Мирон Маркевич: "Свій справжній потенціал збірна України продемонструвала в зустрічі з турками"

04 лютого 07:22
Переглядів: 166
маркевич

Голова Комітету національних збірних команд ФФУ Мирон Маркевич підбив підсумки виступу синьо-жовтих у відбірному турнірічемпіонату світу 2018 року. А

— Мироне Богдановичу, ви зі збірною України серед ветеранів відвідали Південну Америку. Сподобалося?

— Так, це була подія в моєму житті. Гадаю, ця подорож запам'ятається не тільки мені, а й усій українській делегації. Я вперше побував у Бразилії та Аргентині. Було цікаво подивитися ці країни, зустрітися з діаспорою. Ну і, звичайно, як же без футболу? Почесно було зіграти з такими суперниками, як «Сантос», «Бока Хуніорс»... У нас була сильна команда, і ми не осоромилися, двічі вигравши і одного разу зігравши внічию.

— У Бразилії вас і застало жеребкування Ліги націй...

— Стежили онлайн. Словаччина і Чехія — швидкі команди, організовані, непросто буде з ними змагатися, але вони синьо-жовтим до снаги. Фаворитів у нашій групі немає, перемогти може кожен, але я вірю, що це буде збірна України. Важливо, що це не товариські ігри, є стимул, а отже, поєдинки будуть набагато цікавішими.

— Мироне Богдановичу, те, що наша збірна не вийшла на чемпіонат світу, — це трагедія?

— Результат не можна назвати позитивним, але й слово «трагедія» я б не вживав. У кожному матчі команда боролася. Десь це виходило краще, десь — гірше. І в самому відбірному турнірі збірна до останнього поєдинку претендувала на вихід із групи.

Здається, справжній свій потенціал команда продемонструвала в домашній зустрічі з турками, де спостерігалася цілісна картина гри підопічних Андрія Шевченка. Ніхто не намагався бити м'яч абикуди, коли потрібно було його контролювати... Потроху команда виходить на новий рівень, але він поки що недостатній для того, аби перебувати серед кращих збірних світу. Є куди зростати. Втім, у майбутнє цієї команди я дивлюся з оптимізмом.

— Чому, по суті, лише в одному матчі до синьо-жовтих не було претензій?

— Тому що у складі завжди була присутня молодь, а їй властива нестабільність. Були провалені другі тайми в поєдинках з Ісландією та Хорватією. Можливо, не вистачило сил, але в таких матчах, як домашній із хорватами, ще грають роль і морально-вольові якості...

— Може, у вирішальному поєдинку хлопці не впоралися з нервами?

— Упевнений, що це не так. У першому таймі синьо-жовті практично нічим не поступалися хорватам. Але чомусь перший пропущений гол зламав команду. А через деякий час у наші ворота влетів другий м'яч, і тоді все стало зрозуміло. Але нічого, цей поєдинок стане уроком як для футболістів, так і для тренерів. І перший позитивний момент стався вже в матчі зі Словаччиною. Нехай це й була товариська зустріч, але збірна, великою мірою, знову зіграла в той футбол, якого від неї чекають, при цьому підопічні Андрія Шевченка зуміли проявити характер.

— Чи не головна проблема збірної — у відсутності забивних нападників?

— Безперечно. У командах, які перебувають у верхній частині турнірної таблиці, в бомбардирах ходять іноземці. Виняток становить Юрій Коломоєць, якого викликали на останній матч року, проти словаків. Але йому, ясна річ, ще не вистачає досвіду. Проте потенціал у ньому є. Непогано зарекомендував себе Олексій Хобленко, який перейшов у польський Лех. Потрібно за ним поспостерігати. Хоча в пріоритеті  пошук молодих хлопців, бо скоро взагалі залишимося без нападників.

— Андрій Шевченко не боявся ризикувати, довіряючи молоді?

— Тренер десь чимось жертвував, але часом ухвалював сміливі рішення, і вони давали результат. У збірній дебютувало відразу вісім футболістів. Їхній середній вік становив 24 роки — час розквіту.

— Ви були обома руками за натуралізацію Марлоса?

— До цього процесу я ставлюся спокійно. Поки що в Україні не так багато класних виконавців, щоб вирішувати грандіозні завдання. А що стосується Марлоса, то такими футболістами розкидатися не можна. Він — нестандартний гравець, креативний. Тим більше що він давно виступає в Україні і не збирається після закінчення кар'єри залишати нашу країну.

— Можливо, що Шевченку не вистачило часу на реалізацію всіх своїх ідей?

— Я цього не виключаю, але слід намагатися грати якомога більше товариських матчів, аби футболісти звикали один до одного. Для побудови будь-якої команди необхідний час, але комусь його потрібно менше, а комусь — більше…

— Молодіжна збірна України продовжує боротьбу за вихід до фінального турніру Євро-2019. Шанси на успіх, на ваш погляд, є?

— Безумовно. Команда пройшла лише половину дистанції. Попереду чекають особисті зустрічі з Англією та Голландією. Сподіватимемося на позитивний результат. Як і у виступах юнацьких збірних U-19 та U-17 в еліт-раундах європейських першостей. 

За матеріалами: ffu.ua
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: