшла до початку матчу. Адміністратор команди Василь Федак старанно «одягав» на руку Тараса Завійського капітанську пов’язку. Разом з ним на поле вийшли Олег Мозіль, Андрій Маркович, Іван Лобай, Андрій Бусько, Олександр Олійник, Назар Вербний, Володимир Савошко, Дмитро Полюганич, Максим Грисьо та Володимир Гладкий. А от Ігор Карпенко (на фото) сумно пішов на трибуни – лікарі поки не дозволяють йому грати, через дрібне ушкодження.

«Карпати» почали активно та впевнено. За перших п’ять хвилин казахи не змогли бодай раз перейти на половину поля суперника, більше того, вже програвали. На флангову передачу з глибини відгукнувся Завійський, якого не втримали оборонці. Можна було і на силу пробити, але Тарас вирішив зіграти надійніше. Після його щільного удару м’яч зачепив ногу захисника, влучив у штангу і вже тоді закотився у ворота – 1:0.

Тренер «Кайсара» миттєво вніс у гру корективи. Після короткого діалогу з поля розлючено побіг один з гравців, який вирішив зігнати свою агресію на ні в чому не винній табуретці, яка стояла біля входу. Одним прицільним ударом гравець «Кайсара» розвалив її і зник у роздягальні. Поки готувалася заміна, карпатівці провели ще кілька атак, однак завершити їх результативно не вдавалося. Можна було б сказати, що «Кайсар» в принципі непогана команда, якщо оцінювати її виключно за індивідуальними якостями гравців. У технічному плані вони справді непогані. Одначе, самотужки матч не виграєш, а командних дій казахам якраз і бракувало. За рахунок фінтів суперникам вдавалося наближатися до воріт Олега Мозіля, вдавалося і пробивати, але кіпер «левів» тримав свої ворота недоторканими.

Під кінець тайму карпатівці забили вдруге. Отримавши право на штрафний, до м’яча підійшов Володимир Савошко і почав оцінювати ситуацію. Воротар довірив ближній до карпатівця кут своїм оборонцям, сам же закривав дальній. Залишалося лише перекинути групу казахів. Савошку, після точного, але не сильного удару, це в принципі вдалося, однак м’яч влучив у самий низ штанги до того ж і воротар уже закривав цей кут. Та все ж рикошетом від каркасу воріт, круглий відскочив до Олександра Олійника, який випередив своїх візаві – 2:0.

Перерва пройшла у робочій обстановці. Андрій Тлумак та Андрій Сапуга, які за грою спостерігали з різних кутів поля, тепер зійшлися і вказували гравцям на позитивні та негативні моменти їхньої роботи. На зборах нікому не потрібен результат, головне, щоб команда розуміла вимоги тренерів та виконувала їхні вказівки. До речі, за грою спостерігав і Олег Лужний (на фото), який розташувався на верхній трибуні.

На другий тайм з подвійною мотивацією вийшов Максим Грисьо. «Карпати» регулярно ловили казахів на контратаках і саме в таких моментах швидкий форвард «левів» був найбільше помітний під час завершальних дій. Проте, як на зло, м’яч вперто не ліз у ворота після його ударів. Хоча до третього забитого гола Грисьо все ж долучився. Воротар парирував м’яча після чергового пострілу Максима, але оборонці «Кайсара» не встигли закрити інших нападників. М’яча підхопив Яструб і хоч міг сам пробивати, але знайшов вільного Гладкого – той вже не став нічого вигадувати і просто завершив атаку точним ударом у противохід голкіперу.

Як не старалися казахи, але нічого путнього поблизу воріт «Карпат» їм створити не вдалося. Одного лише разу оборонці «проспали» навіс, але обійшлося. А от Завійський своїм моментом скористався куди краще. Затяжна атака після кутового завершилася тим, що капітан, отримавши м’яча від партнера, прокинув його собі на хід і з гострого кута потужно пробив у точку, що знаходилася між руками воротаря та перекладиною.

4:0 – так завершився перший спаринг молодіжки «Карпат» на турецьких зборах. Добрий настрій і дружня атмосфера супроводжувала команду дорогою до свого готелю.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити