Назад до школи. Тетяна Жолобайло

13 грудня 09:21
Переглядів: 221
Діана Жолобайло

Ми продовжуємо повертати відомих спортсменів Івано-Франківщини назад до школи. На черзі – найтитулованіша тхеквондистка Прикарпаття Тетяна Жолобайло, яка разом зі своїм наставником Ігорем Йосипівим розкаже нам про секцію тхеквондо в ДЮСШ №3.

З Тетяною Жолобайло та Ігорем Йосипівим ми спілкувались під час тренування у спортивному залі школи №25, де і базується відділення тхеквондо. У невеликому, але затишному приміщенні як раз готувались до занять діти середньої групи. Було видно, що хоч бюджет у тхеквондистів і обмежений, але зал облаштований з великою любов’ю і має все необхідне для занять. На підлозі – спеціальне м’яке покриття, серед інвентаря – і спеціальні "лапи", і груші, і жилети, і шоломи. Окрім того, це не просто зал, а радше міні-музей: на стінах дбайливо розвішані грамоти та подяки, а на поличках стоять численні кубки й медалі, які завоювали вихованці відділення.

Таня розказує, що коли вона прийшла займатись, у залі не було нічого – ні покриття, ні інвентаря: "Замість лап використовували пластикові пляшки, а іноді тренер і сам шив лапи. Була одна груша на весь зал. А зараз тут є все необхідне".

У відділенні ДЮСШ №3 Таня займається уже 13 років. У 21 рік вона – бронзова призерка чемпіонату Європи, незмінно або чемпіонка або медалістка внутрішніх змагань, а також перша представниця Івано-Франківського регіону на чемпіонаті світу.

До дитячо-юнацької школи її другокласницею привів сам Ігор Йосипів – не лише майстер спорту з тхеквондо, володар другого дану і старший тренер ДЮСШ №3, а й рідний дядько Тетяни.

"Спочатку я дуже переживала, бо в групі були самі хлопці і лише одна дівчинка окрім мене, – згадує своє перше заняття тхеквондистка. – Але згодом звикла. У нас був хороший колектив, і на заняття я приходила, як до другого дому".

Таня говорить, що спочатку сприймала заняття тхеквондо як хобі. Упевненості в собі додали перші місцеві змагання, які вона виграла. Але в тому, що спорт для неї не просто захоплення, переконала її, як не дивно, поразка. "Це був рік 2005 – 2006, – згадує тхеквондистка. – Я поїхала на першість України, де програла. Але потім, коли я дивилась на дівчат, які там змагались, мені також хотілось перемагати, бути такою ж сильною. Я зрозуміла, що маю продовжувати заняття і маю показати всім, чого варта. Поразка мене тоді стимулювала і мотивувала на подальшу роботу. Я хотіла бути кращою з кращих".

Слова з ділом у юної спортсменки не розійшлись. У 2008 році вона виграла перші серйозні змагання всеукраїнського рівня, а за рік здобула "бронзу" вже на чемпіонаті Європи, який відбувся в іспанському місті Віго. "Це найпам’ятніші мої змагання, – говорить Таня. – У нас у збірній тоді склався хороший колектив, ми всі один одного підтримували, і це теж допомогло у боротьбі. Було дуже приємно, що тренер поїхав за мене вболівати, хоч такі поїздки і не оплачувались". Тоді франківська тхеквондистка виступала серед молоді до 20 років у найлегшій ваговій категорії – 43 кг. Слід сказати, що в боротьбі за європейську медаль Тетяна перемогла господарку змагань – іспанку, яку підтримувала ціла армія вболівальників.

Вихованці відділення тхеквондо регулярно виїжджають на різного роду турніри та змагання. За словами Тетяни, це дуже допомагає розвиватися, обмінюватися досвідом, нерідко – щось перейняти в інших спортсменів.

Таня говорить, що не дивлячись на те, що тренер – її родич, ні про які поблажки на тренуваннях не могло навіть йтися. "Зі мною він був ледь не суворішим, – говорить тхеквондистка. – Але завжди було видно, що йому не байдуже, він багато вкладає в дітей. Головне – мати бажання і старатись".

Зараз у відділенні тхеквондо займаються понад сто дітей у чотирьох вікових групах: молодші (1 – 3 класи), середні (4 – 7 класи) і старші (7-11 клас, а також студенти). Також є наймолодша група діток від 3 до 6 років, але вони через свій юний вік ще не входять до відділення, а займаються у власне задоволення. Дошкільнят набирали цьогоріч уперше, і, за словами Ігоря Йосипіва, такий експеримент себе виправдав, бо за три місяці дітки змогли багато чому навчитись. За ініціативи тренера була впроваджена система, за якою вихованці можуть переходити з групи в групу. Якщо юний спортсмен себе добре проявляє, а також вистоїть у сутичці з десятьма суперниками – він зможе перейти до старшої категорії.

Загалом у відділенні тхеквондо виховали чотирьох майстрів спорту України – Миколу Григораша, Сергія Пилипенка, Тетяну Дядик і Тетяну Жолобайло, понад 30 кандидатів у майстри спорту, більше 50 першорозрядників, до двадцяти чемпіонів України, до п’ятнадцяти – срібних і бронзових призерів.

У тхеквондо, як і в інших східних єдиноборствах, важлива не лише фізична підготовка, а й філософське підґрунтя. Вихованцям розказують, яке місце посідає спорт у житті, наскільки взаємопов’язані сфери людської діяльності, вчать заповідям тхеквондиста, серед яких – шанувати сім’ю, оберігати ближніх, не застосовувати силу в повсякденному житті. За словами Тетяни Жолобайло, це робить спортсмена стриманішим, розсудливішим, виховує почуття честі і гідності спортсмена, а також допомагає налаштуватися перед змаганнями. "Найскладніше – це навіть не опанування певних технічних елементів, а моральний стан. Коли береш себе в руки, можеш виграти навіть у завідомо сильнішого суперника", – говорить Тетяна.

Усі вихованці відділення тхеквондо у ДЮСШ №3 є і членами Центру підготовки чемпіонів "Золотий дракон". Мета цієї громадської організації – охопити і спортивний, і соціальний аспект підготовки дітей. "Ми займаємось також громадською і благодійною діяльністю, – розказує Ігор Йосипів. – Це ще більше згуртовує наших вихованців. Ми не лише вчимо дитину битись, а й повсякчас виховуємо: на тренуваннях, у школі, на вулиці".

Клуб займається низкою благодійних проектів під загальною назвою "Твори добро", у якій беруть участь і батьки вихованців. "До свят – Дня Святого Миколая, Великодня – ми розвозимо по дитбудинках одяг, взуття та інші речі. Цьогоріч на Великдень ми також роздавали на вулиці літнім людям паски – і треба було бачити їх обличчя! Окрім того, на Водохрещу ми з батьками і дітьми пірнаємо в ополонку. Останній раз нас зібралось 50 чоловік. А ще в планах – пробіг босоніж по снігу. Я свого часу встановив рекорд України, пробігши 12 км, це зацікавило дітей, і ми плануємо масовий забіг", – не втомлюється розказувати про проекти центру Ігор Йосипів.

Тетяна Жолобайло говорить про тренера, що він справжній фанат своєї справи. "Він прагне показати, що спорт – це не лише активність у спортивних залах та на майданчиках, а що це важлива складова в усіх сферах життя".

Однією з ініціатив Ігоря Йосипівав тренерській роботі стало впровадження тестів із загальної фізпідготовки спортсменів. За результатами пробігів, віджимань, вправ на прес та присідань вихованцям нараховуються бали, і найкращі з них в кінці року отримують грамоти та призи.

Тетяна Жолобайло зараз тренується по дві години щодня окрім неділі. Планує в подальшому так само виступати як на всеукраїнських, так і на міжнародних змаганнях, але свого календаря на наступний рік ще не знає. Паралельно Таня навчається у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника на кафедрі фізичного виховання і спорту, бо в майбутньому планує стати тренером: "Мені хочеться отримувати задоволення від роботи, і, думаю, що тхеквондо – це моє".

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити