На спорт Івано-Франківщини виділили 31 мільйон гривень

27 березня 15:03
Переглядів: 111
Спортивний майданчик

Після Революції гідності він уже другий керівник спортивної структури облдержадміністрації. За підсумками конкурсу, в якому брало участь п’ятеро претендентів, начальником управління спорту ОДА (перед цим було управління сім’ї, молоді та спорту) став Орест Оклієвич. Він закінчив Львівський інститут фізкультури, був тренером з легкої атлетики, головою Івано-Франківського міськспорткомітету, начальником обласного управління фізичної культури і спорту Міністерства освіти і науки, завідувачем заочного відділення коледжу фізичного виховання. 

Звільнений  з політичних мотивів

— Пане Оресте, коли ви покинули посаду начальника обласного управління фізичної культури і спорту Міністерства освіти і науки деякі читачі нашої газети цікавилися, чому так сталося. Я тоді не зателефонував, щоб з’ясувати про причини вашого звільнення, а тепер вирішив це зробити...

— Я був звільнений  з посади начальника управління 1 липня 2013 року, якщо можна так сказати, з політичних мотивів. У мене тоді були свої погляди на політичний розвиток нашої держави і керівництво в ній. Це не афішувалося, зі мною просто розірвали контракт.

— Принагідно з’ясуємо ще одну обставину. Як думаєте, що твориться зі спортивною структурою ОДА, яку ви тепер очолюєте? Вже багато років міняють назву управління — від спорту до управління сім’ї, молоді та спорту, і навпаки. Нині у Києві є Міністерство сім’ї, молоді та спорту, а на Прикарпатті — тільки спорту. Чому знову відредагували назву? і як відбувалося це в інших областях?

— Мені важко коментувати рішення, якого я не приймав. Чому створили управління спорту, а інша частина назви — молодь — тепер належить до департаменту освіти?.. Особисто вважаю, що це було правильно зроблено. Проблеми суто молоді мають вирішуватися в іншому форматі. А назвали спочатку — управління, бо в столиці з такою назвою є міністерство. Принагідно зазначу: в понад половини областей країни роз’єднано питання молоді та спорту. Наприклад, у Львові — це управління фізичної культури і спорту. Куди прилаштували молодь, не знаю. Ще раз наголошую: в реорганізації нічого поганого не бачу, ми цілеспрямовано працюємо на одну галузь.

— Здається, було б правильно, якби і в Києві відбулася така реорганізація.

— Це питання знову не до мене. Там є державні мужі і їм видніше. Загалом багато країн мають схожі міністерства зі спільними завданнями, а є такі, де спорт іде окремим напрямом.

— До вас — останнє «організаційне» запитання. Виходить так, що ви кадрово ще не повністю сформували управління спорту, бо досі не знайшли собі заступника. Чому вас не влаштовував Назарій Павлів? Як-не-як, він уже знав роботу управління і міг би бути для вас добрим помічником. Можливо, причина лежить в якійсь іншій площині?..   

— Згідно з новим Законом про державну службу, визначено такі нові вимоги: має бути оголошено конкурс, а також фахова освіта і два роки державної служби — у претендента. Назарій Павлів за фахом фінансист, а повинен працювати професіонал у фізкультурно-спортивній галузі. Я ніколи не коментую чужу роботу, кожен працює, як може. Наразі нічого поганого про Павліва сказати не можу. Людина молода, амбітна, у неї ще все попереду. А із заступником у мене справді проблема, тому доводиться цього воза тягти самому, хоча це деколи буває і складно.

Коштів завжди бракує

— Перейдімо до спортивної діяльності в області. Що вам дісталося у спадок з розформованого управління?

— Про це важко щось казати, адже за юридичними документами наше управління не є  правонаступником попереднього. Напрацювання попередників вважаються позитивними, але стараємося зробити дещо інакше в плані розвитку фізичної культури і спорту. В мене інше бачення та інші підходи. А що з того вийде, покаже час.

— Війна на сході України із сепаратистами і російським агресором, важка економічна ситуація в країні не дають змоги повністю реалізувати масштабні плани. Звичайно, це можна зробити значно легше, якби були належні кошти. А скільки торік управління використало грошей на організацію змагань, навчально-тренувальну роботу серед спортсменів і на інші потреби?

— Всього 23,5 млн. гривень.

— А скільки потрібно було б?

— Багато. Коштів завжди бракує. Щоб готувати спортсменів високого класу, мають обов’язково бути гроші на навчально-тренувальні збори та проведення змагань. А їх, на жаль, вкрай мало, а ще потрібно думати про будівництво сучасних спортивних споруд. Коли це станеться, тоді й поведемо мову про значні спортивні результати. Щоправда, ми звикли, що держава все має дати і всіх забезпечити. Але такого нині вже нема і найближчим часом не буде. Держава великі витрати на спорт сама не потягне у зв’язку з війною на сході України.

— Значить, спортові повинні допомагати спонсори?

— Тут сьогодні є великі проблеми...

 А що закладено в Державному бюджеті на спорт на нинішній рік?

— Передбачено 31 млн. грн. Крім спортивно-масової роботи, ми надаємо фінансову підтримку ДЮСШ спортивних товариств і ДЮСШ комунальної власності облради.

— Ваше управління фінансує і федерації з різних видів спорту. Чи не щороку звідти лунають претензії, що десь комусь — переплатили, а десь — недоплатили. Як з цією проблемою нині?

— На фінансування громадських організацій, тобто федерацій, на 2017-й виділено 975 тис. грн. Цю суму ми вже розписали, її мають затвердити комісії — профільна депутатська і бюджетна. Фінанси розділили на три групи. Насамперед більше коштів виділили федераціям, спортсмени яких у 2016 році досягли високих результатів. На другому місці — федерації, що розвиваються, на третьому — федерації, які щось таки роблять.

Торік фактично діяла зрівнялівка. Це, звичайно, несправедливо. Як, приміром, федерація вільної боротьби з найкращими показниками умовно може прирівнюватися до федерації лижного спорту чи до якоїсь іншої, де немає відповідних результатів?

— А скільки в області федерацій?

— Їх дуже багато.

— І спробуй всіх профінансувати...

— Як і колись, цього не робимо тепер. Просто нереально.

— А який вид спорту найбільше потерпає через недофінансування?

— На колегії управління спорту, яка була створена в грудні, визначено пріоритетні олімпійські та неолімпійські види спорту. Не в образі олімпійські види: у всякому разі, не було випадку, щоб через брак коштів команди не виїжджали на навчально-тренувальні збори чи на змагання. В цьому плані є деякі питання до неолімпійських видів спорту. Визначили три пріоритетні види, а решта фінансується за залишковим принципом. Виходимо з підсумків роботи міністерства, звідки бачимо, скільки очок приніс області той чи інший неолімпійський вид спорту. І таким чином його фінансуємо. Однак знову наголошую: найбільша увага олімпійським видам. Вважаю, що за роки незалежності наша область найгірше виступила на Олімпійських іграх 2016 року. В Ріо-де-Жанейро було лише четверо наших представників, які не ввійшли навіть у першу десятку спортсменів. Тому поставили собі за мету добре підготуватися до літньої Олімпіади 2020 року в Японії.

Наша область — не з найгірших в Україні

— Попри всі труднощі життя, як за підсумками 2016 року виглядала наша область в Україні?

— У міністерстві поділили області на три групи за кількістю населення. Ми входимо до другої разом з Полтавською, Вінницькою, Черкаською, Чернігівською, Миколаївською і Херсонською областями. У другій групі після Полтавської та Вінницької Івано-Франківщина посіла третє місце з неолімпійських видів спорту. З олімпійських видів підсумків ще не оголошували, але не думаю, що наша область буде в числі найгірших. Як сказав один з керівників, коли недавно я звітував у міністерстві про роботу управління. Наведу деякі факти. Незважаючи на невдалий виступ на Олімпійських іграх у Бразилії, в складі української делегації у них брало участь четверо спортсменів: Вероніка івасюк (важка атлетика), Галина Облещук (легка атлетика), Андрій Квятковський, Тетяна Кіт (вільна боротьба). Зате вдалими є виступи прикарпатців на інших змаганнях міжнародного рівня: чемпіонами світу стали Богдан ільницький та Олександр Фокшек (кікбоксинг ВТКА), бронзовою призеркою чемпіонату світу і срібною призеркою чемпіонату Європи — інна Оробець (пауерліфтинг), переможцями Кубка світу — Артем Белов і Микита Орлов (кікбоксинг WAKO), чемпіонами Європи серед молоді — Вероніка івасюк (важка атлетика), Тетяна Кіт (вільна боротьба) та Сергій Моспан (спортивне орієнтування), чемпіоном світу серед юнаків — Андрій Джелеб (вільна боротьба), чемпіонами Європи серед юнаків — Михайло Гаврилюк (легка атлетика), Олег Ворона (бокс), ігор Оробець (пауерліфтинг), чемпіонкою світу з легкої атлетики серед спортсменів з вадами розвитку — Юлія Шуляр.

— І на завершення: що важливе торік управління не зробило і чому, і що плануєте здійснити в нинішньому?

— Відколи обійняв посаду, а це півроку, ми що планували, те й зробили. Далі будемо рухатися вперед. Словом, у нас є нова програма розвитку фізичної культури і спорту на 2017—2021 роки, котру в грудні депутати затвердили на сесії обласної ради. Єдине, що не здійснили, — не відновили спортивно-мистецьке свято «Ніка», яке проходило 14 разів у драмтеатрі. Кілька разів з цього приводу в грудні збиралися, а в другій половині січня хотіли провести свято. Але тут зіткнулися з певними проблемами. По-перше, з двох журналістів, які брали участь у підготовці «Ніки» і готували сюжети про спортсменів, один, вічна йому пам’ять, відійшов від нас, а другий — пішов на пенсію. По-друге, управління було фінансово неготове через високі ціни на нагороди. По-третє, нема конкуренції серед спортсменів, тож не хотілося приз віддавати людині, яка була єдиним претендентом на нагороду. Наразі, думаю, все поправиться, і наступного року спортивно-мистецьке свято все-таки організуємо. Воно потрібне для популяризації спорту. Як сказав торік один тренер під час нагородження, місцевих героїв треба знати в обличчя.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: