Микола Кміть: "Команда не росла, тому змінили тренера"

19 квітня 16:04
Переглядів: 308
Микола Кміть

Через невдалі виступи стрийської «Скали» у другій лізі керівництво команди вирішило припинити співпрацю з фахівцем з Дніпропетровська Володимиром Книшем.

Витягувати команду з дна турнірної таблиці у другій лізі, а також будувати команду з прицілом на майбутнє довірили відомому львівському наставнику Василю Малику, останнім місцем роботи якого був обласний ФК «Миколаїв» - срібний призер минулого чемпіонату Прем’єр-ліги. Президент «Скали» Микола Кміть в інтерв’ю розповів про причини такого рішення керівництва клубу, а також не оминув, здавалось би, вічну проблему українського футболу – корумповане суддівство на усіх рівнях.

- Миколо Івановичу, коли у вас появилося остаточне рішення попрощатися з Володимиром Книшем?

- На це є комплекс причин, а саме вболівальники, турнірна таблиця та думка засновників клубу. Коли цей трикутник повністю розвалюється, необхідно щось змінювати. Маю на увазі, або президента, або вболівальників, або команду, або тренера. Якщо з гумором підійти до цього питання, то найлегше змінити тренера. Ми кожному з них даємо можливість зробити щось добре. Володимир Книш багато зробив для команди і ми йому вдячні. Молоді футболісти хоч і підросли, але, на жаль, не змогли замінити тих досвідчених гравців, які покинули команду.

- Чому, на Вашу думку, Володимиру Книшу не вдалося реалізувати задумане?

- Команда дуже обновилася. Якщо глянути на «Скалу» теперішню та на «Скалу» дворічної давності, то зміни є суттєвими. Вважаю, ми не встигли зробити команду як бойову одиницю. Є назва команди, але нема колективу як такого. На це потрібен час. Можу з впевненістю сказати, що майстерність футболістів є вищою, аніж командна організація. А коли немає команди, немає ігрової дисципліни. Це усе потім відображається у результаті. Команда у нас була, коли ми грали товариський матч з луцькою «Волинню» («Скала» перемогла з рахунком 1:0 - Авт). На жаль, таке поняття як команда у нас часто зникає. Думаю, тут мова йде не про футбольну, а про психологічну стабільність. Як футбольний майстер Володимир Книш – непоганий фахівець, однак йому потрібно було стати ще дорослим тренером для молоді. Їх налаштувати, мабуть, важче, ніж навчити кудись бігти чи кудись відкриватися. А це слово «важче» впливає на футбол більше, аніж будь-які ігрові елементи.

- Чи не хотіли дати Володимиру Книшу допрацювати до завершення сезону?

- Якщо була б гарантія на краще майбутнє, йому б ніхто не пропонував розривати контракт. Новому тренеру завжди буде легше. Свою роботу він може розпочати з чистого листа. Футбол потребує прогресу. Якщо проаналізувати наші матчі до сезону і під час нього, то помітно, що індивідуальний прогрес у футболістів є, а командного немає. Це і є головна причина. Ми не говоримо, що в усьому винним є Володимир Книш. Ми усі винні в тій ситуації, яка сталася. Утім, футбольний принцип є таким, що головний тренер відповідає найбільше. Коли команда дуже добре грає у ній шукають зірок, а коли програє – винним є головний тренер.

Загалом, Володимир Книш – хороший фахівець. Не здивуйтеся, якщо у структурі нашого клубу він буде працювати. Вона у нас величезна. Зараз йому потрібно відпочити від тих навантажень, які він отримав у «Скалі».

- Після звільнення Володимира Книша «Скалу» очолив відомий львівський фахівець Василь Малик. Такий крок зрозумілий тим, що Ви уже знали заздалегідь, хто буде новим наставником команди.

- Після консультацій з моїми партнерами ми дійшли такого висновку. Це не було звільнення під когось. Щодо майбутнього тренера, то хотілося спеціаліста з Львівської області. Багато є думок, мовляв чому наші спеціалісти їдуть працювати на схід, а наші клуби очолюють фахівці не з Львівщини. «На олівці» у нас було декілька спеціалістів з Львівщини. Василь Малик не особливо погоджувався стати головним тренером «Скали». Він - відповідальна людина, якій важко було попрощатися з «Миколаєвом». Був момент, коли ми розуміли, що Книш зі «Скали» йде, а те, що нас прийде Малик, ніхто не знав.

- Чому саме зробили вибір на Василю Малику?

- З ним давно знайомий. Коли грали з «Миколаєвом», нам ніколи не було просто. І не важливо, чи то ми грали основною, чи другою командою. Ресурси у «Миколаєва» були обмежені, однак ця людина зуміла створити справжній колектив. Робота Малика у «Миколаєві» не пройшла непомітно. Вона вплинула на наш вибір.

- Чи розуміє Василь Малик, що йому доведеться досягати результату молодими виконавцями?

- Він розуміє, що за певний період часу в команді мають настати позитивні зміни. Команда повинна грати краще, краще і краще. Якщо буде динаміка росту, буде дуже добре. Питання в тому чи почне команда давати прогрес. Це і є його завданням. Головне створити психологічно єдиний колектив. Коли він буде, результат появиться. Навчити гравців бити по м’ячу набагато легше, аніж об’єднати на матч усіх хлопців, які потрапили в заявку і зробити з них однодумців.

- Який карт-бланш у Василя Малика?

- Ми завжди тренерам говоримо, щоб вони працювали у нас стільки років як Алекс Фергюссон в «Манчестер Юнайтед». Обмежень жодних немає. Важливо, щоб команда прогресувала.

- Чимало фахівців заявлять, що проблема «Скали» в тому, що на полі немає трьох-чотирьох досвідчених виконавців.

- У нас є п’ять досвідчених (сміється). Наш досвідчений гравець повинен бути позитивним лідером для команди. Він повинен прийти сюди і добре вплинути на молодь. А для чого тоді тренерський штаб? А що ці досвідчені гравці мають робити? Не може одна досвідчена фігура закрити усі проблеми в захисті, півзахисті чи нападі. Він виконуватиме на полі лише одну функцію. Вважаю, кардинально нічого не зміниться. Ми або станемо більше забивати, або менше пропускати. Ми можемо взяти усіх досвідчених гравців, однак тоді ламається філософія і стратегія «Скали». Ми хочемо бути трішки іншими, ніж всі і на цій відмінності добиватися успіху.

Наша стратегія – виховання власних кадрів. Чому ми з ними не можемо добитися успіху? Наші матчі у Прем’єр-лізі області показують, що молоді хлопці можуть перегравати досвідченіші команди і за грою, і за результатом, і за бажанням.

- Попри це, матчі у другій лізі показують, що досягнути результату молодими гравцями дуже важко.

- У нас не така вже й молодь. На кожній ланці є старший гравець. З досвідчених гравців нашу команду покинули лише воротар Василь Шпук та захисники Олег Дмитренко, Тимур Рустамов та атакувальний півзахисник Віталій Дністрян. Усі інші покинули команду через рішення тренерів, які на той час працювали.

Якщо наш тренер хоче досвідчених футболістів, він повинен знайти позитивних лідерів. Це уже буде тренерська відповідальність. У нас завжди такі були. Керівництво футбольного клубу «Скала» не хоче перетворити клуб на місце доживання футбольного віку ветеранів. На цей бюджет, який у нас є зараз, ми могли б зібрати класну досвідчену команду. Утім, тоді усе, що ми робимо та розвиваємо, втрачає свій зміст. На мою думку, саме тренерський штаб повинен готувати та тренувати команду, а не досвідчені футболісти на полі. Інколи справи доходять до того, що досвідчені футболісти знімають преміальні, платять арбітрам і це має дуже погано пахне. У нашій команді це виключення.

- Миколо Івановичу, чи покращилося суддівство у другій лізі?

- Особливо після подій на Майдані хотілося, аби суддівство було чесним. Звісно, помилки будуть, однак нехай воно буде чесним. Хотілося б, що саме Львів став саме тим містом в Україні, який би довів, що можна судити справедливо і кваліфіковано. Не хотілося б, щоб було так як у фіналі Меморіалу Ернеста Юста. Кваліфікація арбітрів не витримувала жодної критики. Арбітр, що обслуговував фінал, не повинен більше судити взагалі. Якщо ми у Львові скажемо, що потрібно надалі давати хабарі і купувати арбітрів, тоді ми працюємо зовсім не в тому напрямку, у якому маємо. Щодо суддівства «Скали», у нас є також запитання. Впевнений у тому, що нас «плавили» у деяких матчах. Є відео, на якому можна у цьому переконатися.

- Ви як віце-президент ПФЛ чи можете якось на це вплинути?

- Постійно це роблю. Ми підготували законопроект про корупцію у футболі і подали у Верховну Раду. Його там не приймають, оскільки кажуть, що ми не туди пхаємось. Нам відповідають просто: а що в інших видах спорту немає корупції?  Усі на нас ображаються. Президент ПФЛ Мілетій Бальчос цей законопроект підтримав. За той час, коли П’єрлуіджі Коліна очолює суддівський корпус, рівень арбітражу виріс. Але він не повинен боротися з корупцією. Це не його завдання. Він повинен підняти рівень арбітражу, що він і робить. З корупцією у футболі повинні боротися правоохоронні органи, ПФЛ та ФФУ. Моя пропозиція зробити при ПФЛ групу спеціалістів, які будуть розглядати скарги від клубів щодо суддівства. Також повинні в процес включитися журналісти. Повинні бути належні висновки та серйозні журналістські розслідування.

Раніше у другій лізі ми робили статистику хто скільки разів бив пенальті і які команди підтягують арбітри. Усі знають хто дає, а відповідно якщо хтось дає, значить хтось бере. На принципові поєдинки треба ставити принципових арбітрів. Одними закликами «не давайте» нічого не зробиш. От ми нікому нічого не даємо і отримуємо пенальті лише у власні ворота.

Не хочу ні на кого жалітися. Не проти якщо нам буду бити пенальті у кожній грі, а ми у тому матчі забиватимемо п’ять голів з гри (сміється). До таких результатів ми прагнемо дійти. Якщо зараз у суспільстві тривають такі зміни, то вони повинні проходити у футболі. Для прикладу у Львівській області я запропонував арбітрам збільшити гонорари. На рівні області це невеликі гроші. У чемпіонаті України арбітрам платять добре, проте корупція є і надалі. Такого як у нас немає скажімо в Молдові і в Білорусі. Чимало команд, які знімаються з чемпіонату, розчаровані в тому, що відбувається. Особливо ті люди, які фінансували ці клуби.

У ДЮФЛ також є така проблема. Особливо, коли батьки збираються між собою і різними методами роблять, аби їхні діти щось виграли. Бувають і неприємні ситуації через це. На щастя, ця проблема більше поширена не в наших регіонах. Сутички між батьками дітей – наслідок того, що існує явна несправедливість. Загалом, у ДЮФЛ наше завдання вирощувати талантів, тому на це особливої уваги не звертаємо. Ми збирали дітей і їх опитували як вони хочуть грати. Усі відповіли, що не хочуть, аби їм допомагали арбітри. Рецепт виходу з цієї проблеми єдиний – її позбутися.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити